З Тернополя одержуємо отсе письмо:
В 112 числі Пов. часописи "Дѣло" з 4-ого серпня с. р. в Новинках находить ся интерпеляція до комітету займаючого ся збиранєм датків на будову "Руского Народного Дому" в Тернополи: що дїє ся з грішми, котрі збирали ся перед кількома роками на будову Народного Дому в Тернополи? кілько виносить сей фонд? в чиїх руках тепер? і пр. і пр.
В цїлій сїй интерпеляції не було би нїчо незвичайного, бо чей же кождому, що складає гроші на якусь цїль, прислугує право жадати зложеня рахунків з заряду публичним грошем, — єсли-б не се, що интерпелянт не хотячи сам підписати ся повним именем, надужив имени молодежи ґімназіяльної, котрій, мимоходом сказавши, і не снилось збирати складку на будову Народного Дому замість вінця на домовину пок. В. Стесловича. Тож не в відповіди интерпелянтови, котрий в так нечестний спосіб надуживає имени і криє ся по-за молодїж ґімназіяльну [а тим самим робить їй медвежу прислугу], але для поясненя цїлої справи тим Впов. Добродїям, котрим будова Народного Дому лежить справдї на серци і котрі жертвували свій гріш на сю институцію, позволю собі дати слїдуюче поясненє:
В серпня 1892 р. за почином деяких видїлових товариства "Руска Бурса" повстала гадка вибудувати Народний Дім в Тернополи, в котрім містилась би Руска Бурса, Бесїда, з часом музей і прочі рускі институції. Зібрані в тій цїли місцеві Русини приняли радо проєкт д-ра В. Лучаківского, предсїдателя Рускої Бурси, щоби по приміру Чехів видрукувати книжочки по 10 карточок з відповідними стишками і ті картинки розпродувати по 10 кр. В тій цїли вибрано комітет з членів Бесїди, Бурси і Читальнї міщаньскої, видрукувано коштом Бурси згадані книжочки і розіслано в розпродаж на першій раз за 1000 зр. поміж прихильників Бурси і дїяльнїйших патріотів в охрестности, котрі заявили охоту занятись розпродажію. З одушевленя, яке тогдї огорнуло всїх, можна було надїятись найкрасших результатів. В межичасї стали за нашим приміром збирати складки при помочи карточок на будову руского театру, дому Зорі, Сокола і ин., тож і не диво, що наше дїло пійшло пиняво. Щоби бодай почасти оправдати застій в тій справі, мушу згадати, що в тім часї з поважної сторони звернено увагу заряду Бурси на невідповідне комульованє Бурси з другими місцевими институціями, раз з оглядів педаґоґічних, а по друге, що на случай поміщеня Бурси в Народнім Домі треба би теперішну реальність Бурси продати, і то конечно зі стратою. Наслїдком того відбулось кільканацять нарад, на котрих порішено занятись поки-що передовсїм будовою нового дому Бурси на місце старого дряхлого будинку. На повисше рішенє вплинула чимало і та обставина, що бл. п. о. Дебельскій, парох Ключева, жертвував 1000 зр. на розширенє Бурси а великодушний покровитель Рускої Бурси Впр. о. Андрей Качала, парох Мадиня, приобіцявши початково 3000 зр. підвисшив сей дар на 8000 зр., заявивши що хоче за житя видїти, як спожиткуєсь єго тяжко запрацьований гріш. Розпочата будова заняла уми всїх місцевих Русинів, розвинено аґітацію в напрямі побільшеня фондів на будову Бурси і наслїдком єї узбирано по-над 1000 зр.
Днесь Руска Бурса в Тернополи посїдає такій будинок, якого жадна Бурса в Галичинї не має, а признають се не лиш місцеві і доохрестні Русини, але і власти шкільні та ті, котрі в переїздї через Тернопіль оглядали сю институцію даючу приміщенє 81 ученикам, а представляючу вартість 28 000 зр. Будова нового дому Бурси стримала на якійсь час розвиненє акції в справі будови "Народного Дому", однак єї не залишено, чого доказом, що на кождоразових загальних зборах товариства Руска Бесїда, Руска Бурса і Міщаньске Братство ся справа обговорюєсь і комітет в тій цїли вибирає ся. Всї Русини тернопільскі знають добре, що з тим фондом дїє ся, а не сумнїваю ся, що і безименному дописувателеви єсть відомо. До складу комітету займаючого ся збиранєм складок на будову Народного Дому входять: Вп. п. судія Аленсандер Гриневецкій, п. Антоній Стахевич і я, з міщан же Павло Демчук, Матей Брикович, і входив недавно упокоївшій ся Матей Вацик. На фонд будови Народного Дому в Тернополи вплинуло по нинїшний день 192 зр. 60 кр., з того звернено за друки і порта 44 зр. 60 кр., а чистий дохід 148 зр. поміщено в тернопільскій касї щадничій на книжочку ч. 11.275. На тую цїль присилані гроші приймав я і дальше з вдячностію приймаю. Окремо від сего члени Міщаньского Братства зібрали межи собою на будову свого власного дому 350 зр. а тепер заходять ся, щоби від ради громадскої одержати місце під будову дому.
З повисшого кождий може наглядно пересвідчити ся, що грошем жертвованим на добродїйні або народні цїли завідує ся совістно та що Русини тернопільскі не спять а трудять ся без упину — правда, тихо та без розголосної реклями, але за то спільними силами интеліґенція і міщане.
Свящ. Володимир Громницкій, парох.
Дѣло
19.06.1895