◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

На 41-ім засїданю головного видїлу "Просвіти" у Львові дня 9 н. ст. липня 1895 р. під проводом о. сов. Ал. Тороньского порішено: 1) Поробити значні адаптації в льокали, якій в домі "Просвіти" займе від 1-ого серпня товариство "Руска Бесїда", 2) Порішено поробити деякі нові винайми, постановляючи, що першеньство в тім взглядї дає ся товариствам перед приватними особами. 3) Полагоджено кілька дрібних справ адміністраційних: канцелярійних і касових.

На прогульку наукову на Русь угорску в цїли збираня матеріялів етноґрафічних удають ся в часї сих вакацій два слухателі університету львівского — пп. Іосиф Роздїльскій і Вол. Гнатюк. Русь угорска представляє для етноґрафа дуже вдячний терен для студій.

П. Іосиф Кос родом з Комарна, член товариства "Сїч" у Відни, осягнув в тамошнім університетї степень і титул доктора всїх наук лїкарских. Єсть се наймолодшій з чотирох братів — синів міщанина з Комарна, котрі всї осягнули степенї докторів. Найстаршій д-р Иван Кос єсть шефом-лїкарем полку цїсарских стрільцїв тирольских, другій д-р Андрій Кос єсть адвокатом у Львові, третій д-р Михайло Кос єсть лїкарем полковим в Бельоварі в Хорватії, а наймолодшій Іосиф ось-тепер промований. Иван, Андрій і Іосиф були членами віденьскої "Сїчи", а Михайло краківскої "Академічної Громади"; всї чотири фреквентували яко відличні ученики львівску руску ґімназію. — П. Іосиф Кос єсть четвертим Сїчовиком, котрому ректор віденьского університету в сїм роцї шкільнім удїляє титулу доктора. Щасливі родичі таких синів — поздоровляємо их з новим щасливим днем...

Руско-народний театр після гостини в Станиславові переїздить на цикль представлень до Надвірної і там уже 16-ого н. ст. липня дасть перше представленє — відограє штуку "Не ходи Грицю на вечерницї". Представленя в Надвірній будуть відбуватись кождого вівтірка, четверга, суботи і недїлї. Надїємо ся, що публика самого міста Надвірної і цїлої околицї щиро повитає наш театр, вповнї заслугуючій на підпору — як о тім свідчать справозданя з гостини сего театру в Станиславові. З Надвірної театр наш має переїхати до Манастириск а відтам до Бережан.

Панна Саломеа Крушельницка переїздить з Відня до Кракова, де пять разів виступить в тамошній опері польскій. На скілько доси відомо, панна Крушельницка виступить в "Балю масковім", в "Трубадурі" і в "Аидї".

Громовицї. Дня 4-ого с. м. навістила страшна буря також громади Березів висшій і Текучу повіта коломийского. Кромі великого знищеня засївів, які буря в тій місцевости наробила, убив грім 13-лїтного хлопця Петра Негрича.

Повени. Дня 8 с. м. вода на Сянї піднесла ся о три метри над стан нормальний. Дорога з Перемишля до Сянока під водою а до Бірчи нема приступу. Передмістя Перемишля: Вильче, Перекопи, Бушковички і Пральківцї під водою. — В наслїдок послїдних дощів, вилила в повітї стрийскім ріка Колодниця і наробила богато шкоди на сїножатях і по полях. Кілька селяньских хат в селї Заплатинї залила майже по стріху. Дотичні власти повинні чим скорше вислати комісію та бодай відписанєм податків улекшити нужду нещасних селян.

Дрібні вісти. Дня 23 н. ст. липня відбуде ся в приходскій церкві в Ярославі о годинї 8-ій вечером вінчанє п. Володимира Левицкого, зелїзничого урядника з Перемишля, з панною Єленою Цїпановскою дочкою вислуж. инжінєра п. К. Цїпановского і бл. п. Олександри з Хотинецких. — В Россії на зелїзницях миколаївскій і балтицкій з початком слїдуючого року мають опалювати машини нафтою. — В Слобідцї лїсній коломийского повіта утопив ся дня 7-ого с. м. підчас купели 10-лїтний хлопчина Василь Григорчук. — В Кракові має невдовзї відбути ся зьїзд хірурґів. — У Львові помер в 55-ім роцї житя кс. д-р Маркил Паливода, професор права канонічного на видїлї теольоґічнім, б. декан і ректор університету львівского. — На Вульцї під Львовом мають будувати касарнї для артилєрії коштом 400.000 зр.

Дѣло