Живійшій рух в підготовляючій акції до загальних виборів соймових проявляє ся все ще лише між селяньством західної Галичини. Там збирають ся селяне на віча, на довірочні наради і орґанізують ся заздалегідь до боротьби. Всхідна Галичина, котра ще не так давно стояла під тим взглядом значно висше від західної, уступила нинї взад. Не так ще давні роки, як про селяньскі віча в Галичинї західній нїхто не чував, а віча рускі були на порядку дневнім, — нинї стало на відворот: нинї мазурскі віча селяньскі на порядку дневнім, а про рускі майже не чувати... Єсть се наслїдком звістних интриґ політичних, котрі засадою divide et impera розбивають Русинів що-раз дальше і дальше...
З найновійших вістей про виборчу орґанізацію селяньства мазурского наводимо отсі:
В повітї мілецкім [Mielec] — як пишуть до Przyjaciela ludu — зібрало ся в селї Вадовицях гірних звиж півтретя сотки запрошених селян головно з радомиского повіта судового. Перед почином засїданя зявила ся жандармерія, але знайшовши все в порядку, зараз опустила місце збору. Наради отворив оден селянин [имен не наводимо], а участники-селяне забирали слово і промовляли: оден о нинїшнім положеню стану селяньского і чого повинен в соймі домагати ся добрий селяньскій посол; — другій накликував селян до єдности при виборах, а вказавши на огиду перекупства і запою виборцїв, відозвав ся до зібраних, щоби нї оден не сплямив гідности хлопскої голосованєм за почесне; — третій виступив остро против центрального комітету польского, зложеного з бувших послів соймових, котрі привласнюють собі право мішати ся до виборів селяньских — і на візванє того бесїдника всї зібрані дали собі слово, що нїхто з них не приступить до того повітового комітету, якій завяже паньскій комітет центральний. Промовляло ще й богато других селян. Вкінци доповнено повітовий комітет селяньскій, вибраний ще на попереднім зборі селян в Падві, отже тепер комітет складає ся з голови, трех єго заступників і 22 членів. Сей комітет буде займатись виборами, а до помочи єму має зложитись в кождім селї комітет місцевий з кількох селян — разом пo-над 80 комітетів громадских, котрі будуть пильнувати правиборів.
В повітї березівскім [Brzozów] відбув ся збір 84 селян з 48 громад для завязаня селяньского комітету виборчого. По пятигодинній нарадї вибрано комітет і ухвалено ось-такі постанови: 1) Комітет рішучо заявляє ся против поновного вибору послом п. Здислава Скшиньского, а натомість бажає вибрати послом селянина. 2) Вибір кандидата відкладає аж до збору виборцїв, котрий голова комітету має скликати зараз по переведеню правиборів. 3) Всї, що хотять убігатись о посольскій мандат, мають зголоситись письменно до голови комітету, а всякі инші кандидатури не будуть взяті в рахунок. 4) Єдино важною кандидатурою буде тая, котра на остатнім зборі виборцїв дістане абсолютну більшість. 5) Комітет протестує против того, щоби центральний комітет соймовий мішав ся до виборів селяньских, протестує також против комітетів повітових, які завяже центральний комітет, а натомість постановляє прилучитись до того комітету центрального, якій згідно з волею люду після пляну поданого Яном Стапиньским [зі Львова] утворить демократичне польске товариство. — По ухвалї тих постанов дотично виборів зібрані обговорювали потребу сполученя обшарів двірских з громадскими, зміну законів виборчого, податкового і дорогового.
В повітї ропчицкім відбув ся збір селян з 30 громад. Головну вагу поставили зібрані на правибори. Умовивши ся, щоби виборцями не вибирати анї війтів, анї писарів громадских, анї ксьондзів, вибрали комітет з 69 селан і постановили: 1) задачею членів сего селяньского комітета єсть: дбати в своїй громадї і в сусїдних, щоби правибори перевели ся як треба; 2) кождий член комітету має порозумівати ся з начальниками громад в сусїдстві і поучувати их о правиборах; 3) по правиборах комітет має скликати збір передвиборчій і на тім зборі поставить ся кандидатура того хлопа, за котрим заявить ся білшість виборцїв.
Подібні збори і наради відбувають ся й по инших повітах західної Галичини.
Що дїє ся у нас на Руси — подамо найблизшим разом.
Дѣло
18.05.1895