◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Видавництво американьско-рускої часописи "Свобода", котра виходила доси в Джерзі-Сіті під редакцією о. Григорія Грушки, перенесено — як нам пишуть — до Шамокіна під редакцію оо. I. Констанкевича і Н. Дмитрова. "Свобода" має задачу важну для американьских Русинів яко орґан заступаючій україньско-руску національну идею і интереси орґанізації під назвою "Союз". Длятого й шлемо новим редакторам "Свободи" щире братне поздоровленє: щастя Боже!

Чи се не глузованє? Підчас судової розправи о конфіскату 3-ого нумеру "Громадского голоса" довідались ми от-що: Засуд в справі конфіскати того нумеру "Громадского голоса" видав краєвий суд карний вправдї по руски, але польскими буквами. Редакція застереглась против польского абецадла в письмі рускім, жадаючи букв руских. Отже немов у відповідь суд прислав редакції повідомленє о дни розправи уже... навіть в польскім язицї! Жиємо в часї "здобутків"...

Фабрика банкнотів. Сими днями, з нагоди спаленя 8 міліонів стягнених з обігу паперових ґульденів, оглядали члени угорскої делєґації фабрику банкнотів банку австро-угорского у Відни. Вступ до сеї фабрики дозволяє ся дуже рідко, і то не кому будь. Посли оглянули вперед склади вже готових банкнотів, котрі обіймають кілька просторих саль. Відтак переглядали зладжені вже взори нових банкнотів в коронах, яких доси єще нема в обігу. Банкноти ті — на 1.000, 500, 100 і 50 корон. Найменшій гріш паперовий буде 50-коронівка. Банкноти ті на 1.000 і 50 корон подабають дуже на теперішні пятьдесятки. По обох сторонах паперу намальована жінка сидячи, з вінцем на чолї. Банкноти на 500 і 100 корон подібні до теперішних десяток, але формат троха вузшій а довшій. Краску задержано ту саму, бо показало ся, що теперішні десятки і пятьдесятки найтруднїйше підробити. Делєґатам показувано також спосіб, в якій друкують ся банкноти. А друкують ся не кожда штука з окрема, але нараз кілька штук в однім аркуши на папери лише до того вироблюванім. По витненю кожду штуку з-осібна обзирають докладно, а при найменшій недокладности відкладають на бік а потім нищать.

Самоубійства у Львові. Муляр Фр. Горецкій, 21-лїтний, і 17-лїтна Фр. Ґадомска, служниця, провела в пятницю вечер в лїсї Кривчицкім коло Львова, а потім Горецкій витягнув флящинку з квасом азотовим, напив ся сам і дав напитись Ґадомскій, а коли она не хотїла, він вхопив свою любку за руки і силоміць вилив їй квасу до рота. По часї, коли отрута почала сильно дїлати, заволїклись обоє під Личаківску рогачку, а з-відти візвано телєфонічно поміч зі стації ратункової і відставлено пару любовну вже майже в аґонії до шпиталю. — Знов же на Погулянцї відобрав собі житє вистрілом з револьверу Фелікс Куликовскій маніпуляційний урядник дирекції скарбу.

В справі убійства вахмайстра гузарів Діошеґіого довідуєсь Gazeta Narodowa, що епільоґом звістного процесу гузарів в Перемишли єсть: розстрілянє 3 підофіцирівь і 10 вояків, вибраних льосами, отже з 26 обжалуваних половина пійшла на смерть, а друга на дожизнену вязницю.

Засуд за перекупство при виборах. За намірене перекупство при виборах до ради громадскої у Відни засудив суд управителя школи міскої Фашанка на 14 днїв вязницї. Фашанк намовляв учителя, щоби за 50 зp. голосував на лісту лібералів.

Дрібні вісти. Юлій Лєметр, поет і критик, увійшов сими днями в члени фразцускої академії. — В Кракові померла сими днями талановита різьбарка Антонина Рожнятовска. — Ректором львівскої політехніки на рік 1895/6 вибраний Бронислав Павлєвскій. — В Перемишли в вязници окружного суду появив ся тиф пятнистий.

Дѣло