◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Дирекція товариства взаїмних обезпечень "Днїстер" подає сим до загальної відомости що зміни статута ухвалені на загальних зборах дня 3 мая 1894 р. зістали на підставі розпорядженя ц. к. міністерства дїл внутрішних з дня 19 сїчня 1895 р. ч. 29340 рескриптом ц. к. намістництва у Львові з дня 2 цвітня 1895 р. ч. 25984 потверджені — і через то сей новий статут набрав обовязуючої сили для товариства.

З Станиславова. В недїлю дня 28 ст. цвітня відбуде ся заходом товариства Руских женщин друга часть відчиту д-ра Николая Сабата "Про вплив класицизму на образованє і вихованє", на котрий вилїл товариства Вп. членів з родинами запрошує. Льокаль: саля любителїв співу [ул. Собіского ч. 18]. Час: година 3½ по полудни. Вступ безплатний. — Від видїлу.

Надзвичайні загальні збори "Рускої Бесїди" у Львові відбудуть ся дня 8 н. ст. мая о год. 6-тій вечером в льокали товариства при ул. Вірменьскій ч. 2. На порядку дневнім стоять: Справа мешканя і справа комітету та фонду будови руского театру.

Друкарню С.Ф. Пйонткевича в Перемишли взяв в аренду Русин п. Джулиньскій. Kuryer Przemyski пише з тої нагоди: "Tїшить нас, що побратимець осяде межа нами та що нашим промисловцям прибуває нова сила. Надїємо ся, що рускі книжки до молитви, котрі доси друкували ся в друкарскім заведеню Гамчершміда і спілки, дістануть ся п. Джулиньскому а перестане публика справедливо відказувати".

Круги учительскі з Николаївщини і Роздільщини наміряють дня 2 н. ст. мая взяти громадно з родинами участь в представленю штуки Ив. Франка "Учитель", котра буде того дня відограна в рускім театрі в Стрию. Було би дуже пожадано, щоби і круги учительскі Жидачівщини та Стрийщини пійшли за приміром тамтих, аби на тім вечери представив ся образ великої родини учительскої. — Теодор Дума управл. учитель в Рудниках.

Від о. Льва Струтиньского, пароха з Космача [в повітї богородчаньскім] одержуємо отсе письмо: Много поважана Редакціє! В 73 числї "Дѣла" з дня 1 (13) цвітня с. р. занотовано в Новинках [за другими часописями] звістку, що в Космачи померла жінка, о котрій говорено, що прийшла на світ з зубами, і що в селї уважали єї за відьму, і по тій причинї, щоб не ходила по смерти, їй мимо спинюваня священика, пробили серце осиковим кілком. Супротив сего заявляю, що вість тая єсть неправдива. Правда, що з огляду на кружачі між народом поголоски зїхала до Космача судова комісія і зарядила відкопанє тїла помершої, однакож під повисшим взглядом не відкрила комісія 30всїм нїчого каригідного. — З поважанєм Лев Струтиньскій руско-кат. парох в Космачи.

Тенор прагскої ческої опери Володислав Фльоріяньскій [з роду Поляк, з-першу тенор опери львівскої], виїхав до Петербурга на гостинні виступи в тенорових партях в операх Льогенґрінї Ваґнера і в Піковій дамі россійского композитора Чайковского. В "Новім Времени" читаємо справозданє з першого виступу Фльоріяньского в Льогенґрінї — справозданє справдї цїкаве. Публики на представленю було мало, а й тая приняла артиста апатично головно за-для того, що співав текст в мові ческій. "На різних уже мовах — пише Новое Время — співали в Петербурзї співаки тілько не по чески. Публика, котра була в опері, нїчо не розуміла, ческій язик був для неї як-би якій з вимерлих язиків.. " З цїлого тону справозданя пробиває ся неохота до ческої мови виведеної на сценї петербургскій і виправданє публики. Читаючи се, мимоволї мусиш погадати: на скілько то голошена "взаїмність славяньска" єсть ще лишь фразою — передовсїм в Петербурзї, в сїдищи "Славяньского благотворительного общества"...

Розправа карна против Айхінґера, убійника адвоката віденьского Ротціґля, закінчила ся одноголосним притакуючим вердиктом судьїв присяжних і засудом обжалованого на кару смерти через повішенє. Айхінґер признав ся до вини убійства а оправдував ся великою нуждою і якимсь непритомним станом духа підчас злочину. Розправа виказала, що Айхінґер в цїлім житю поводив ся легкодушно; перейшов з католицизму на юдаїзм, щоби подружити ся з жидівкою Рабиновичівною, фальшував підписи офіцирів, а вкінци маючи 60 зр. місячно платнї, накупив меблїв до мешканя на таку велику суму, що відтак мусїв платити місячно над 50 зр. на рати. Психіятри орекли, що у Айхінґера нема слїду нїякого умислового збоченя.

Дѣло