До ситуації.

 

В парляментарній роботї настала недовга перерва. В пятницю відбуло ся послїдне засїданє палати послів, а слїдуюче заповіджене аж на второк; комісія буджетова зійде ся на нараду також аж ві второк, а комісія для реформи виборчої не визначила на своїм суботнішнім засїданю, коли має зійти ся на дальшу нараду. Причина сеї перерви в роботї парляментарній лежить, після офіціяльного заявленя презідії палати, в тім, що деякі посли з Горішної Австрії виїхали на коротку сесію соймову і не можуть брати участи в роботї парляментарній, — натомість неофіціяльно всї бачать причину в невідрадній ситуації, котрої розвязка мусить наступити вже в найблизших днях, тож кількадневна перерва може причинити ся до обговореня і уреґульованя біжучих квестій.

 

О теперішній ситуації парляментарній читаємо в N. fr. Presse: "Нема вже тепер найменшого сумнїву, що в найблизших днях наступить кріза цїлого міністерства. Давнїйше говорено в кругах парляментарних, що кн. Віндішґрец задумує реконструовати кабінет по вилученю міністрів Плєнера і Вурмбранда. Сей плян упав, бо мабуть і маркиз Бакегем хотїв скористати з сеї частинної крізи та зложити свою теку, а супротив сего треба би було подумати о димісії цїлого кабінету.

 

Взагалї порозумів кн. Віндішґрец, що цілий комплєкс політичних квестій приневолює кабінет покінчити свою місію. Круги парляментарні вижидають з всею певностію, що кн. Віндішґрец вже в найблизшім часї вручить цїсареви димісію кабінету. Внїшним товчком до крізи єсть вже сей факт, що презідія сполученої лївицї скликала на понедїлок збори сторонництва на нараду. На сїй нарадї западе безперечно ухвала, обовязуюча всїх членів, що лївиця виступає з коаліції, єсли позиція целлійска буде ухвалена в комісії буджетовій. На случай єсли би правительство не подало ся перед тим до димісії і не повідомлено палати о крізї міністерскій, то не було би нїякої внїшної причини відкладати довше нараду буджетову і комісія буджетова мусїла би покінчити свої роботи. А що при теперішних відносинах годї надїятись на инше уложенє голосів в комісії буджетовій, то й позиція целлійска буде ухвалена. Тогдї лївиця зложить заявленє, що она в такій ухвалї добачає нарушенє коаліції, в наслїдок чого виступає з коаліції. А єсли лївиця не належить до коаліції і займе опозиційне становище, то й кріза міністерска мусить вибухнути. Міністер скарбу і міністер торговлї не могли би при таких обставинах остати в кабінетї а що і в палатї послів настали би нові відносини, то й цїле міністерство мусїло би уступити.

 

В суботу відбули ся конференції міністрів, котрі занимали ся квестією, в якій спосіб полагоджувати справи державні, коли буджет ще не ухвалений. Се питанє мусить бути порішене, заки міністерство вручить свою димісію, бо цїсареви прислугує право рішати о врученій димісії і о долученім до неї проєктї міністерства. Суть дві дороги: Правительство може рішити ся за довшою провізорією і предложити за згодою цїсаря проєкт такої провізорії палатї. В тім случаю осягнено би без трудности парляментарну ухвалу і рада державна була би вскорі відрочена. Але може бути і се, що правительство, котрому по єго димісії буде поручено управляти дальше справами, схоче перерадити буджет в повній палатї. В такім случаю имовірно буде скликана конференція мужів довіря всїх сторонництв палати, щоби правительство могло дізнатись, чи може числити на ухвалу буджету. В тій конференції були би заступлені також всї опозиційні сторонництва. Однак буджет, в котрім би містила ся позиція целлійска, стрітив би великі перепони в наслїдок опору лївицї, нїмецких націоналів, Италійцїв і кількох диких послів. Міністерство не могло би перевести політичної дебати і числити на більшість при третім читаню. Длятого в кругах парляментарних суть тої гадки, що нема иншого виходу, як зажадати довшої провізорії, єсли позиція целлійска має остати в буджетї. Кабінет предложить цїсареви разом з своїм поданєм о димісію проєкт такої провізорії, або конечність єї покаже ся з конференції всїх сторонництв.

 

Именованє нового міністерства, як говорять, наступить аж по відроченю палати, або евентуально ще пізнїйше, з початком осени. Вісти о розвязаню парляменту цїлком щезли. Теперішний кабінет не порушить тої квестії, лиш вручить свою димісію. Було би за вчасно, занимати ся тепер комбінаціями о будучім становищи сторонництв, бо се буде зависїти в першій лінії від осіб і проґрами нового правительства".

 

В тім змислї що N. fr. Presse, відзивають ся також і прочі ліберально-нїмецкі ґазети. "Коаліція — пише Tagblatt — се недужій, котрий гине на сухоти, а велить собі вирвати зуб, в надїї, що єму полекшає. Сей зуб зве ся Целлі." — Як справи пійдуть, се зависить ще і від деяких инших чинників і длятого підчас теперішної павзи все опирає ся на здогадах. Можливе й таке, що не цїла сполучена лївиця прихилить ся згідно до ухвали: виступати з коаліції, а лиш 20 до 30 послів виступить з клюбу, — то тогдї могла би і на дальше истнувати коаліція, хоч чисельно слабша, та оба ліберальні міністри засїдали би в кабінетї. Характеристичне ще й се, що коло польске мовчить і не анґажує ся в нїяку сторону — оно готове так нахилити ся до всякої крізи і єї наслїдків щоби лиш витягнути для себе хосен та остатись при власти.

 

Дѣло

 

17.06.1895

До теми