[ситуація] Вівторок 4 січня 1938

Велика перемога військ ґен.Франка під Теруелем — Ген. Франко про перемогу під Теруелем — На відтинку Віллястар. — — Японія хоче мира на Далекому Сході і на цілому світі. — —Румунія. — Партія цараністів розлітається. — Дальша націоналізація преси. — Під румунським чоботом. — В Австрії обговорюють проект закону про чужинців. — — Франція. —Сенат не продовжає Міжнародню Виставу в Парижі. — Ґен. страйк у Парижі був про­бою до ґен. страйку у Франції. — Французький амбасадор ві­рить у можливість французько-німецького порозуміння.

Велика перемога військ ґен.Франка під Теруелем
НАЦІОНАЛІСТИ ЗДОБУЛИ ТЕРУЕЛЬ. — ГЕНЕРАЛ ЧЕРВОНИХ РАЗОМ З ЦІЛИМ ШТАБОМ ПОПАВ В ПО­ЛОН. — МАСАКРА ЗАКОРДОННИХ ЖУРНАЛІСТІВ НА ФРОНТІ. — ЕНТУЗІЯЗМ У ТЕРУЕЛІ.
Від кільканадцяти днів тривали на теруельськім фронті в Еспанії дуже криваві бої між військами ґенерала Франка та еспанськими большевиками. Червоні — як відо­мо — проломили були лід Теруелем фронт еспанських національ­них військ та окружили їх, а навіть здобули частину міста.
В місті лишився більший відділ націоналістів, що завзято боровся, ждучи відсічі, з якою поспішав ґен. Аранда.
Минулого четверга та пятниці бої сконцентрованих національних військ з еспанськими большевика­ми ввійшли в рішаючу фазу і скінчилися блискучою пере­могою Генерала Аранди, який розбив червоних та здобув Те­руель.
Військові твердять, що останній бій за Теруель був найкривавішим впродовж останнього 50-ліття.
Одного переполудня впало на 20-кільометровий відтинок 30.000 большевицьких ґранат.
Але це червоним не помогло. —
Між болшевиками панує великий переполох і вони в безладі тіка­ють, покидаючи вбитих, ранених та воєнний матеріял.
Еспанські червоні війська страшно обурені тим, що їхні так звані політичні комісарі втікли вже в четвер, приказу­ючи їм боротися до кінця. Червоні втратили підчас остан­нього бою тисячі вбитих та ране­них.
Підчас останнього бою під Теру­елем дійшло теж до жахливої масакри воєнних журналістів.
Авас ось так повідомляє про це: В віддалі 10 кільометрів від Теруе­лю обсервувала група закордонних журналістів, зложена з 11 осіб, — наступ військ ґенерала Франка.
Кількома автами підїхали вони під лінію артилерійського вогню чер­воних.
Два тяжкі стрільна червоних трапили в групу журналістів. Кореспондент „Ню - Йорк Віклі* Джонсон згинув на місці, корес-пондент агенції Райтерс Ришард Шіпґенк помер від тяжкої рани, кореспондент „Асошейтед Прес“ є важко ранений. Ранений також кореспондент „Таймсу“ Файлбі.
Між населенням Теруелю па­нує великанський ентузіазм зприводу перемоги націона­лістів, тим більше, що в остан­нім бою попав в полон націо­нальних військ ґенерал черво­них Фаллос разом з усім сво­їм штабом.
»Новий час«

Ген. Франко про перемогу під Теруелем
ЧЕРВОНІ ВІДСТУПАЮТЬ ЗПІД ТЕРУЕЛЮ.
«Місто Теруель, що його здобуло військо ген. Франка, частинно знищила червона арти­лерія. Багато домів у румовищах. В суботу ву­лиці відчищено і привернено на них рух. Після того, як до міста увійшло національне військо, зявилися уряди суспільної опіки та інтенданту­ри. Залізниці шляхи направлено, сполуку з Са­рагоссою привернуть за кілька днів.
З приводу перемоги під Теруелем відбула­сь в Саляманці велика маніфестація, яку закін­чив промовою ген. Франко. Він сказав між іншим:
Діла вимовніші від слів. Ланцюг перемог в році, що саме скінчився, замкнувся перемогою під Теруелем. Це відповідь на брехні про трі­юмфи червоних під Теруелем, відповідь, яку дають еспанці міжнародній масонській брехні і коаліції ворогів батьківщини. Еспаніє, встань! Нехай живе Еспанія!»Діло«
НА ВІДТИНКУ ВІЛЛЯСТАР.
З головної кватири ген. Франко комуніку­ють, що на відтинок Віллястар надійшли нові сили червоних та намагалися почати акцію, але національне військо їх змело. Ліве крило на­ціональної армії посувається вперед і раз-у-раз ломить опір ворога. Червоні втратили кілька тисяч вбитими.
На відтинку Торуель цілу неділю тривали рухи військ. Національне військо добуло всі осяги, які йому доручила команда. Червоні від­ступили в неладі, залишаючи обильний воєнний матеріял і багато вбитих. Національне військо посувається двома крилами, маючи намір взяти червоних в кліщі.»Діло«
Літаки ґен. Франка бомбардува­ли мин. суботи Барсельону. Було 49 вбитих і 60 ранених. »Новий час«

