◦ ◦ ◦ ◦

 

Мійська Рада Шкіль. окруж. й українська школа. Ходили депутації, подавали меморіяли, наслухалися обітниць і кінець кінців діждалися ми того, що в мійській школі ім. М. Шашкевича полишилися всі ті учительські сили, які наслала мійська Р.Ш.О., сили що до яких доведено їх ворожого настрою супроти шкільної дітвори. На вид незбитих доказів мусіли урядові чинники признати слушність домаганням українського громадянства; як одиноку перешкоду що до сповнення домагань подавали, що сам згляд на пошановання людської гідности службовиків каже остаточне вирішення відложити на якийсь час, а всякі перенесення робити з необхідною в таких випадках оглядністю. Мотив кінець кінців зрозумілий, важний, а навіть моральний, о скільки не викликає неморальних наслідків. І якби відповідна влада примінювала його всюди з потрібною оглядністю, не мали би ми причини підносити заміти проти самої влади. Що одначе сказати, як той мотив примінюється великодушно до учителів (ок), що змінили свій обряд, а тільки не примінюється до українського учительства. Не досить того, що дотеперішного управителя Йосифа Танчаковського звільнено від його обовязків в нечуваний і ніде непрактикований спосіб, що приділено його до мійської школи ім. Конарського у Львові, мійська Р.Ш.О. є того погляду, що з учителем Українцем усе вільно робити. І хочби сей учитель мав за собою цілий ряд совісної, повної пожертвовання служби, хочби мав за свою службу, цілий ряд признань і похвал, то се не нарушає в нічім, "тонкої моралі" членів Р.Ш.О., коли вони його перенесуть знову "ze względów służbowych" до иншої школи. І в тім випадку так зроблено. Йосиф Танчаковський приділений тепер до школи ім. М. Маґдалєни у Львові. Так отже Р.Ш.О. замість того, щоб усе зробити для забуття свого попередного кроку, видає його у новім поправленім виданню. На се ми приготовані і такому поступкови не дивуємося. Коли про се говоримо, то головно із обовязку, щоби при остаточнім розрахуванню позицій "винен" і "має" і ся позиція не препала у білянсі.

 

Страйк в Бориславі відложений. Заповіджений голодовий страйк в Бориславі відложено до суботи. З одержаних малих пересилок муки апровізаційний комітет видає половину приділу. Як що до суботи не прийдуть потрібні транспорти, вибухне заповіджений страйк.

 

Тиф у Львові маліє. Найбільше занедужань пятнистим тифом у Львові було в місяці квітні, а саме 600 випадків, в тім 160 з провінції. Епідемія ширилася в II. і ІІІ. дільниці. Смертність розмірно була невелика, бо на тиф вмирало тільки 12 проц. За останню неділю число випадків тифу змаліло до половини, тому то є проєкт закриття одного епідемічного шпиталю. Випадків ґрипи теж не було, з чого можна вносити, що епідемія перевелася.

 

Нова тарифа на мясо. Ціни на мясо, усталені торговим бюром міської різні, є такі: 1 кґ. вепрового мяса 64 мк., волового 50 мк., солонини 84 мк., сала 90 мк., телятини 36 мк.

 

Поїздки на Схід. Пресовий реферат Д.О.Ґ. Львів оголосив такий комунікат: Особовий рух зі східної Галичини за Збруч аж до лінії фронту в 20. квітня ц. р. допустимий тільки за відповідними перепустками, виданими зглядно візованими експозитурами інформаційного відділу Д.О.Ґ. Львів в Тернополі і Чорткові. Видавання натомість перепусток на південно-східний оперативний терен на схід від лінії фронту з 20. квітня 1920 р. по думці приказу М. S. військ беззглядно зборонене.

 

Новий літак. З Роттердаму надходять відомости про сензаційний винахід нового типу аеропляну. Його конструкція має бути дуже проста, а ціна є дуже низька. Скорість виносить 106 миль на годину. Надіються, що цей новий винахід викличе переворот в аеронавтичній техніці.

 

Жертви залізничої катастрофи під Ярославом такі: згинуло 6 польських жовнярів, 8 жовнярів тяжко ранених. З цивільних подорожних померла в шпиталі в Ярославі Фіра Шидровска з Лодзі, тяжко ранені є: Ян Обонч, паляч поїзду з Ряшова, Ігнац Яцькевіч, старший кондуктор поїзду з Кракова, Теодор Луць маніпулянт — кондуктор з Перемишля. Кількадесять осіб є лекше ранених і потовчених.

 

Гарні перспективи для тих, що не згинули від кулі і голоду. На річних зборах Лікарського Товариства в Нюйорку мав відчит проф. д-р Евген Fisk, президент "Інституту для продовження життя". У відчиті зовсім поважно доказував, що для медицини внедовзі буде легко продовжити життя людини до 1900 літ, а навіть довше. Д-р Fisk сам признає, що перспектива так довгого віку була би страшна, та вдержання важних життєвих функцій в середнім віці, а навіть і старшім, яке зробить можливим подвоєння, а навіть потроєння пересічного числа літ життя — є до його думці значно правдоподібнійше і менше фантастичне, як явища з обсягу спіритизму. Свої твердження опирає американський лікар на здобутках найновійшої науки, якій вдалося продовжити життя деяких овадів 900 кратно. Як примір довгого віку наводив черепаху, яка живе 200 літ, "безсмертні" дерева каліфорнійські, що живуть по 1000 літ. "Вічна молодість" — по думці проф. Fisk-a — проблєма чисто фізичного характеру.

 

Поборювання пятнистого тифу. На засіданню польського сойму представив оноді пос. Діяманд статистику захоровань на пятнистий тиф. Притім зазначив недбалість уряду в спроваджуванню дезінфекторі в ті пруського квасу до десінфекції помешкань. Уряд взагалі мало дбає про поборювання епідемічних недуг тому повинен зажадати помочі Европи для цеї акції.

 

Громадська думка

 

23.05.1920

До теми