◦ ◦ ◦ ◦

Виміна нестампльованих корон на марки. На підставі розпорядку польського міністра скарбу у Варшаві з 7. червня 1920. заряджено в цілій Галичині до дня 25. червня с. р. включно перевести виміну банкнотів одно, дво, 10, 20 і 50-коронових на польські марки в відношенню 1.00 кор. до 70 марок з тим, що від дня 26. червня включно взагалі коронові банкноти не будуть принимані до виміни, перестають бути платним середником в грошевім обороті а жадання і доконування виплат, в неостемпльованих коронах, а також затягання зобовязань в короновій валюті від дня 26. червня включно є заборонене. Банки львівські оповіщують, що всі договори отже нпр. векслі, довжні скрипти, вкладкові книжочки, виставлені від дня 26. червня включно на коронову валюту є неважні. На отсю послідну обставину треба звернути тепер особлившу увагу.

 

В справі американських підмог. В послідних часах заснувала Філія Американського Червоного Хреста у Львові два нові відділи: Тернопільський і Станиславівський. Аґенди Станиславівського відділу обіймають повіти: Стрий, Жидачів, Рогатин, Підгайці, Бучач, Чортків, Гусятин, Борщів, Заліщики, Городенка, Товмач, повіт Станиславів, Коломия, Снятин, Надвірна, Печеніжин, Косів, Богородчани, Калуш, Долина, а крім того подільські повіти на схід від Збруча; Тернопільський відділ обіймає повіти: Броди, Золочів, Зборів, Бережани, повіт Тернопіль, Теребовля, Скалат і Збараж, а крім того сумежні подільські і волинські повіти. Инші повіти остають під опікою Філії Американського Червоного Хреста у Львові.

Тому всі українські інституції і орґанізації, які зголосили свої запотребовання до Американського Червоного Хреста через Український Горожанський Комітет у Львові, а які приділу до цеї пори не одержали, повинні негайно повідомити про це Український Горожанський Комітет у Львові вул. Руська ч. 3. II. пов., зглядно в Тернополі вул. Святоіванська і в Станиславові вул. Сапіжинська ч. 23. І. пов., та прохати їх, звертатися з урґенсами і всякими інформаціями до їх компетентних Комітетів, зглядно до Філії Американського Червоного Хреста.

Вказаним є звертатися до Американського Червоного Хреста по можности в анґлійській мові.

 

Здоровля б. посла Тимотея Старуха є в тяжкім невідраднім стані. Шістьмісячна тюрма підорвала до решти старий зхорілий орґанізм. П. Старух плює кровю і ноги йому пухнуть. На першого мая мав сильний вибух крови, а від двох місяців хорує на запалення желез. Лікарі робили операцію, однак вона нічого не помогла. Горожанський Комітет посилав до п. Старуха лікаря-спеціяліста. П. Старух вносив просьбу випустити його на вільну стопу за кавцією. На кавцію давав свій дім в Бережанах, та суд відкинув просьбу, мотивуючи її тим, що Старух мимо зложеної кавцїї може втічи. Рівнож зажалення проти акту обжаловання суд відкинув. На 28-го червня визначена головна розправа проти п. Старуха, котра певно потреває кілька днів. Коли в суді був видрукований акт обжаловання проти п. Т. Старуха, — польські ґазети як "Ґазета поранна" і инші нарочно помістили проти п. Старуха фальшиві відомости, подаючи, що п. Старух буде суджений за грабунки і крадіжі, щоби тим способом ворожо настроїти публику і суддів проти нього. Одначе акт обжалования ані грабунку ані крадіжки Старухови не закидує. Військова команда розтягла над Старухом також свою опіку і вже два рази відносилася до цивільного окружного суду з жаданням, щоби в разі увільнення п. Старуха або по відсидженню кари, суд відставив його до військового суду у Львові, звідки мають Старуха заслати на Домбє біля Кракова на інтернування. Отже чоловіковн обложеному тяжкими хоробами, 60-літньому старикови по стільки стражданнях в тюрмі заздалегідь хотять приготовити Домбє а тим самим лишаючи без опіки і догляду 7-меро дрібних дітей.

 

"Хліборобська Україна". Під таким заголовком має на днях появитися у Відні альманах, як орґан "Союза Хліборобів Державників", на чолі котрого стоїть Вячеслав Липинський. "Хліборобська Україна" буде виходити періодично.

 

На Левандівці під Львовом вже від кількох тижнів не можна дістати хліба на картки. Хліб без картки дуже дорогий і тяжко його дістати. Це дається в знаки в першій мірі українській людности, бо Поляки мають зі залізничого конзуму хліба і муки, цукру і всего иншого подостатком. Бідні українські залізничники, неприняті досі на службу, страшно бідують. Випродавши все, находяться вони над берегом пропасти. Негайна поміч конечна.

 

Хліб у Львові. Від дня 23. ц. м. продаватимуть міські районові склепи й консуми нормальний приділ хліба по 800 ґрамів на картку. Ціна за бохонець виносить 10 марок. Купцям не вільно брати більшої ціни за хліб, бо в тій ціні є вже почислені кошти довозу і зиск купця.

 

З кінотеатрів. Монопольові фільми з робітні Екліпс і Пат висвітлюють від вівтірка 22 ц. м. кінотеатри "Марусенька" і "Коперник" драму в 4 діях п. з. "Ясний промінь сонця" з славнозвісною Мері Осборн в головній ролі та франц. комедію "Три способи на кохання".

 

Пригода львівських техніків на Ораві. Львівських техніків-Поляків, котрі в останніх часах вибралися в прогульку до південно-західних областей Польщі стрінула за польською границею, на Ораві, немила пригода. Як доносить П.А.Т. в селі Сіхельне напали на них Чехи та вигнали до Веселої. Там їх арештовано та відставлено до Намєстова, де їх увільнено. Коли вони вертали пішки в напрямі польської границі, нападано їх кілька разів та арештовано, доки їм не вдалося передістатися до Нового Торгу. П.А.Т. твердить, що про рухи цієї "прогульки" інформували Чехів чеські почтові урядники.

 

З далекої Сибіри. Полонені, що вернули з Сибіри до Німеччини подають, що там находиться ще до 200 тисяч воєнних і цивільних полонених. Їх положення з огляду на морози і пануючі там пошести є дуже поважне.

 

Скоропадський самостійником. "Український Голос" реферуючи останні події з українського політичного життя, пише, що "люде, які близько стоять Скоропадського, запевнюють, що Скоропадський, навчений досвідом, стоїть тепер твердо за демократичну земельну реформу, це є за парцеляцію панської великої посілости. Взагалі він значно змінився, а що найголовнійше став свідомим українським самостійником".

 

Російські горожане покидають Польщу. П.А.Т. доносить: В звязку з виселеннями дається завважити зростаючий від'їзд російських горожан до Чехії, Болгарії та Югославії. Кождого дня до 50 осіб одержує "поручення" виїхати з Варшави.

 

Громадська думка

 

24.06.1920

До теми