◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Огнї. В четвер сего тиждня вибух в Лишни повіта дрогобицкого о годинї 11½ в полудне огонь з неосторожности в коршмі і погоріло по-над 20 господарств, а що ще сумнїйше, в огни згоріло пятеро людей: три мужчини і дві женщини рятуючи своє майно. А треба знати, що підчас пожежі лютувала сильна буря. — В Білій коло Чорткова згоріло дня 16 с. м. в пів години при легкім вітрі 5 загород а 16 будинків господарских заможнїйших селян. З погорільцїв нїхто не був убезпечений. Причина огню була така: Жінка господаря Ивана Маґеґи від довшого часу жила з мужем в незгодї і все відгрожувалась, що "вирихтує" єго. Нещастного дня, посваривши ся з чоловіком, вилїзла на під, підпалила стріху, а сама втїкла в поле.

Двацять і троє галицких еміґрантів до Бразилії придержано минувшої недїлї на двірци Полудневої зелїзницї в Градцї [в Стирії] і замкнено до арешту длятого, що їдучи без пашпортів до Ґенуї не мали потрібних грошей на дорогу до Бразилії. Приарештовані з жінками і дїтьми селяне-еміґранти заявили, що не маючи з чого жити в Галичинї, бо і 20 кр. денно трудно заробити, змушені були еміґрувати. Старались о пашпорти більше нїж три місяцї, а не діставали, бо не могли виказати ся потрібною скількостію гроша на дорогу до Бразилії. Тимчасом гроші, які мали з продажи грунтів, минали ся, отже они, щоби не стратити всего, рішили ся їхати без пашпортів. Власти градецкі замкнули их враз з иншими засудженими до двох нездорових комір: в одній десять мужчин, а в другій жінки враз в дїтьми. Посол Леваковскій, довідавши ся з часописей о сїй пригодї, виїхав з Відня до Градца переговоритись з тамошними властями. Там єму сказали, що задержали галицких селян на основі инструкції від міністерства, щоби придержувати безпашпортних галицких еміґрантів не маючих потрібного гроша на дорогу. В тім дїлї була вчера у міністра Бакегема депутація від польского "кола" зложена з пп. Леваковского, Єнджейовича і Водзицкого. Міністер сказав, що порозумів ся телєфонічно з властями в Градцї, щоби заарештованих селян, не маючих грошей на дорогу до Бразилії відослати на кошт правительства назад до Галичини.

Пригоди галицких еміґрантів. Минувшого року 25 родин селяньских з Галичини продавши все своє майно, удали ся до Россії глядати красшої долї. Не знайшовши там для себе роботи мусїли вернути в рідні сторони. Ц. к. староста — як доносять до Kurjer-а Lwowsk-ого — порадив им удати ся до Боснії кажучи, що там дають грунти даром. Селяне послухали і поїхали до Боснії. Приїхавши на місце, довідали ся, що грунтів дармо не роздають, отже лише тим позволено осїсти, котрі мали при собі 600 зр., а прочим велено сейчас опустити Боснію. Помучених, без крейцаря при души, відшупасовано их до границї до Лавочного і полишено их на провидїнє Боже. Без кусника хлїба, дожидали еміґранти під голим небом кілька день на відповідь з ц. к. намістництва, до котрого удались з просьбою о зниженє цїни їзди зелїзницею, а не діставши нїякої відповіди, здоровші пішли піхотою, а прочі з дрібними дїтьми поїхали зелїзницею до Стрия, а там мають просити о відставленє их до родинних місць.

Товарискій зїзд учеників львівскої академічної ґімназії. Пригадуємо всїм Товаришам, котрі здавали в червни 1885 року испит зрілости в рускій ґімназії, що після спільної умови мали ми зїхатись по упливі десятьох лїт. Тому запрашаємо всїх дорогих Товаришів на день 20 н. ст. червня с. р. до Львова на зїзд товарискій. Місце збору: академична ґімназія, час: година 4-та пополудни. — Д-р Мих. Яремкевич, Василь Кондрацкій священик.

Инспектор шкіл середних д-р Жигмонт Самолевич одержав при нагодї спенсіонованя титул радника двору, а професор школи реальної в Кракові і референт краєвої ради шкільної Мечислав Залескій именований краєвим инспектором шкільним для Галичини.

Цїсарскій дуб. Сторожа огнева в Пикуловичах під Львовом зорґанізована перед трема рокама тамошним півцем церковним Филипом Бачиньским, складаєсь тепер з 40 членів та має дуже добру сикавку за 300 зр. В признаню заслуг при гашеню огнїв в охрестности пр. в Ляшках, Прусах, Борщовичах отримала від цїсаря в дарі 100 зр. Для заявленя своєї подяки і глубокого поважаня для цїсаря рішила громада засадити на громадскій площи дуб. Посвяченє того "цїсарского дуба" відбулось дня 15 с. м.

Т. зв. "Руска каварня" у Відни, де звичайно сходяться члени товариства "Сїч" і инші Русини віденьскі, змінила в цвітни властителя. Перед осьми роками продав єї довголїтний властитель Korb якомусь Шемберови, опісля перейшла она на Ваґнера, а тепер носить фірму: "Cafe Math. Scholz, VIII. Bezirk, Florianigasse 2" Як давнїйше так і тепер єсть се т. зв. "judenreines Caffeehaus" з дуже солідними "Stammgast-aми" [совітники сусїдного суду краєвого, урядники міністеріяльні, адвокати і т. д.]; рівнож є від яких двацять лїт постійною каварнею "Січи", сербскої "Зори" і нїмецкого національного буршеншафту "Sasonia". Давнїйшій властитель Ваґнер закупив "Cafe Constanze" в серединї міста при Wipplingerstrasse.

Дрібні вісти. Ч. господар Иван Дацько з Плотичи коло Тернополя дарував в користь Тернопільскої Рускої Бурси одну штуку безроги. — В Ню-Йорку панують тепер великі спеки; термометр вказує 40 ст. Целзія або 32 ст. Реоміра. Богато в наслїдок того ударів сонїчних а конї падуть на улицях.

Дѣло