◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

 

 

Оден Українець [имени свого не хотїв він подати до відомости] переслав на потреби руско-народні 2.500 рублїв: з того 1.500 зр. на дім "Просвіти", 1.200 зр. на розширенє наукових видавництв товариства имени Шевченка а решту, около 600 зр., на руки проф. М. Грушевского на запомогу і на нагороди академикам, котрі під єго проводом працюють науково. З утїхою нотуємо сей факт, що знов свідчить про міцні звязи моральні, які — не вважаючи на всї перешкоди — вяжуть громаду галицку з україньскою, і про тую симпатію, яку викликує серед Українцїв в Россії дїяльність тутешних руско-народних товариств.

 

Нова читальня "Просвіти" завязує ся в Давидківцях, повіта чортківского. Статут вже внесено до намістництва.

 

На засїданю историчної секції Наук. товариства им. Шевченка в середу, 12 н. ст. с. м., д-р Ом. Калитовскій рецензував книжку д-ра Папе і д-ра Каро про місто Львів, проф. Василь Білецкій рецензував житєпись еп. Снїгурского написану о. Юст. Желехівским, а проф. М. Грушевскій реферував про архів скарбу коронного в Варшаві. — Все те припоручено до друку в Записках товариства.

 

З "Народної Торговлї". Сим маємо честь повідомити, що канцелярія нашого товариства перенесена до власного дому товариства т. є. під число 36 в ринку, — а також, що брідскій філіяльньій склад "Народної Торговлї" переміщений в дім п. Дохта при ул. Золотій в Бродах. — Дирекція.

 

Свято руско-кат. Божого Тїла обходжено вчера у Львові досить торжественно. Но богослуженю, котре відправив Впреосв. митроп. Сильвестер при асистї крилошан і місцевого духовеньства, розпочав ся хрестний похід до уставлених престолів в ринку. В походї взяли участь: пів баталіону 15-ого полку з музикою, 19 вояків з офіциром з 30-ого полку [до асисти], процесії з тутешних церквей, декани університету львівского і кількох представителїв властей. Престоли були уставлені при каменици Димета, Народної Торговлї, при ратуши і при каменици Пониньского. Як звичайно, так і сим разом, хибувало ладу в походї. Процесії або за скоро йшли, або приставали так, що архієрей мусїв довго стояти заки дістав ся до престола. А прецїнь дивно, щоби там, де єсть стілько священиків і по-над двіста питомцїв, не було кому заняти ся урядженєм ладу...

 

