— Фільмовий білянс у 1937 р. — — Український Театр „Цвіркун": „Можна, але обережно" — ревія. —— Смерть визначного мистецтвознавця. Адольф Донані.
Фільмовий білянс у 1937 р.
Рік, що за нами, не був роком успіхів кінового мистецтва. Навіть американська продукція, що такими фільмами як „Я втікач“, „Пастер" як „Пан із міліонами“, здавалося, вступала в нову еру розбудови фільмового промислу, задержалась несподівано на тому самому місці, і внаслідок того настали справжні перегони американських виробництв, які перебудовують та інвестують нові студії, машини й технічні уладження. Усеж таки надмір грошевого вкладу і технічних здобутків невсилі закрити незвичайної пустки ідейного підкладу та недостачі мистецьких прикмет американської фільми. Інша річ, що американській фільмі не можна відмовити знання кінового ремесла, легкости підходу до теми, дотепу. Під цим оглядом найкращими виявились фільми Ван Дайка („Від вівтірка до четверга“'). Автім американці витворили окремий тип своєї фільми, панівний тепер на голівудському подвірі: комедія із сентиментним забарвленням, яка спирається на дискретному суспільно-побутовому тлі. (Франк Борсадж: „Життя вулиці“).
Зате розчарували американські фільми, що рахували на поважніший успіх: „Загублений овид" Франка Капри Воно не дивниця: коли йде про виказання свобідного. дотепного гумору, в якому американці із надзвичайною легкістю рухаються, тоді вони мистпі в тому напрямі. Гірша справа, коли треба насвітлити якусь поважнішу соціальну проблему: недостача інтелєктуальної творчости американської фільми тоді просто жахлива.
Зате навпаки, поступ у фільмовій творчості виявився наглядно в Европі, передовсім у французькій продукції. За один рік француська фільма зуміла вибитись на чільне місце кінового промислу обох континентів. Про це найкраще свідчить успіх, добутий на міжнародній виставі у Венеції літом 1937 р. Деякі фільми француського походження, що дійшли до нас, впов- ні потвердили загальний погляд (“Ніч перед битвою“ та „Бетовен“).
В сезоні, що прийде, побачимо цілу низку француських фільм, які дозволять нам переконатися про осяги фільмового мистецтва на тому терені Побачимо „Велику оману", „На дні", „Марсиліянку" — фільми Реноара та виїмкової вартости фільми Дівівієпа „Балевий карнет". нагороджену одною із найбільших нагород у Венеції. Щойно тоді можна буде якслід переконатися про справжню вартість француської фільми, її мистецький та високоінтелєктуальний підхід до теми, врешті про нову форму конструкції кінового видовища.
Залишається ще 1 закрита таблиця: німецька фільма. Про неї можемо говорити тільки на основі того, що ми бачили колись, а воно було справді чудесне, мистецьке. На жаль уклад політичних та торговельних умовин має важний вплив на виміну фільм між обома краями. Хто на цьому терпить, відомо: публика,яку, густо-часто годують драмищами третьорядної продукції із маркою: „Мейд ін Голівуд".
Український Театр „Цвіркун": „МОЖНА, АЛЕ ОБЕРЕЖНО" — ревія.
На другий свій виступ вибрав „Цвіркун" ревію і цього вибору не можна назвати шасливим. Бож ревія вимагає в першу чергу сценічних ефектів, декорацій та костюмів. „Цвіркун“ не може собі на те все зі зрозумілих причин дозволити. Тому провід театру мабуть найкраще зробив би, якби ставив легкі пєси та комедії, які напевно малиб більший успіх серед публики, як ревії. Особовий склад „Цвіркуна" дає теж запоруку, що такі пєси були би якнайкраще виведені.
Коли йде про ревію „Можна, але обережно", то були в ній слабші точки, але були й дуже добрі. З виконавців на перший плян ви-ступають п-і Горницька і Залуцька, з мужчин Сорока й Остоя. П-на Мельннківна мусить ще попрацювати над танком. У скетчах почува-ється вона зовсім добре.
Програма була перевантажена скетчами, зате за мало було музично-вокальних (очевидно легких) точок. Режисери „Цвіркуна" мусять подбати і про те, щоб темпо гри й поодиноких точок було збільшене. Ревія не повинна ніяк трівати довше, як дві години. В іншому випадку вона томить і... нудить. Р. Сл.
СМЕРТЬ ВИЗНАЧНОГО МИСТЕЦТВОЗНАВЦЯ.
Дня 28. м. місяця помер у Празі відомий мистецтвознавець Адольф Донані.Спеціальністю покійника було мистецьке коллекціонерство. Будучи в Берліні, редагував двотижневик „Кунствендерер", у Празі видавав „Міжнародній Мистецький Огляд“
»Новий час«