Останній піврік пережили ми під знаком концертів. З одного боку були вони документами до історії нашого по лиманах розлитого музичного життя і його химерних аспірацій, з другого боку є се безсумнівно й доказ немилосерного звуження русла, в яке вливалося і яким плило наше згноблене у Львові життя.
Черговим концертом, який з хронікерського обовязку приходиться записати, був (другий в сьому півроці) концерт композитора Миколи Сергієвича Лисенка, професора співу й абсольвента московської державної й каліфорнійської педагогічної консерваторії, що відбувся при ласкавій участи ліпших учнів йогож школи співу. Саме участь сих більше чи менше молодих адептів мистецтва надала подекуди цілому вечерови характер безпретенсіональних, хвилями справді симпатичних домашніх продукцій.
Вечір був присвячений майже виключно творчости російських композиторів. На програму склалися твори: Чайковського, Направніка, Рубінштайна, Глінки і Даргомижського. Відспівано ще й два твори самого композитора Миколи Сергієвича Лисенка, професора співу, абсольвента і т. д.
Серед гуртка ліпших учнів мали ми нагоду стрінутись і з добре знакомими іменами і голосами. В першім ряді п. Стефанія Туркевичівна зі своїм голосом казочно гарної краски, п-ні Олена Бачинська, з якої голосу уступила перевтома і в якої співі замітний поступ та два глибокі баси п. Криштофа і Букайла. Шкода лиш, що ліпшим учням не найліпше піддано вибір пісень. Ось хочби для прикладу: такий Криштоф у глубокій спокійній, пливучій кантілєні міг був зробити непересічне вражіння, а прецінь ясне було, що співаючи серенаду Мефіста, вимагаючу великої гнучкости і значної технічної справности, не лиш сам співак переходив муки, до чого в немалій мірі причинювався і фатальний в сім случаю фортепяновий супровід.
Три ансамбльові продукції були недостаточно приготовані, то й виконання їх випало таки слабко, без рівноваги голосів та без артистичного шліфу. За те дуети п-ні Бачинської і Ст. Туркевичівної випали дуже гарно.
Крім точок, виконаних ліпшими учнями доповнив програму сам maestro український композитор, який відспівав ряд арій з російських опер — таки по російськи. — Про прикмети співу п. Миколи С. Лисенка мав я вже нагоду говорити на сторінках нашого денника.
Громадська думка
05.07.1920