◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Hова читальня "Просвіти" завязує ся в Бранівцях ad Побереже повіта станиславівского. Статут внесено вже до намістництва.

 

Громадка руских богословів виїзджає до Чех 30 н. ст. липня вечірним поїздом о годинї 6.45 з головного двірця. Дня 31 пополудни приїзджають до Велеграду на торжество, котре розпічне ся того дня о 6-ій годинї вечером а скінчить ся 1-ого серпня. Того дня буде там руска служба Божа о годинї 5-тій рано. Академія розпічнесь о 8-ій годинї і між инчими цїкавими рефератами займуть місце реферати: "о зреалізованю идей Кирило-методієвсквих" і "о впливі унії на наші рускі відносини". Підчас павз будуть співати ся славяньскі піснї, а між ними і три рускі. На зьїздї будуть заступлені всї Славяне крім Москалїв і Болгар. З Велограду поїдуть всї через Угорскій-Градець, Бженець і Берно до Праги і там оглядати будуть кілька днїв етноґрафічну виставу. О поміщенє постарались ческі богослови отже гостина в Празї буде коштувати дуже дешево. З Праги вернуть ся наші через Оломунець до краю і загостять оден день в Кракові, а з відтам кождий верне домів. Хто би до тої прогульки хотїв прилучити ся, особливо з священиків, зволить повідомити о тім богослова Ант. Кордовского у Львові ул. Коперника н-р 36.

 

З иніціятиви товариства ґімнастичного "Сокол" заснував ся у Львові комітет, котрий устроює прогульку до Праги на виставу етноґрафічну. Участники прогульки виїдуть зі Львова дня 3 серпня о годинї 6.45 вечером після годинника середно-европейского. Дня 5 серпня приїдуть до Праги о годинї 6.55 рано. В днях 5, 6 і 7-ого серпня с. р. побут в Празї. Вечером того дня виїздять з Праги о годинї 9.34 і приїдуть до Відня 8-ого серпня о годинї 8.30 вечером, дня 9 і 10 серпня побут у Відни. Дня 11 серпня виїдуть з Відня о годинї 7 рано кораблем по Дунаю і приїдуть до Будапешту о годинї 6.50 вечером. Дня 12 серпня побут в Будапештї. Дня 13 серпня о годинї 8.55 рано виїдуть з Будапешту і приїдуть до Мункача дня 14 серпня о годинї 7.25 рано. В Мункачи зістануть ся цїлий день, а о годинї 11.10 вечером виїдуть з-відтам і приїдуть через Лавочне до Львова дня 15 серпня о годинї 8.10 рано. — Цїна подорожи буде коштувати ІІІ-ою клясою особовим поїздом около 30 зр., а сли збере ся 450 участників, то Дирекція зелїзницї доставить осібний поїзд за половину цїни. Кораблем їде ся II-ою клясою а на Угорщинї ваґонами II-ої клясою. — Зголошуватись можна у Володимира Лавровского в товаристві ґімнастичнім. "Сокіл" у Львові [улиця Підвалє ч. 7.] будь письменно будь устно від години 9 до 10 перед полуднем і від 6 до 8 пополудни складаючи на кошти адміністраційні 2 зр. взглядно надсилаючи тую квоту переказом. Там також можна довідатись о подробностях. — Належитости за білєт треба зложити найпізнїйше до 20-ого липня під повисшою адресою переказом або особисто в годинах висше назначених. [Всї рускі часописи просимо о повторенє сего оповіщеня.] — Володимир Лаврівскій. Яків Рудницкій.

 

Громовицї. Дня 4-ого с. м. навістила громовиця також село Попівцї, повіта залїщицкого. О 4-ій годинї рано ударив грім підчас страшної бурі в будинки належачі до касарнї сторожі скарбової — і стодола, дві дровітнї, возовня, стайня і осібний будинок з двома кухнями а також сусїдна загорода селяньска в одній хвили обняла поломінь. Лише завдяки енерґії управителя сторожи скарбової огонь спинено.

 

В справі святкованя недїлї рішила палата торговельно-промислова у Львові внести представленє до намістництва проив теперішного розпорядженя о святкованю недїлї з просьбою о зміну в такім напрямі, щоби занятє недїльне було лиш одноразове, але за те до години 1-ої в полудне.

