◦ ◦ ◦ ◦

Перед виїздом у незнану путь. І тиху безгомонну память понесем у невідомі нам далекі краї. Понесемо радісну вість про Ваші слова і діла...

У козацькій душі збережемо тисячі і сліз, дівочих і матерніх сліз подяки для Вас. Сплетемо зі сліз сих горючий діядем і серед Ваших славних імен принесемо жертву багатій плачучій і гордій за Вас Вітчині.

Для Неї, для слави її збережемо память гірких сих для нас днів і в кращих колись веселійших часах помянемо комітет і Яловець. — Горожанському комітетови у Львові для вдяки і памяти передають старшини І. II. і III. бриґад, які підчас свого побуту в таборі полонених на Ялівці пережили хвилі братньої помочі його. — Табор Яловець 17. V. 1920.

 

Старшини всіх бриґад Української Галицької Армії інтерновані на Ялівці під Львовом з днем свого відїзду у невідому путь складають отсею дорогою Горожанському Комітетови іменем полонених і інтернованих, а головно Вп. п. д-рови Федакови, п. А. Малецькому, Вп. п. Голубцівній, Мрицівній і Грабовичівній за братню поміч щире українське Спасибіг.

 

Доля українських трамвайовців. Львівська дирекція трамваїв іменувала на днях 18 трамвавових контрольорів. Між ними мимо найліпших кваліфікацій при конкурсі не іменовано ні одного Українця, хоч в трамваєвій службі у Львові є дуже велике число Українців. Їх очивидно упосліджується і переслідуюється на кождім кроці. Особливо тяжко відчувають Українці "опіку" інспектора "товариша" Дрешера, котрий відноситься до Українців крайно ворожо. Одному службовикови Українцеви, котрий домагався звороту залучених до подання документів, подер його свідоцтва, та злаяв останніми словами, відсилаючи до Петлюри. Про самого п. інспектора розказують не дуже то похвальні річи, одначе це йому мабугь не шкодить, бо "вищі" є вдоволені його "діяльністю."

 

Ліки для України. Жіноцтво Української Республиканської Капелі, яка в недовгому часі вертає на Україну, склало комісію, яка займається збіркою грошей і закупкою ліків для України. Не треба й говорити, що се справа перворядної ваги. На Україні ще й нині гинуть тисячі від тифу та инших пошестей.

 

Комітет українського Червоного Хреста у Варшаві одержав від міжнароднього Червоного Хреста 545 комплєтів одіжі. З цього відіслано на Холмщину до добродійного товариства "Рідна Хата" мужеської одежі 105 комплєтів, жіночої 1.09 і діточої 40 комплєтів. В Ковель вислано до комітету "Захоронка дітей" 90 комплєтів діточої одежі, 95 мужеської і 46 жіночої. Решту оставлено в Варшаві для роздачі на місці. Окремо одержаних 100 пар мужеського білля роздано також на місці. Від Українців з Бельґії наспіло до комітету 5.400 марок.

 

Важне для подорожуючих на Схід. Д.О.Ґ. оголошує: Особовий рух зі східної "Малопольщі" (Галичини) за Збруч аж до лінії фронту з 20. квітня ц. р. дозволений тільки за відповідними перепустками, зглядно візованими експозитурами інформаційного відділу Д.О.Ґ. Львів в Тернополі і Чорткові. Видавання перепусток на південно-східну операційну область на схід від лінії фронту з 20. квітня 1920. по думці наказу міністерства військових справ є безоглядно заборонение.

 

Оціночні комісії. Місцеві оціночні комісії в Березові, Домброві і Радехові для державного унормовання і оцінки воєнних втрат (шкід і незаплачених воєнних чинитьб) на території громад згаданих повітів, понесених підчас світової війни і польсько-української — розпочали свою діяльність.

 

Боротьба за українські міліони. "Tägl. Rundschau" доносить: За міліони української влади, зложені в берлінських банках, розгорілася завзята боротьба. По утечі Петлюри з України розбіглися й инші члени його влади по цілому світу. Тепер старається Петлюра загорнути сі гроші. Банки однак відмовляють виплати, тому що на Україні мала утворитися нова влада, зложена із всіх партій. Віденські українські круги запротестували телєґрафічно проти претенсій Петлюри та вислали окрему комісію до Берліна для управильнення цеї справи. ("Venkov".)

 

Щедра жертва. З нагоди безінтересовної участи Всч. Духовенства і хору в похоронах бл. п. Льва Малішевського зложили родичі помершого: Болеслава і д-р Єронім Малішевські квоту 1000 марок на голодуючих Гуцулів.

 

Громадська думка

22.05.1920

До теми