Про акцію селян мазурских.

У Львові, дня 25 н. ст. цвітня 1895.

 

В цїлім руху передвиборчім в Галичинї в теперішну хвилю висунулась на першій плян жива акція селян мазурских, ведена в тім дусї, щоби при виборах до сойму вибирати лише селян, — як они кажуть "chłopów". Під тим окликом мазурскі селяне заздалегідь орґанізують ся, збирають ся на збори, обговорюють способи веденя акції і вже навіть ставлять собі кандидатів. При тім розпускані в ворожих тому рухови дневниках вісти про значний роздор між селяньством мазурским [межи сторонниками кс. Стояловского а Поточка] показують ся пересадою. Люде, знаючі відносини, запевнюють, що коли прийде до вибору посла, оба сторонництва будуть робити собі посполу уступки, аби тілько перевести вибір селян.

 

Що ся мазурско-селяньска орґанізація лякає шляхту, се річ зовсїм натуральна. Рух той для неї дуже небезпечний — і вже богато говорить сам той факт, що в двох доповняючих виборах послів до ради державної центральний комітет не важив ся против селяньских кандидатів ставити на кандидатів шляхтичів, але поставив і перевів вибір ксьондзів [кс. Пастора і кс. Фішера], певно лише з конечности, а не з радої душі. А що рух мазурско-селяньскій що раз більше взмагає ся, то може настати час, що шляхтич нїгде навіть не поважить ся стати на кандидата. Що до того йде, видко і з факту, якій зайшов на справозданях послів Іос. Поповского і Фридр. Цоля в Вадовицях дня 22 с. м. Нинїшний Czas "з прикростію зазначує", що на справозданя послів прибули деякі селяне "очевидячки для викликаня якоїсь борби, бо виступили з голосними жалями на суди за увязненє кс. Стояловского, на ксьондзів за голошенє епископских заборон читати антісуспільні [людові] часописи, вкінци й на всї стани з интеліґенції о угнїтанє селян, і т. п." I селяне виступали так відважно мимо того, що на справозданя явив ся староста, богато урядників, дїдичі, нотарі і т. д.

 

Але рух мазурско-селяньскій почав уже лякати і т. зв. демократичне сторонництво польске, котрого орґаном єсть краківска Nowa Reforma. В нинїшнім числї містить она вступну статью, в котрій виступає против оклику мазурских селян: вибирати лише хлопа. Она уважає се анї справедливим, бо в курії сїльскій вибирають і міста, анї розумним, бо интереси малої посїлости може заступати чоловік з интеліґенції не маючій интересів суперечних малій посїлости.

 

Не можна відмовити рації голосови N. Reform-и, — бо-ж н. пр. интереси руских селян заступають в соймі рускі интеліґентні посли зовсїм не гірше як селяне мазурскі [і при закритю послїдної сесії соймової посол Мазур-селянин зазначив се виразно], але з другої сторони нехай N. Reforma признасть на виправданє мазурского селяньства, що демократизм польскої т. зв. демократії не єсть здібний заохотити се селяньство на стілько, щоби в єї руки оно складало заступництво своїх интересів. Т. зв. демократичне сторонництво польске — судивши єго після єго політики у Відни і в краю — будь-що-будь не може мати довірія у польского люду — і тим дасть ся виправдати оклик: вибирати лише хлопа!

 

Дѣло

25.04.1895

До теми