◦ ◦ ◦ ◦

 

 

В звязку з процесом проти посла Старуха і радника Масляка доносить "Іл. Курєр Цодзєнни", що у Варшаві ведуться старання о аболіцію сього процесу і пише: "До карного суду у Львові вплинуло письмо з цивільної канцелярії начальника держави, аби наслідком внесення подання о аболіцію процесу, акти справи по вироку переслано негайно до цивільної канцелярії начальника держави. Тому, що недавно митрополит Шептицький був у Варшаві, припускають, що його побут вязався зі справою аболіції процесу українських "окрутнікуф і тирануф". — Ця відомість є по перше неправдива, бо митрополит Шептицький у Варшаві не був і тамтуди не вибирається. Що до тих "окрутнікуф і тирануф", — радимо гуманним панам з "Курєрка" і його приклонникам глянути в зеркало, а побачуть їх.

 

Українці — кандидати на примусову польську державну позичку. "Ржечпосполіта" в ч. 16. дивується, що Українці у Східній Галичині не підписують польської державної позички і пише: "Що до Українців ("Rusinów") — краще про них не говорити. Це кандидати на примусову позичку".

 

Нова стипендія. Панове Микола Яцків і Сидір Кузик шефи фірми "Відбудова" промислово-торговельної Спілки зложили на руки підписаного 2.500 М. як стипендію свого імени для пильного ученика учительського семінаря у Львові, на рік 1920/21, а кромі сього 1000 М. на потреби нашого заведення. За основаннє цеї ступендії і за щедрий дар складаю отсим щиру подяку вп. п. Жертводавцям. — О. Юліян Дзерович, управитель семинара.

 

З театру. Справу конкурсу на управу Народного Театру товариства "Українська Бесіда" у Львові — рішено в сей спосіб, що принято оферту артистів "Незалежного українського театру". Від дня 1. липня 1920 управляють театром: Гриць Ничай (управитель), Микола Бенцаль (режісер), Ярослав Сеньків (секретар). Ці молоді артисти вже нам добре відомі, бо короткий час грали під фірмою "Українського Ювілейного Театру" у Львові. Добором репертуару, виведенням тогож і особистим складом дружини — виявили вони безперечну перевагу над усіми істнуючими українськими тзв. "театрами" в Галичині. З глибокою радістю витаємо це рішення тов. "Українська Бесіда" — а молодим артистам бажаємо як найкращих успіхів. Рівночасно довідуємося, що в неділю 4. липня 1920 піде не "Нещасне кохання" як було оголошено тільки "Суєта" комедія в 4 діях Карпенка-Карого. В середу знов 7. липня 1920 піде третий раз "Молодість" драма кохання в 3 діях Макса Гальбе в перекладі Леся Курбаса. — 50 процент чистого доходу з сеї вистави призначено на голодуючих Гуцулів. Приготовляються до вистави в найблищім часі: Карпенка-Карого "Мартин Боруля" і "Бурлака", В. Чубатого "Воскресення", С. Черкасенка: "Казка старого млина" і Г. Ібзена: "Росмерсгольм".

 

Громадська думка

05.07.1920

До теми