[без політики] Вівторок 4 січня 1938

— Фільмовий білянс у 1937 р. — — Ук­ра­їн­сь­кий Театр „Цвіркун": „Можна, але обережно" — ревія. —— Смерть визначного мистец­т­во­знавця. Адольф Донані.

Фільмовий білянс у 1937 р.
Рік, що за нами, не був роком успіхів кіно­вого мистецтва. Навіть американська продукція, що такими фільмами як „Я втікач“, „Пастер" як „Пан із міліонами“, здавалося, вступала в нову еру розбудови фільмового промислу, за­держалась несподівано на тому самому місці, і внаслідок того настали справжні перегони аме­риканських виробництв, які перебудовують та інвестують нові студії, машини й технічні ула­дження. Усеж таки надмір грошевого вкладу і технічних здобутків невсилі закрити незвичай­ної пустки ідейного підкладу та недостачі мис­тецьких прикмет американської фільми. Інша річ, що американській фільмі не можна відмови­ти знання кінового ремесла, легкости підходу до теми, дотепу. Під цим оглядом найкращими виявились фільми Ван Дайка („Від вівтірка до четверга“'). Автім американці витворили окре­мий тип своєї фільми, панівний тепер на голі­вудському подвірі: комедія із сентиментним за­барвленням, яка спирається на дискретному су­спільно-побутовому тлі. (Франк Борсадж: „Жит­тя вулиці“).
Зате розчарували американські фільми, що рахували на поважніший успіх: „Загублений о­вид" Франка Капри Воно не дивниця: коли йде про виказання свобідного. дотепного гумору, в якому американці із надзвичайною легкістю ру­хаються, тоді вони мистпі в тому напрямі. Гір­ша справа, коли треба насвітлити якусь поваж­нішу соціальну проблему: недостача інтелєкту­альної творчости американської фільми тоді просто жахлива.
Зате навпаки, поступ у фільмовій творчості виявився наглядно в Европі, передовсім у фран­цузькій продукції. За один рік француська філь­ма зуміла вибитись на чільне місце кінового промислу обох континентів. Про це найкраще свідчить успіх, добутий на міжнародній виста­ві у Венеції літом 1937 р. Деякі фільми фран­цуського походження, що дійшли до нас, впов- ні потвердили загальний погляд (“Ніч перед би­твою“ та „Бетовен“).
В сезоні, що прийде, побачимо цілу низку француських фільм, які дозволять нам переко­натися про осяги фільмового мистецтва на тому терені Побачимо „Велику оману", „На дні", „Марсиліянку" — фільми Реноара та виїмкової вартости фільми Дівівієпа „Балевий карнет". на­городжену одною із найбільших нагород у Ве­неції. Щойно тоді можна буде якслід перекона­тися про справжню вартість француської філь­ми, її мистецький та високоінтелєктуальний під­хід до теми, врешті про нову форму конструкції кінового видовища.
Залишається ще 1 закрита таблиця: німецька фільма. Про неї можемо говорити тільки на основі того, що ми бачили колись, а воно було справді чудесне, мистецьке. На жаль уклад по­літичних та торговельних умовин має важний вплив на виміну фільм між обома краями. Хто на цьому терпить, відомо: публика,яку, густо-часто годують драмищами третьорядної про­дукції із маркою: „Мейд ін Голівуд".

Український Театр „Цвіркун": „МОЖ­НА, АЛЕ ОБЕРЕЖНО" — ревія.
На другий свій виступ вибрав „Цвіркун" ревію і цього вибору не можна назвати шасли­вим. Бож ревія вимагає в першу чергу сценіч­них ефектів, декорацій та костюмів. „Цвіркун“ не може собі на те все зі зрозумілих причин дозволити. Тому провід театру мабуть най­краще зробив би, якби ставив легкі пєси та комедії, які напевно малиб більший успіх се­ред публики, як ревії. Особовий склад „Цвір­куна" дає теж запоруку, що такі пєси були би якнайкраще виведені.
Коли йде про ревію „Можна, але обереж­но", то були в ній слабші точки, але були й дуже добрі. З виконавців на перший плян ви-ступають п-і Горницька і Залуцька, з мужчин Сорока й Остоя. П-на Мельннківна мусить ще попрацювати над танком. У скетчах почува-ється вона зовсім добре.
Програма була перевантажена скетчами, зате за мало було музично-вокальних (очевид­но легких) точок. Режисери „Цвіркуна" мусять подбати і про те, щоб темпо гри й поодино­ких точок було збільшене. Ревія не повинна ні­як трівати довше, як дві години. В іншому ви­падку вона томить і... нудить. Р. Сл.

СМЕРТЬ ВИЗНАЧНОГО МИС­ТЕЦ­Т­ВО­ЗНАВЦЯ.
Дня 28. м. місяця помер у Празі відо­мий мистецтвознавець Адольф Донані.Спеціальністю покійника було мистецьке коллекціонерство. Будучи в Берліні, реда­гував двотижневик „Кунствендерер", у Празі видавав „Міжнародній Мистецький Огляд“
»Новий час«

24.01.2013

До теми