Японія хоче мира на Далекому Сході і на цілому світі.
ЯПОНІЯ МОЖЕ ЙТИ ТІЛЬКИ ВПЕРЕД.
В новорічній промові японський премієр князь Коное підкреслив великодержавне становище Японії та її рішаючу ролю в Азії. Премієр заявив, що реалізація національних ці­лей Японії вимагає справнішої, як досі, мобілі­зації національних сил, бо шлях до остаточної реалізації тих цілей ще далекий. А Японія може йти тільки вперед.
Що торкається японсько-китайської війни, то премієр Коное заявив, що Японія помагає Китаєві побороти дегенерацію та віднайти свою властиву істоту. Японія не може спокійно диви­тися на те, як теперішні китайські провідники посвячують добро китайського народу свойому доктринерству. Японія змагатиме до того, щоб
знищити справжнє джерело протияпонських на­строїв і до визволення китайського народу зпід теперішнього гнету. Японія тільки дивується, чому ті її наміри не віднайшли всюди належ­ного зрозуміння. Інші народи повинні засувати собі, чи бажають собі дальшого збольшевизу­вання Китаю, який дійшов до теперішнього ста­ну завдяки самогубній політиці. Якби європей­ські народи заняли у відношенні до Далекого Сходу таке саме становище, яке заняли до сво­го континенту, справа булаб дуже проста. Япо­нія хоче тільки мира на Далекому Сході і на цілому світі. Держави повинні зрозуміти, що для тієї мети необхідно було почати війну. »Діло«

Партія цараністів розлітається.
З Румунії надходять вістки, що цараністич­на партія розкладається. Чолові діячі тієї пар­тії, що вступили до уряду Ґоґи, потягають за собою щораз більше організацій. Шеф секрета­ріату Мігаляке, колишній голова тієї партії і один з головних провідників цараністичної мо­лоді Попеску-Топольоскені теж прилучилися до цараністичних міністрів в уряді Ґоґи. Останній став генеральним секретарем міністерства комунікації.
ДАЛЬША НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ПРЕСИ В РУ­МУНІЇ.
Румунський уряд продовжує акцію націона­лізації преси. .,Курентул“ пише, шо небаром замкнуть часопис „Наша Рєч“, що виходить в Кишиневі у російській мові. Мають бути припи­нені також часописи редаговані в російській мо­ві, що належать до жидівської меншини
Під румунським чоботом. Румунський уряд веде безпощадну нагінку на опозиційну та меншинну пресу. В Чернівцях припинено м. і. щоденники „Черновіцер Альг. Цтг “ і „Черно­віцер Морґенблят".
ВИВЛАСНЯТЬ УСІ ЖИДІВСЬКІ МАЄТКИ.
ЧЕРНІВЦІ, 3. І. ПАТ. Вся преса звідомляє що всі земельні посілости. які є в руках жидів, примусово вивласнять. Крім того уневажнять декрети про надання румунського громадян­ства, починаючи від 1920 р.
СТРАХ ПЕРЕД ЖИДАМИ.
В Австрії обговорюють проект закону про чужинців. В проекті передбачена постанова, що чужі громадяни, які хотілиб залишитися в Ав­стрії на довший час, мусілиб просити на те о­кремого дозволу. Кажуть, що це наслідок стра­ху Австрії перед жилами, що моглиб нахлинути з Румунії.

Французький сенат відкинув про­ект, щоби в р. 1938. продовжати Міжнародню Виставу в Парижі. »Новий час«

Паризька преса пише, що остан­ній ґен. страйк у Парижі був про­бою до ґен. страйку у Франції, що його приготовляє московський „Профінтерн".»Новий час«

Французький амбасадор у Бер­лініПонсе, промовляючи на ново­річнім банкеті для французької кольонії в Берліні, заявив, що він ві­рить у можливість французько-німецького порозуміння вже в най­ближчому часі.
»Новий час«