◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

До лат. капітули львівскої на місце кс. еп. Пузини придїлено кс. архіепископа Гриневецкого.

 

Наука пожарництва. Війсковість узнаючи потребу власної сторожи огневої, вибрала з цїлого ґарнізону львівского 47 вояків, з того 24 підофіцирів, і віддала 15-ого мая с. р. п. Еліясевичеви, офіціялови міскої сторожи огневої у Львові до науки пожарництва. Вчера відбув ся на подвірю маґістрату практичний испит сих вояків в присутности многих офіцирів під проводом ґенерала Темпіса. Всї вояки а головно підофіцири вивязали ся з своєї задачі знаменито: Закидували шнури і лазили ними на третій поверх, уживали складаної драбини до огнїв покоєвих, ратували людей линвами, гасили огонь в пивницях, огнї покоєві на висших поверхах, вдиралась на дахи, також практично уживали мостів ґзимсових а вкінци обслугували сикавки. Ґен. Темпіс подякував п. Еліясевичеви за дуже добре виученє вояків, котрі будуть відтак уживані на инструкторів пожарництва в армії.

 

Страйк робітників при цегольнях у Львові так як би скінчив ся. Значна більшість властителїв цеголень пристала на деякі, що правда, малі концесії, а рабітники приняли і то, і повертають до роботи. Чотири властителї цеголень відмовили всяких уступок, длятого робітники тих цеголень казали переслати собі свої книжки робітничі до бюра промислового, щоби могли деинде пошукати собі роботи. При полагодженю страйку посередничило міске бюро промислове.

 

Рідкій гість в трамваю. Підчас бурі котра перетягала по-над Львів в пятницю минувшого тиждня, навідав 16-ий віз елєктричного трамваю рідкій гість. В часї їзди на просторі межи заведенєм св. Тереси а школою им. Конарского ударив в него грім, однак сплинув наче по громозводї, по елєктричнім дротї в землю і лишень перервав деякі дроти, в наслїдок чого віз станув. Численна публика, що їхала тогдї тим возом, навіть не чула, що стало ся, а довідавшись опісля тїшила ся, що була свідком такої пригоди. Показує ся, що пасажири елєктричного трамваю находять ся підчас бурі в меншій небезпечности, як навіть в хатї, бо хоть прийде громови фантазія ударити в віз, то він не в силї пошкодити людям.

 

П. Володимир Витошиньскій, родом з Денисова, син славно-звістного орґанізатора хорів селяньских Вп. о крил. Іосифа Витошиньского, одержав на університетї краківскім степень доктора всїх наук лїкарских.

 

Огнї. Про огонь дня 1 с. м. в Глинянах надходять такі близші вісти: Огонь вибух о годинї 11½ в полудне на рускім приходстві. При спецї обняв він дуже скоро деревяні доми в сусїдстві, криті соломою, а відтак розширив ся і знищив множество будинків; кажуть — около 200. Значно більша часть будинків не була обезпечена. Удало ся уратувати церков, костел і будинок судовий. Уряд податковий згорів, але великій енерґії поборця п. Шуйского удало ся виратувати касу і книги. Огонь тревав ще й цїлу ніч. До 400 родин остало ся без криші і хлїба, а многі стратили в огни все, кромі тої одежи, що мали на собі. З першою помочію хлїбом або одежію наспіли міста Золочів і Перемишляни та ґр. Потулицкій, властитель Глинян.

 

Тяганина Русинів на терміни в день недїльний. З Войнилова [повіта калуского] пишуть нам: Ц. к. комісар сторожи скарбової в Калуши п. Вільнер розіслав до вісьмох міщан войнилівских розумієсь Русинів "zawezwania" [ч. 1016 з 22-ого червня], щоби в справі пертрактації о переступленє приписів о доходах скарбових явили ся дня 23 н. ст. червня с. р. [т. є в недїлю] о 8-ій годинї перед полуднем в урядовій канцелярії в Войнилові. Справа була така: Вісїм міщан зарізали на Великодні свята бичка на спілку, а що в такім випадку акциза не платить ся, то був спокій, — аж 23-ого червня о 8-ій годинї рано, коли люде йшли на богослуженє, подіставали згадані міщане від стражника скарбової дирекції візванє, щоби зараз ставили ся перед комісаря. Позаяк акцизниками в Войнилові є жиди Зінґери, то п. комісар заложив собі у них канцелярію урядову. Візвані міщане посходили ся, але позаяк не встигли явитись о годинї 8-ій, то п. комісар задекретував: "Коли ви не явили ся о 8-ій, то пійдете на термін до Калуша!" Але-ж п. комісар повинен був не приїздити в недїлю та й в часї богослуженя в церкві не тягати міщан на термін! Чому жидівскій шабас нїхто не поважать ся нарушити, а в недїлю Русинам не дають спокою?!

