◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Єсли оба обряди католицкі в Галичинї ще від тамтого столїтя стали цїсарями австрійскими зрівнані — тож нехай хто пояснить: чому на воскресну утреню в Станиславові вислано до латиньскої фари з войском капелю [і ґенерал там удав ся] а до рускої катедри, де богослужив епископ з цїлою капітулою, вислано — бубен? А прецїнь епископ з капітулою заслугують на більшу почесть як парох. До того-ж і війскова залога в Станиславові майже вся руска та й капелян єї рускій. Не дивуватись відтак гутореню між людом, що кождий польскій ксьондз значить більше, нїж у Русинів епископ. Катехит.

 

Галицка каса щаднича зі своїх 150.713 зр. чистого зиску за рік 1894 призначила на цїли добродїйні 15000 зр., а з того на спеціяльно рускі цїли 500 зр., а именно: для львівских Василіянок на конвікт 200, для ремісничого товариства "Зоря" 100, на товариство "Шкільна поміч" 100 і на товариство "Руслан" 100 зр.

 

Совіт Ставропигійского Института вже уконституував ся на засїданю дня 24 н. ст. цвітня. Настоятелями церкви вибрані пп. Герасимович і Глиньскій, настоятелями друкарнї д-р Савицкій і проф. Плешкевич, маґазину книжок проф. Сивуляк, книгарнї д-р Илевич, бурси пп. Плешкевич і Бачиньскій, домів п. Кулачковскій, архіва, музея і каси п. Сивуляк, референтами справ правничих і фундаційних пп. Бачиньскій, Бережницкій, Голиньскій, Левицкій, Герасимович і д-р Илевич, а секретарем п. Клемертович. Д-р Добряньскій єсть без вибору сталим членом управляючого совіта яко синдик института.

 

З Турчаньского доносять о такій сумній пригодї: Дня 19 с. м. приїхав о. Иван Стояловскій, парох з Явори тутешного повіта, разом з своєю женою до Старої соли, щоби продати там свій дім. Вечером устроїли ся в одній комнатї того дому незамешкалій цїлу зиму, затопили в печи і поклали ся на спочинок. Рано, коли не виходили, сусїди заглянули до мешканя і знайшли обоїх неживими в наслїдок зачадженя. Священика удало ся відратувати, але жени не відратовано.

 

Нова хороба появила ся у Львові — пораженє карку, зване в науцї медичній Меningitis cerebrspinalis, — на котру доси запало кількоро людей.

 

Чутка про чудо через самовіднову образу у Львові в домі під н-ром 13 при улици Красицких викликала вчера в низшій верстві населеня значне зворушенє. Люде спішили до комнатки возьного маґістрату Пилипа Бендека, бо то у него відновив ся образ мальований на полотнї олїйними красками. Поліція і власть духовна вислали там свої комісії.

 

Віджив і знов помер дня 22 н. ст. цвітня оден селянин в Вижнянах повіта львівского. По довгій недузї він тoго дня помер. Нарядили єго в домовину а люди зійшли ся пожалувати помершого. Нараз серед гамору мерлець підносить ся, сїдає собі в домовинї і каже, що він ще не помер, але помре аж за три днї. Сполохані люде з-разу розбігли ся, але відтак вернувши, перенесли воскресшого на постїль і стали давати єму деяку поміч. Але се не на богато здало ся, бо неборак за дві години помер в-друге — вже на віки.

 

Панораму рацлавицку на площи виставовій у Львові отвирають знов з днем 1 н. ст. мая с. р., а звідувати єї можна що дня від 9 рано до 8 вечера за оплатою в будні днї по 50 кр. від особи, а в недїлї і свята по 25 кр.; для гуртів по 50 осіб учеників, ремісників або селян [за карткою, котру треба днем уперед взяти від заряду панорами] — по 15 кр. від особи.

 

Огнї. В Вижнянах в Перемишляньскім повітї знищив огонь 8 н. ст. цвітня 14 господарств, наробивши шкоди на 10.000 зр., в половинї забезпеченої. Пожар вибух через неосторожність. — З мести підпалив 11 н. ст. цвітня в Зеневі коло Перемишлян брат брата, Олекса Грицай Миколу. Пожар знищив обійстє Миколино, спопелив будинки господарскі тамошному дїдичеви Торосевичеви і припаси збіжа тром двірским слугам, наробивши шкоди на суму 3.650 зр. — Дня 15 н. ст. цвітня згоріли дві загороди господарскі в Іосифівцї, перемишляньского повіту, і будинки двірскі; шкода селяньска обчислена на 841 зр. а двірска на 5000 зр. Причиною огню була неосторожність дїтей. — Дня 17 н. ст. цвітня погоріло в Новожницях повіту самбірского 8 господарів і школа; огонь підложено, а шкода виносить 5262 зр., асекурована на 1200 зр., з чого на школу припадає 950 зр. — В Стрілковичах пов. самбірского, згоріло 18 н. ст. цвітня 6 господарів, шкода на 5620 зр. з чого 3770 зр. було забезпечених. В огни погиб 70-лїтний старець Ив. Макаревич. Причиною огню була неосторожність.

 

Дрібні вісти. Ветеринареви повітовому Прикопі в Підволочисках поручило намістництво огляд худоби. — Лїкар д-р Лев Розенбуш з Долини помер сими днями на тиф, заразившись від хорого. — Тернопільске товариство Gwiazda зачинає класти собі дім на грунтї, подарованім радою громадскою.

 

Дѣло

26.04.1895

До теми