У визначенні віку слонових зубів та кісток допомагає співвідношення різних варіантів вуглецю. Воно й видає, якщо слонову кістку здобули незаконним шляхом.
Ядерні випробування 50-60-х років минулого століття мали неочікувано позитивний результат: завдяки радіоактивним осадам дослідники можуть точно визначити, чи слонову кістку здобули легально чи ж слона вбили браконьєри. Виходячи із співвідношення в кістці ізотопів вуглецю-14, можна точно сказати, коли слон помер – і цим визначити, чи він прожив 25 років. Адже саме такий термін встановлює міжнародна заборона на полювання на "біле золо". Метод, який дає можливість доказати незаконність походження слонової кістки, дослідники представили в журналі «Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS)».
В середньому заради бивнів браконьєри щороку вбивають близько 30 000 слонів.
"Ми розробили інструмент, який дозволяє визначити вік бивня або частини слонової кістки", - каже Уно, який в даний працює час над дослідженнями в Університеті Юти. Метод визначення віку для урядів і правоохоронних органів є фінансово вигідними і може допомогти в обмеженні браконьєрство та незаконної торгівлі, - сподіваються дослідники. Їхня техніка полягає в тому, що проведені в 1952-1962 роках у штаті Невада і в Сибіру наземні випробування ядерної зброї вивільнили велику кількість радіоактивних речовин. Це призвело до значного утворення ізотопу вуглецю C14, який, в свою чергу, поглинали рослини й тварини. Він проникав у волосся і нігті, а також у зуби та бивні. За допомогою мас-спектрометричного прискорювача в зразку рослинного або тваринного матеріалу визначають співвідношення звичайного вуглецю С12 та радіоактивного ізотопу вуглецю С14. Оскільки кількість радіоактивного ізотопу зменшується з часом, а бивень росте шар за шаром, то можна встановити типовий зразок такого співвідношщення.
Те, що це відношення дозволяє визначити вік матеріалу, Уно та його колеги змогли визначити на основі різних зразків, які зібрали між 1905 і 2008 роками у Східній Африці. Деякі з них брали з музеїв. Вони включали зразки кісток слона на ім’я Аміна, який 2006 року помер у Кенії природною смертю, а також слона Міши, якого мусили усипити 2008 року в зоопарку США. Крім того, дослідники використовували волосся мавп і слонів, зуби бегемота та інший матеріал.
У найстарших зразків 1905-1953 років C14 був ледь помітним, оскільки ці рослини і тварини померли до проведення наземних ядерних випробувань. Таким чином, на основі низького вмісту C14, тест визначає вік слонової кістки. Якщо слон, кістки якого підлягають аналізу, помер після 1955 року, методом можна точно встановити рік його смерті. Проте при аналізі решток тварин, які померли між 2010 та 2013 роками, точність вимірювань співвідношення вуглецю зменшується.
Міжнародні договори забороняють торгівлю слоновою кісткою азійських слонів з 1975 року, африканських слонів - з 1989 року. Кісток, старіших від цих дат, заборона не стосується. Тим не менше, щороку на чорному ринку торгують тоннами слонової кістки; дилери стверджують, її вилучили у слонів, вбитих до дати заборони. І, згідно з недавньою доповіддю Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС), попит на цінний матеріал сьогодні більший, ніж будь-коли. 2011 року 39 000 кг. слонової кістки на чорному ринку встановили своєрідний рекорд у торгівлі нелегальним матеріалом. 70% білого золота потрапляє на китайський ринок, на другому місці – ринок США.
05.07.2013