◦ ◦ ◦ ◦

Дебата в справі Ліґи Народів.

Радіо з Парижа доносить: На останнім засіданню антантської палати громад прийшло знову до дебати в справі Ліґи Народів. Бальфур висказав думку, аби Зєдинені Держави були бодай півофіціяльно заступлені в Лізі. Ліґа Народів не має цілковито наміру виводити світ з хаосу, в якім він під сю пору находиться, бо це є завданням Найвищої Ради. Аскіт висказав натомість бажання, аби Найвищу Раду в як найкоротшім часі розвязано, й аби Ліґа Народів сталася дійсністю. Бесідник висказує надію, що побідні держави будуть приміром при розоруженню і запитує, чому Рада Ліґи Народів не виступила проти польської акції на сході та чи Ліґа має мандати для Палестини і Мезопотамії. Льорд Cесіль заявив, що навіть подвійна Найвища Рада не сповнила би завдань, які на неї наложено. Також і він є тієї думки, що Ліґа Народів повинна вглянути в польську справу, яка з певністю потягне за собою поважні наслідки для Европи.

Бальфур завважує, що Сесіль є найбільше уступчивим членом, коли ходить о Ліґу Народів, одначе Ліґа не була в силі зневолити большевиків до шановання її заряджень. Що до мандатів Ліґи Народів, мирова конференція повинна означити умови мира, а Ліґа Народів повинна чувати над їх виконанням. Справа місцевости, в якій має збиратися Ліґа Народів, має бути полагоджена на ґенеральнім зібранню. Осідком Ліґи буде Женева і тільки важні причини могли би це рішення змінити. Розвязання Найвищої Ради є неможливе, бо Ліґа Народів не повинна брати на себе праць і обовязків Найвищої Ради. А праця Найвищої Ради є передумовою можливости праці Ліґи Народів.

Побоювання о Шлеська.

Варшавський "Наруд" з 17 ц. м. пише: "Постійно повтаряються поголоски на тему конференції в Спа, якої термін все ще не усталений і підпадає безвпинним ваганням залежно від настроїв. На конференції, як відомо мають запасти важні постанови що до виконання версальського договору. Розходиться і о нашу справу, бо Німці роблять старання, щоби запобігти плєбісцитови на Шлеську і відданню його Польщі. Є публичною тайною, що в цих зусиллях Німці числять на приязну поставу Анґлії, яка схиляється до ревізії деяких точок мирового договору.

Справа мусіла далеко посунутися, коли б. президент Пуанкаре, безсумніву добре поінформований про закулісові забіги ревізійні, уважав за потрібне вивести справу на чисту воду. Те, що він написав, показує ще раз зиґзаковату, та завжди еґоїстичну політику Анґлії, одначе заразом є доказом нищого становища Франції, яка не потрафить опертися волі своєї аліянтки. Зрештою в цім випадку Анґлія для переконання ставить на вагу важкий арґумент; якщо Німці стратять Горішний Шлеськ, не будуть в змозі виплатити відшкодовання; отже нехай Франція вибирає або Шлеськ для Польщі, або німецькі гроші для себе. Перед цим арґументом завагався і сам Пуанкаре. Дає до зрозуміння, що Франція мусить подбати о заосмотрення свойого скарбу...

З нашого становища дуже некорисним фактом є, що Зєдинені Держави не приняли версальського договору. Відпав могучий спільник, з яким Анґлія мусіла числитися. Лишилася Анґлія, Франція та Італія. Італія від довшого часу йде за Анґлією проти Франції.

Без сумніву пійде по тій самій дорозі, коли йде о ратовання Німеччини, з якою римський кабінет шукає порозуміння. Отже Анґлія має над Францією наглядну перевагу і напевно схоче її використати".

Автор побоюється неприхильного відношення Анґлії до Польщі, яка поставила тільки на ставку Франції. Франція у власному інтересі не посміє нарадитися на конфлікт з Анґлією.

Конференція з Крассіном.

Дня 18. с. м. — як доносить радіо з Парижа найвища економічна Рада приняла перший раз Крассіна, який зявився в товаристві трох инших російських делєґатів. Справа була коротка й була присвячення обговоренню формальних справ. Деякі денники твердять, що совітська відповідь на запити Льойда Джорджа є вже в дорозі, та що совітський уряд має й від себе поставити ряд запитів. Крассін опрацювує новий широкий меморіял, в якім будуть предложення совітського уряду. "Figaro" доносить, що Крассін відбув довшу конференцію з перським князем Фірусом, і додає, що мимо скупих офіціяльних звідомлень про перше засідання Найвищої господарської Ради, в якій брав участь Крассін, є певною річею, що й польська справа була там на деннім порядку.

Японія і Бельґія бажає переговорювати з Крассіном.

В Палаті громад заявив Льойд Джордж, що мимо заперечення Японія і Бельґія висказали бажання взяти участь в конференціях з Крассіном.

Сензаційний лист.

"Eclair", як доносить радіо з Парижа — оголошує лист Людендорфа до ґен. Гофмана, шефа баварського ґенерального штабу, в якім поручає союз зі совітською Росією, бо тільки тим способом могти ме Німеччина зневтралізувати наслідки поражки. Люндендорф має в тім листі домагатися цілого ряду за ряджень, м. и. аби ґен. штаб кождої армії створив бюра пропаґанди, які мали би бути в контакті з совіт. комісарами, аби облегчувати полоненим вступлення до червоної армії, та аби на випадок евакуації російської области зорґанізувати російських полонених, які прилучилися до совітів в Москві. Цей лист має бути в посіданню українського ґенерального штабу в Київі(?), якому доручив цей лист Арханський, котрий ручить за його автентичність.

Конференція в Бульонь.

Париж 18. VI. Конференція держав в Бульонь буде мати більше значіння, як це превиджувано. Участь заповіли: Льойд Джордж, Мілєран, Сфорца (Італія), Матсуі (Японія), Гуйсман (Бельґія). Головне завдання конференції: унормовання відносин до Росії.

Плєбісцит на Тешинськім Шлеську?

Польські часописи пишуть, що голова міжнародної плєбісцитової комісії Манвіль стремить мимо проєктованого полюбовного суду до переведення плєбісциту на Тешинськім Шлеську. Цей плєбісцит мав би відбутися протягом липня й то етапами. Польські часописи доносять, що такого плєбісциту Польща ніколи не признає.

Громадська думка