◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Вступні испити до кляси І-ої і до кляси приготовляючої на 1896-ий рік шкільний відбудуть ся в рускій ґімназії в Перемишли дня 15 і 16 липня сего року перед феріями, а 1, 2 [евентуально і] 3-ого вересня с. р. по феріях. Родичі і опікуни зволять зголосити ся лично в Дирекції ґімназіяльній день перед испитом і предложити метрику дитини [без сего зголошенє безуспішне] і евентуально свідоцтво шкільне та свідоцтво щепленої віспи.

Черновецке товариство "Руских женщин" відкрило школу шитя і крою дамских одягів. В тій школї, під управою фахової учительки, знайшло занятє 12 руских дївчат.

Затроюванє людей. В послїдних часах селяне особливо в західній Галичинї — як подає Przewodnik kółek rolniczych — почали уживати капель т. зв. анодіни, котру давнїйше ординували лїкарі в малій скількости до заживаня на цукрі в болях жолудка. Та анодина єсть мішаниною етеру з спірітусом, з-разу розвеселює чоловіка, однак зажита в більшій скількости стає отрутою. Анодіна нищить нерви, наводить дрожанє рук і ніг, неспокій, брак апетиту, що-раз більше ослабленє а вкінци нищить цїлковито. Частїйше уживанє переходить в наліг подібно, як питє горівки і заживанє опіюм або морфіни; чоловік навикши поволи до анодіни, вже опісля не може без неї обійти ся. Отже страшна ся язва може знищити цїлі роди і поколїня. Намістництво ще в роцї 1883-тім видало аптикам заборону строгу продавати тую отруту инакше, як лиш на рецепту лїкаря, та що з того, коли несовістні шинкарі за-для зміцненя горівки мішають до неї анодіну і продають людям. При сегорічній бранцї в Тарнові помічено богато молодих людей залитих і затуманених горівкою змішаною з анодіною. Дотичні власти вдали ся в справу, зарядили резізії по шинках, а несовістних шинкapiв віддали до суду.

На два посаги для служниць по 242 зр. 25 кр., з фундації имени цїсаря Франц-Ioсифа, утвореної пок. д-ром Т. Малиновским, розписав маґістрат міста Львова конкурс. Льосованє посагів буде дня 11-ого серпня а убігатись можуть: служницї-дївчата, покоївки, ґардеробянки, кухарки і швачки заняті постійно у своїх хлїбодавцїв, сли викажуть ся, що уроджені в Галичинї, христіяньскої віри, скінчили 18-тий а не переступили 30-ого року житя, служать постійно через три роки у Львові без нагани на тім самім місци, незамужні, бідні і морально ведуть ся. Час вносити поданя на руки маґістрату міста Львова до 30 н. ст. червня с. р.

О наших "Бразиліянах" пише проф. К. Брухнальскій з Удіне до одного з дневників польских: Заїхавши случайно до Удіне в перших днях червня, застав побіч двірця зелїзничого на кавалку землї кочуючу громаду з 850 душ наших еміґрантів, переважно Русинів в великій нуждї і голоді. Аґент Сільвіо Надарі мав після умови з комітетом св. Рафаїла відправляти по 500 душ до Бразилії, а в Ґенуї всїх було 850 душ, а з тих 630 як-раз мало всїдати в поїзд до Ґенуї; прочі 220 мали відїхати нїби за три днї, але дїйстно відхїдуть аж за місяць. Зі всего виходить, що аґент Надарі провадить побічний вербунок на власну руку, а єго субаґенти страшно визискують селян. Остатню партію еміґрантів проводив зі Львова учитель Крижановскій, але по дорозї "зопсував cя": до Удіне прибув босий та нетверезий і, забравши десять карт корабельних, поїхав до Ґенуї та й пропав без вісти. Около 2-ої години почали еміґранти всїдати до ваґонів в дорогу до Ґенуї.

Кіньске волосїнє. Австрійскій ґенеральний консулят в Парижи доносить, що в Франції тепер дуже попитують за кіньским вoлoсїнєм довготи 50 до 80 цмт., котрого уживають до тканя матерій на пристроюванє одягів дамских. Таке волосїнє продукує ся в великій скількости в Галичинї, отже отворює ся для него користне місце збуту. Близші вісти що-до условій вивозу подасть палата торговельна в Кракові.

Спрага зрадницею. До шинку Мехля Ахта при ул. Янівскій у Львові добув ся минувшої ночи вікном Мартин Коздра, розбив шуфляду і забрав з неї около 50 зр. Забравши ті річи, вже мав виходити з шинку, коли, почувши сильну спрагу, вернув і випив цїлу фляшку горівки. Наслїдок був такій, що на місци заспав і рано найдено єго на лаві спячого при украдених річах і порожною фляшкою в руцї.

Дрібні вісти. Утїкли з войскового арешту 30. полку піх. на цитадели у Львові капраль Франц Кондера і вояк Н. Мазур. — В Швайцарії в кантонї тессиньскім загрозили народні учителї страйком з причини низької платнї, котра майже зовсїм відповідає платні галицких народних учитетелїв. — Володислава Пашковского, котрий за-для марного папіроса забив на улици Ивана Мищиньского, засудив суд краківскій на десять місяцїв вязницї; при засудї увзгляднено обставину, що Пашковскій підчас довершеня убійства був тяжко пяний. — У Вильнї помер сими кс. Антоній Авдзєвич, тамошний римо-кат. епископ. — На стації зелїзницї в Станиславові переїхала машина надглядача возів зелїзничих, Кароля Дзиняка.

Дѣло