◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Руско-народний театр переїде з днем 29 н. ст. мая з Жидачева до Товмача, де в четвер сего тиждня розпічне цикль представлень. I так в четвер 30-ого мая "Ой не ходи Грицю та на вечерницї" народна драма зі співами і танцями в 5 дїях; в суботу 1 н. ст. червня "Модний женнх" комедія зі співами в 4 дїях; в недїлю 2-ого "Украдене щастє" народна драма д-ра Ив. Франка в 5 дїях; ві второк 4-ого "Пташник з Тиролю" комічна оперетка в 3 дїях; в четвер 6-ого "Хата за селом" або "Циганка Аза" драма з повісти Крашевского в 5 дїях зі співами; в суботу 8-ого "Cинобородий" комічна оперета Офенбаха в 4 дїях; в недїлю 9-ого "Вихованець" народна комедія зі співами в 3 дїях. — Надїємо ся, що Русини та й взагалї мешканцї Товмача і околицї щиро повитають гостину нашого театру і численно відвідувати будуть єго представленя, тим більше, що репертуар визначений для Товмача складає ся зі штук що найдобірнїйших. В Жидачеві як з-відтам пишуть поводило ся театрови добре. В день, коли мало відбутись перше представленє, вибух огонь з Жидачеві. Артисти цїлий день були помічні при гашеню огню, а вечером відограли представленє на дохід погорільцїв. Сим здобули они собі заслужено загальну симпатію в містї. В недїлю дня 19 с. м. дав театр представленє на дохід будови церкви в Жидачеві.

 

Панна Саломея Крушельницка, оперна співачка — як нам пишуть з Відня — задержить ся через 4–6 тижднїв у Відни, де у професора віденьскої консерваторії д-ра Ґенсбахера студіювати буде сольові партії Ваґнерівских опер, головно-ж Lоhеngrin-a і Taunhauser-ів. Проф. Ґенсбахер був одушевлений голосом нашої співачки і віщував їй світлу будучність, а звістний він яко терпкій критик. Додати належить, що члени "Сїчи" охочо переняли ролю чічеронів в чужім для панни Крушельницкої містї.

 

Велика ампутація постигла сими днями наклад виданої недавно "Методичної граматики рускої мови". Кількадесять тисячам примірників вирізано хору картку, назначену сторонами 79 і 80. А бідачка була хора на дуже небезпечну недугу: між примерами ґраматичними містила она реченє: "Івана Виговского вибрали козаки по смерти Хмельницкого гетьманом". По ампутації вставлено на то місце: "Дениса Карого вибрала громада по смерти Івана Полонного начальником". Ампутація ся, конечність котрої орік сам протомедик, коштувала лиш кілька сот зр. — розуміє ся з фонду ц. к. видавництва книжок шкільних.

 

В войсковім духовеньстві в Австро-Угорщинї нинї віроисповіданя ще не мають рівноуправненя: з духовеньством римо-католицким нїяке инше не може рівнати ся. Духовеньство католицке має: апостольского вікарія польного [в ранзї ґенерал-майора], відтак двох консисторских директорів польних [в ранзї оберстлейтнантів] і двох консисторских секретарів польних [оден в ранзї майора а другій капітана І. кляси], а при кождій корпусній командї єсть один війсковий парох [в ранзї майора], войскові курати і капеляни [в ранзї капітанів по-части І-ої а по-части ІІ-ої кляси]. Хотяй греко-кат. обряд єсть зрівнаний з римо-кат. обрядом, то однак греко-кат. духовні не можуть дійти до уряду корпусного пароха! Так само православні духовні і євангелики не мають уряду висшого по над капелянів [в ранзї капітана II. або І. кляси]. Могамедане у війску мають двох війскових имамів [в ранзї капітанів II. кляси] одного в Сераєві а другого у Відни. Жиди мають пільних рабінів в резерві [в ранзї капітана II. кляси], але в чинній армії нема рабіна анї одного. — Тепер спільне міністерство війни має в плянї системізувати по одній посадї в осьмій ранзї [майора] для православних і для євангеликів. А для греко-католиків "най буде як бувало"?!

 

Галицко-польскі товариства жіночі внесли до ради державної петицію о допущенє женщин до студій в університетах краєвих, а в мотивах завели ось-які обставини: З початком року 1894/95 шкільного внесло 52 женщин до сенату академічного в Кракові прошенє о допущенє их на виклади. Всїм відмовлено, опираючись на рескрипт міністерства просвіти з 6-ого мая 1878, заборонюючій приймати жінок яко слухачів університету, хиба лиш яко госпітанток і то з великими застереженями і без права старатись о дипльоми. Лише три принято яко госпітанток і они відбувають студії від початку шкільного року; прочі 33 виїхали на студії до Швайцарії і до Парижа. Щоби усунути рескрипт з 6-ого мая, через котрий женщини, що хотять віддавати ся висшим студіям, несправедливо скривджено, вислали они депутацію до міністра просвіти д-ра Мадейского. Міністер приняв депутацію прихильно і заявив, що він сам про себе єсть прихильний справі допущеня жінок на студії університетскі, однак рескрипту з року 1878-ого не можна усунути доти, дока міністерство справ внутрішних не видасть закона дозволяючого жінкам виконувати уряди, до котрих підготовляють університетскі студії. На тій підставі звертають ся тепер жіночі товариства до палати з прошенєм, щоби в дорозї законодатній схотїла усунути ті перешкоди, котрі тепер не дають можности жінкам користати зі студій університетских. А именно просять: щоби дозволено жінкам бути лїкарями, аптикарями, професорами і т. д.; щоби знесено рескрипт міністерства просвіти з 6-ого мая 1878; щоби дозволено жінкам відбувати студії на університетах краєвих на рівнї з мущинами. Петицію сю підписало товариство помочи наукової для Польок им. Крашевского, читальня для жінок в Кракові, читальня для жінок у Львові, товариство учительок у Львові, союз товарискій бувших семинаристок і учительок у Львові. В прилозї до петиції подано дати на доказ, що польскі жінки мають відповідні здібности до студій університетских і що в званях своїх трудять ся совістно та з пожитком для суспільности.

 

Про обікраденє церкви в Рокитнї [під Львовом] одержуємо такі близші вісти: Невислїджений доси злочинець дістав ся в ночи з 25 на 26-ого с. м. до церкви крізь вікно виломивши зелїзною осію крати. Сподївав ся мабуть богатої добичи, але помилив ся, бо розбивши чотири колодки двох скарбон, знайшов в них лиш 3 зр. 9 кp. Кромі того гроша забрав злочинець з великого престола пушку враз зі св. Дарами.

 

Благословенє нової мурованої церкви в Новосїльцях-Гнївош відбуде ся дня 9 н. ст. червня с. р.

 

Огнї. В Волици, повіта теребовельского, запалив грім хату Матвія Паюка, зробив шкоди на 1.000 а в додатку поразив самого господаря.

 

Дрібні вісти. Ц. к. намістництво призначило 2000 зр. на запомогу для селян повіта станиславівского замешкалих над Днїстром а навіщених голодом з неврожаю. — В повітї скалятскім купив ґр. Щасний Козєбродскій з Глїбова село Пізнанку гетьманьску від Ив. Вівієна за 150.000 зр. а Лєон і д-р Емануїл Парнаси зі Львова село Саджавки від Бадіянів.

 

Дѣло

 

28.05.1895

До теми