◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Стрийскій Боян устроює в слїдуючу недїлю 23 н. ст. червня прогульку до гарного парку в Любінцях [стації зелїзницї Стрий–Лавочне] і запрошує отсим Вп. земляків з родинами до співучасти. В проґраму забави входять продукція хору і гри товарискі. Виїзд зі Стрия полудневим поїздом а поворот о годинї 10-ій вечером. На випадок непогоди відбуде ся прогулька 30-ого с. м.

Нова ц. к. повітова дирекція скарбова в Чорткові — як нам пишуть — поміщена в видній каменици, але з написію лише польскою — рускої написи не дано. Нехай же-ж самі Русини численними поданями рускими до сего уряду та й взагалї до урядів що дня і що години пригадують истнованє Руси на Руси всїм тим панам, котрі з Руси раді зробити Польщу...

Ректором університету у Львові вибраний на рік 1895/6-ий д-р Освальд Бальцер, професор права польского.

Знов забороненє віча селяньского. Староство в Грибові заборонило польскому товариству демократичному скликати віче до Стружа, мотивуючи, що "з огляду на появляюче ся роздразненє народу сїльского віче загрожує безпечности і добру загальному".

Огнї. В Байківцях повіта тернопільского вибух сими днями огонь. Завдяки помочи громад Шляхтинець і Смиковець а також драгонів 10-ого полку з Тернополя огонь спинено. Се вже третій з черги огонь сего року в Байківцях. — Вчера вечером стояла огняна луна від полуднево-західної сторони міста Львова. Догадують ся, що горіло в околици Наварії.

На катедру окулістики в університетї краківскім мав згодитись прийти окуліст Ґалензовскій з Парижа і з тої причини запанувала — як се видко з дневників — межи краківскими Поляками велика радість а молодїж університетска збирає підписи на адресу для Ґалензовского. Щоби сю радість зрозуміти, треба взяти на увагу, що по отвореню медичного факультету у Львові — краківскій медичний факультет, котрий і тепер не має надто значного числа слухателїв, певно підупаде, отже знаменитости окулістики не дуже спішились убігати ся о опорожнену катедру по д-ру Рідлю. Нам відомо, що університет краківскій відносив ся до д-ра М. Борисикевича в Градци стирійскім, однак той — маючи на медичнім факультетї градецкім лучші відносини анїж навіть ще нинїшні в Кракові — у відповіди своїй поставив такі услівя, що в Кракові мусїли зрезиґнувати на придбанє університетови такої знаменитої сили, як проф. д-р Борисикевич.

Дня 15 н. ст. червня почав ся в Кракові цикль кількадесяти представлень оперових оперою "Страшний двір" Монюшка. Ролю Стефана грав наш Олекс. Мишуга. "Нїяка похвала — читаємо в однім дневнику краківскім — не єсть за велика на те, як зрозумів і віддав ролю Стефана п. Мишуга. Особливо в славній арії 3-ого акту умів голос п. Мишуги віднайти стілько любости і тужливого чутя, що формально пірвав слухателїв і ті змушували єго арію повтаряти." Побіч п. Мишуги має — як відомо — виступити в деяких операх в Кракові другій наш земляк п. Стефан Волошко, тенор опери варшавскої.

В околици Симферополя проф. Веселовскій, переводячи археольоґічні розкопки, найшов половецку могилу з ІХ-ого столїтя.

В містї Самарі помер недавно остатний участник повстаня україньских козаків за часів царицї Катерини ІІ-ої — Лавро Єфимів, проживши сто і пятьдесять лїт. За молоду Єфимів брав участь в виправі Пугачева, вожда збунтованих козаків, а опісля довгі лїта пережив на тяжких роботах в Сибіри. Під конець житя ослїп, усе був понурий і не любив говорити о пригодах молодших своїх лїт.

Небувалий доси факт на користь еманципації женщин зайшов теперь в Прусах. Ото міністер просвіти Боссе позволив дочцї якогось пастора зі Шлеска засїсти до испиту зрілости в ґімназії. Першій се випадок такого дозволу в Прусах і важний прецеденс на будуще.

Дрібні вісти. Львівскі робітники при цегольнях заповіли страйк на 24-ого с. м. — В Россії мають доперва тепер ввести перекази почтові і телєґрафічні з ограниченою квотою на 100 рублїв, і то на-разї лише між більшими містами. — Палата нотаріяльна у Львові візвала наміряючих старатись о субстанцію в Микулиицях внести поданя на руки тої палати до трех днїв. — Dziennik Polski подає, що в Ягольници старій померла 16-ого с. м. по короткій і тяжкій недузї Франциска з Ясїньских Крушельницка, жена руского священика.

Дѣло