◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Пригадуємо, що завтра [2 н. ст. липня] відбуде ся о годинї 7-ій рано перенесенє мощей бл. п. Омеляна Огоновского до власного мурованого гробу і посвіяченє памятника на кладовищи Личаківскім, а опісля о годинї 8½ заупокійне богослуженє в церкві Успеньскій. На сумний той обхід запрошує родина Покійного. — Гріб, котрий завтра прийме на вічний супочинок мощі нашого многозаслуженого ученого і дїятеля, знаходить ся при головнім входї Личаківского кладовища, лїворуч входу, за памятником польского поета Гощиньского. Місто — "признаючи заслуги, які бл. п. Омелян Огоновскій положив для краю" — відступило місце на гріб безплатно на основі однодушної ухвали II-ої секції ради міста. [До такої ухвали секції причинились члени ради д-р Д. Савчак і універс. проф. Рошковскій, представивши в своїх промовах значінє і заслуги пок. Омеляна Огоновского.] Памятник на гробі, виконаний з тернопільского каміня в знаній робітни Перієра, представляє гробовець а на гробівци обеліск; на обеліску бюст Покійника з ліоньского мармору — роботи різьбаря-артиста п. Войтовича, відзначеного торік на крєвій виставі золотим медалем — а на вершку обеліска, величавий трираменний хрест. Понизше бюсту на камени напись: "Отець Омелян Огоновский, доктор фільозофиї, професор рускої мови і руского письменства на львівскім універзитетї, член академиї наук в Кракові, довголїтний голова товариства "Просвіта" і проч. — упокоів ся 28 [16] жовтня 1894 р. в 62 роцї житя. Вічная память!"

Цїсарскі маневри сегорічні. Цїсар — після найновійших диспозицій — пробуде серпень в Ишль; 1-ого вересня удасть ся на ческі маневри до Будвайс, де замешкає в архіепископскій палатї; 8-ого вересня переїде на великі маневри нїмецкі коло Штетина, в половинї вересня до Галичини, а около 20-ого вересня до полудневого Семигороду. Як видно, в Галичинї заносить ся сего року на маневри цїсарскі, єсли — хорони Боже — холєра знов не знївечить пляни. — Чадо Марса.

Проф. М. Грушевскій закінчив у суботу свій відчит о послїдних повістях Генрика Сїнкевича а зібрані слухателї, по більшій части панї, нагородили прелєґента тучними оплесками. Між гостями, що слухали сего займаючого відчиту, бачили ми між иншими д-ра Теофіля Окуневского, що по двомісячнім побутї в Боснії [куда виїхав був на віддих] переїздив через Львів до Городенки.

Прикра вість наспіла остатними днями з двох сторін краю — з Борщева і з Подґуржа під Краковом, — що в тих місцевостях мало зайти по одному випадкови смерти серед проявів азійскої холєри.

Страйк робітників при цегольнях у Львові треває доси. За той час відбули робітники два збори. На другім вибрали 21 делєґатів [по одному з кождої цегольнї], і ті вели переговори з властителями цеголень. Однак до злагоди не прийшло, бо властителї нїяких условій приняти не хотять, мотивуючи тим, що робітники ставлять услівя нїби не в міру своїх потреб а лише під впливом підбурюючих аґітаторів соціял-демократів.

Жертви грому. З Карлова пишуть нам: Дня 24 червня в Карлові [в повіті снятиньскім] громадка шістьох господарів сапала кукурузу. Около 4-ої з полудня почало гриміти й блискати і пустив ся дощ. Робітники кинулись бігцем до своїх річей, яких 50 кроків. Першій добіг Дмитро Ивана Кейнань, 24-лїтний господар, вислужений вояк, хлоп як дуб, взорець честноти, член "Просвіти" і читальнї — і лише схилив ся по парасоль — перевернув ся і на місци скінчив. Замітна річ, що другі не видїли блиску анї гримоту коло него. — В Топорівцях [в повітї городеньскім] дня 19 червня грім убив в хатї 18-лїтну дївчину, як небога шила собі виправу весїльну, а єї матір спаралізував.

Ц. к. ґенеральна дирекція зелїзниць державних розписує оферту на будову дому адміністраційного для ц. к. Дирекції руху у Львові коштом 304.500 зр. [Близші вісти подамо завтра.]

В третім дни кінних перегонів у Львові взяли нагороди: в першім бігу "Schneewittchen" п. Шіндлєра 1000 корон, в другім "Szlachcianka" ґр. Ив. Тарновского 2.000 корон, в третім "Pogoda" ґр. Ив. Тарновского 2.000 корон, в четвертім "Еґоіст" п. Шіндлєра 6.000 корон, в пятім з перешкодами [Hurdlerace] "Пухнер" п. Скацеґіни 100 дукатів, в послїднім мисливскім "Ritter Pasman" п. Міхльштетера 1.500 корон. — В четвертім дни виграли нагороди: в першім бігу за добре скаканє "Муха" ґр. Козєбродского сервіс до гербати; в другім, мисливскім "Идеал" поручника Штадлєра 500 корон; в третім "Люмп" Альфреда Мисловского 2.600 корон, а в послїднім "Альдона" ротмістра Бжозовского.

Дѣло