 

Нещасна пригода. Піонєр 11-ого баталіону в Перемишли найшов по вправах артілєрії капелю вибухову, a передержавши єї якійсь час коло себе, передав відтак фрайтрови Козакевичеви. Той, не знаючи, що се капеля набита, виняв ножик і почав коло неї шпортати. Тому придивляв ся піонєр Лукасевич. Нараз динаміт, котрий був в капели, експльодував, відорвав Козакевичеви всї пальцї лївої руки і два правої а також сильно покалїчив єму лице й тїло, а Лукасевичеви відламок капелї впав у око і оно сейчас витекло. Обох на цїле житє нещасливих віддано до шпиталю войскового і заряджено судово карне доходженє.

 

Презідія краєвої ради шкільної розписала конкурс на посади директорів ґімназій в Дрогобича і Сяноцї: В Дрогобичи иде на пенсію директор Олександер Борковскій, а директор з Сянока [Токарскій] став окружним инспектором для міста Львова. Вихід на пенсію директора п. Борковского — єдиного нинї у всхідній Галичинї ґімназіяльного директора, отвертого і щирого Русина — треба приписати тим тяжким услівям, серед яких Русинови приходить ся нинї жити на якім-небудь становищи, низшім чи висшім.

 

Перше галицке товариство акційне будови возів зелїзничих і машин в Сяноцї по одержаню концесії від міністерства справ внутрішних і затвердженю статутів намістництвом львівским має уконституувати ся 26-ого с. м. на зборах акціонерів в львівскім Банку краєвім. Цїлію товариства єсть фабричний виріб, перероблюванє і направа возів для зелїзниць, приладів і уряджень механічних для руху зелїзничого, машин, приладів і знадібя до верченя і взагалї до руху фабрик всякого рода, як копальнї вугля, нафти і пр. Товариство закуповує варстати від Казимира Литиньского в Сяноцї та вкладаючи капітал на разї пів міліона, маючій зібрати ся через виданє 2000 акцій по 250 зр., має надїю розширити велику діяльність, бо кромі дотеперішних замовлень від зелїзниць державних долучать ся ще замовленя від зелїзниць льокальних. Край буде мати з сего товариства таку користь, що гріш видаваний на вози останесь в краю; що вироби потрібні для зелїзниць як і для инших фабрик можуть бути дешевші о різницю коштів транспорту; промисл нафтовий і рільничій зискує через те, що буде можна на місци, в краю, набути всякі потрібні знаряди; вкінци сотки робітників знайдуть занятє в сих варстатах. Оснувателями сего товариства єсть Банк краєвий і Казим. Липиньскій дотеперішній властитель фабрики. Зголошеня до субскрипції акції приймає Банк краєвий найдальше до 15-ого с. м., а обнятє фабрики в посїданє товариства наступить 1-ого серпня с. р.

 

Обманьство льосами. Вже і віденьскі власти впали на слїд великого обманьства льосами турецкими. Кілька предприємчивих осіб закупило велике число льосів турецких в Парижи, де льоси ті нотують ся на біржи о 8 до 12 зр. низше, а відтак прилїпивши сфальшований стемпель з року 1889 [в котрім то роцї вийшов закон о примусовім стемпльованю льосів заграничних] пускали ті льоси в обіг. На слїд обманьства впровадило поліцію велике закупно зужитих cтeмплїв з року 1889. Подібне обманьство дїялось і в Кракові, де, як звістно, також кількох жидів арештовано.

 

В наслїдок пocлїдниx дoщiв вилив Сян в Перемискім і Сяніцкім. Найбільші шкоди потерпіли Риманів, Сїнява і Одрехова.

 

Дрібні вісти. Директор руху зелїзниць державних Альфред Дейма виїхав зі Львова на кілька тиждневу відпустку до Кеніґсварт коло Марієнбаду. — В Кракові відбуде ся в днях 27, 28 і 29-ого серпня першій зїзд катихитів шкіл середних, видїлових і народних. — Правительство россійске вислало профес. Менделєєва до Лондона і Парижа для покінченя студій дотично уреґульованя міри і ваги россійскої. — У Львові помер властитель книгарнї Павло Старжик в 64-ім роцї житя. — В Станиславові має будувати ся при улици Каміньского будинок дирекції скарбової, в котрім примістить ся також головний уряд податковий, заряд тютюну, касарня для сторожи скарбової і другій осібний будинок на склад тютюну. — В Кракові помер в 50-ім роцї житя Иван Ґайслєр шеф видїлу рахункового Краківского товариства обезпечень.

 

Дѣло

10.07.1895

До теми