Огнї. З Княгинич пишуть нам під днем 15 н. ст. червня: Від року лучали ся в Княгиничах дуже часто огнї, бо було их сїм, а в притикаючім до Княгинич Загірю два, забираючи з собою великі жертви. Виновника огню довго не можна було зловити, аж вкінци се удало ся. — Вже в суботу, 12-ого червня, замітили сусїди слабий вистріл в стодолї княгиницкого дяка, аґента "Днїстра", заможного і честного господаря, і стодола зараз почала горіти. Всї знали, що огонь підложений, а виновник, задоволений і троха підхмелений, крутив ся коло огню та присягав ся, що чув, як дяк стрілив з стрільби. Ще не зовсїм пригашено огонь, котрий на щастє удало ся спинити так, що завдяки енерґічному ратункови людей і місцевої сторожи огневої погоріло лиш 11 господарів, а вже другого дня, ледви в кільканацять мінут по службі Божій, в другій части місточка повстав огонь з невідомої причини і за півтора години згоріло 25 домів жидівских а 3 христіяньскі, дві жидівскі божницї і лазня. Щастє що люде по богослуженю ще не розійшли ся домів, отже огонь перервано перед самим приходством. Сим разом цїле місточко було в небезпечности. Пожежа була страшна, тож прибула дуже добре зорґанізована сторожа огнева з Підкаменя і з Рогатина, прибули й сикавки двірскі з Псар і з Оскресїнець. — Хоч начальник громади ще з весни розпорядив був, аби що ночи стерегло десять вартівників, то від тепер держало варту по 40 людей в ночи а по кількох в день, а люде ночували по огородах і на поли, бо що хвиля з уст до уст пролїтали слова: знов буде горіти! І дїйстно — вже в четвер 13-ого с. м. коло 4-ої години по полудни дав ся почути слабий вистріл на подї у одної жидівки і зараз почало горіти смітє. Огонь удало ся вдушити. Однак виновник не спочинув: на другій день, в пятницю, трохи підхмелившись, то вином то медом, зайшов до ратуша і засїв за склянку пива — але злий дух не давав єму вже випити тої склянки, бо аж шість разів виходив до сїней а за семим разом — около 9½ вечером — пoлїз на під, де була солома, підложив в шматї порох і губку та й підпалив солому. Тут, як злїзав з поду, зловили єго на горячім учинку. В сїнех стояла бочка з водою, як се у нас в кождім домі, то огонь скоренько залили. Зловлений підпалник називає ся Федь Василиків, громадскій польовий з Загіря, чоловік молодий [над 30 лїт], страшний злобник. Сей остатний єго підпал був би викликав найстрашнїйшу пожежу, бо в маґазинї богато горівки, будинок високій і великій, в нїм склепи з нафтою і мазію, а вітер був сильний, — цїле місточко могло було спопелїти! Виновника взяв зараз під свою опіку місцевий постенфірер Адальберт Бидлиньскій, котрий уже майже цїлий тиждень не визував ся і не роздягав ся, слїдячи пильно за злочинцем. У арештованого знайдено в хатї в скрини стрільний порох в надпаленій шматї, губку і клочє, а при нїм в кишени клочє. На подвірю у почтаря і начальника громади знайдено нинї патрон з порохом затканий бібулою, отже заходить підозрінє, чи злочинець не мав спільників — і чи в часї арештованя кількох підозріних товаришів Василика не відкинув котрий патрона на подвірє, як провадили єго до канцелярії. Які були мотиви тих підпалів, нїхто не може зміркувати на певно; люде всїляко говорять. Може слїдство се викриє.

 

Реформа численя часу на зелїзницях. Дня 26-ого с. м. збере ся в Лондонї міжнародний конґрес зелїзничій, на котрім мають бути репрезентовані майже всї держави европейскі і Сполучені держави північної Америки. На порядку дневнім знаходить ся між иншим внесенє Франції що-до реформи численя часу на зелїзницях. Після нового способу численя часу — години мають ся числити, не як доси, від 1 до 12, але від 0 до 24. В численю 24-годиннім північ припаде на годину 24-ту. Слова: "перед полуднем", з полудня" і т. п. відпадуть. Таке численє єсть вже введене в Италії a Bureau des lоngitudes в Парижи також заявило ся за таким численєм. Отже може бути, що по конґресї лондоньскім буде і у нас введене 24 годинне численє часу.

 

Дрібні вісти. Цїсар дарував 400 зр. запомоги погорільцям Холоєва повіта каменецкого. — На Високім замку у Львові повісила ся 65-лїтна зарібниця вдова Анна Корженєвска або Коржелєвска родом з Зашкова. — У Львові помер в 57-ім роцї житя Жигмонт Струсевич, референт справ рільничих в видїлї краєвім, доцент політехніки львівскої і краєвої школи господарства лїсного, бувшій директор школи рільничої в Дублянах. — Коло Бекеш на Угорщинї забив грім в поли двоє дївчат а 10 селян заголомшив. — В Будапештї застрайкувало було 800 челядників пекарских; пекарі прихилились до их жадань і они назад вступили до роботи. — Єлена Моджеєвска приїхала вчера з Кракова до Львова на кілька виступів. — В Ровіньо коло Трієсту завалив ся дім, в котрім перебувало 58 людей, що прийшли були відвідати умерлого молодого чоловіка, і при сїй катастрофі 13 осіб утратило житє.

 

Дѣло

 

17.06.1895

До теми