 

Пригода на зелїзници. Дирекція ц. к. зелїзниць державних повідомляє: Пpи виздї мішаного поїзду ч. 2253 дня 30-ого червня до стації в Бруховичах вийшла з шин машина з двома возами і при тім два подорожні і шістьох зі служби поїзду дізнало легкої ушкоди. В наслїдок сеї пригоди поїзд сей спізнив о 6 годин і 20 мінут.

 

В пятім і послїднім дни кінних перегонів у Львові взяли нагороди: В першім бігy "Пухер" п. Скацеґіни 1000 корон; в другім "Еґоіст" п. Вол. Шіндлєра 2000 корон; в третім, першу нагороду 1400 корон "Schneewitchen" В. Шіндлєра, другу 400 корон "Ґардзина" ґр. Іос. Баворовского а трету 200 корон "Волоска" п. Скацеґіни; в четвертім, першу 2.500 корон "Шляхцянка" ґр. Ив. Тарновского а другу 500 корон "Ґрузіянь Прінцесь" п. Кшиштофовича; в пятім, першу 1600 корон "Альдона" ротмистра Бжозовского а другу 400 корон "Гарі-Галь" поручника Колєра; в шестім "Фред" ґр. Баворовского 400 корон.

 

З огляду на заразу заборонило намістництво торги на безроги в повітах ярославскім і перемискім та в округах судових глогівскім і ряшівскім.

 

До промислово-торговельної школи у Львові ходило в сїм шкільнім роцї 113 учеників. Після віроисповіданя було 90 римо-кат., 13 греко-кат., 1 протестант і 9 жидів, а після фаху було: 16 друкарів, 1 фортепяніст, 1 фотоґраф, 1 ґісер, 8 переплетчиків, 2 кантористи, 1 коваль, 2 кравцї, 1 книгар, 26 купцїв, 6 механіків, 1 адвокатскій писар, 3 мулярі, 1 ножівник, 1 пекар, 1 зелїзничій практикант, 1 почтовий практикант, 1 рисівник, 1 різьбар, 4 сницарі, 8 столярів, 3 шевцї, 10 слюсарів, 5 токарів, 1 годинникар, 1 золотник і 7 без фаху. Учеників і практикантів було 93, челядників 20.

 

Страшна пригода. Перед кількома днями скінчила ся у Львові перед судьями присяжних розправа против Ивана Смольницкого і товаришів, обжалованих о убійство в Зубри коло Львова. В тій розправі одного з обжалованих, Іосифа Смольницкого, цїлком увільнено. Але в короткім часї показало ся, якій з него пташок. В Зубри оногди в ночи переходив двірским полем син тамошного посесора і побачив, як злодїй крав конюшину. Підійшов єго з заду і вхопив рукою за карк, але злодїй відвернув ся, добув ножа і пхнув ним молодого чоловіка в груди. Розпочала ся серед темної ночи борба на житє і смерть, в котрій відважний молодець, видячи перевагу злодїя, добув револьвера і стрілив. Злочинець упав без житя, а коли принесено з двора світло, пізнано в убитім випущеного перед кількома днями з слїдчої вязницї Іосифа Смольницкого.

 

Дрібні вісти. У Львові помер в 58 роцї житя Иван Роберт Торосевич, властитель копальнї нафти. — В Мостисках завязало ся товариство польского "Сокола". — При копаню фундаментів при улици Калїчій у Львові обірвала ся земля і присипавши одного робітника, дуже покалїчила. — В наслїдок розстрою нервового взято під курателю жінку угорского міністра гонведів Феєрварого. — З Гамбурґа доносять, що кн. Бісмарк від тиждня хорий, зовсїм стратив гумор, не має апетиту і терпить болї в лици. — Перед кількома днями отруїла у Відни в приступі шалу жінка лїкара штабового д-ра Рамля себе і свою доньку, а вчера з роспуки зажив ціянкалі сам д-р Рамель; так до кількох днїв зійшла зі світа цїла родина, котра на око видавала ся найщасливійшою. — Вчера застрілив ся у Відни ученик школи кадетскої Август Мольнер зі страху перед испитом.

 

Дѣло

03.07.1895

До теми