◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Загальні збори членів Ставропігійского Института відбули ся 22 н. ст. цвітня під проводом сеніора д-ра Шареневича. По відчитаню справозданя за рік минувшій і удїленю абсолюторії уступаючому видїлови, вибрано новий видїл до котрого увійшли: д-р Шараневич на сеніора, а проф. Поляньскій і радник суд. Голиньскій на єго заступників; відтак на членів совіта: кандидат нотаріяльний Ром. Бачиньскій, радник судовий Теоф. Бережницкій, властитель реальности Волиньскій, радник судовий И. Герасимович, урядник дирекції державних лїсів і домен Д. Глиньскій, адвокат д-р Илевич, адюнкт прокураторії скарбу Д. Кулачковскій, радник суд. Левицкій, проф. д-р Савицкій, проф. Сивуляк і пpоф. Плешкевич. Вибір комісії контрольної і уконституованє нового совіта відложено на найблизшу середу.

Перша женщина вельоціпедистка у Львові появила ся сими днями.

Теребовельскій уряд деканальний порозсилав всїм священикам в деканатї враз з Шематизмом брошуру з 1890 року "Где шукати Русинам спасенія?" Брошура тая має посередно робити пропаґанду для т. зв. головного комітету виборчого, бо она пропаґує гадку, що веденє політики рускої треба віддати митрополитови.

Наслїдки тернопільскої польскої "омладини". Місто Тернопіль має дістати цїсарску поліцію. [Кромі Львова і Кракова цїсарску поліцію дістав недавно Перемишль.] Тернопільска часопись, Glos podolski пише о проф. Шафранї, що краєва рада шкільна вправдї застановила дисціплінарку, але ще не рішила, куда єго перенести. Так само ще нїчого певного не знати о перенесеню директора учительскої семинарії п. Михаловского. — Gazeta stanisławska доносить, що на місце кс. Лібревского, б. катихита тернопільскої семинарії учительскої і настоятеля интернату, призначений кс. Вайс, сотрудник зі Станиславова.

Дїло учителїв шкіл середних загадує правительство полїпшити. До всїх деканатів видїлів фільософічних розіслало міністерство просвіти обіжник, котрим заповідає, що для збільшеня фреквенції на видїлї фільософічнім установить ся більше стіпендій і підмог для убогих слухателїв. Рівночасно заповідає міністерство кандидатам учительским запоруку, що они по пятьох роках служби дістануть плату IX-ої ранґи, а в тій цїли наступить збільшенє числа системізованих посад, бо до трох років близько 450 посад учительских extra statum в цїлій Австрії. Подаємо се за віденьскими дневниками.

На жіночу ґімназію у Львові — як доносить N. Reforma — пожертвувала одна панї 30.000 зр., що приспішить отворенє сего закладу наукового в столици нашого краю.

Кс. Ян Мазуркевич, д-р богословія, пенсіонований професор університету львівского і почетний канонік перемискій, помер у Львові 21 н. ст. цвітня в 68 роцї житя.

Пересторога. Федьо Сандак з Стебника Нанова, повіта добромильского, лїт 32, високій, шатин, в приличній одежи, ходить по селах і містах, а передовсїм по домах священиків і позичає гроші під різними видуманими позорами. Згаданий Федьо Сандак єсть обманником, не маючим нїякого маєтку, готовий і до фальшивих зізнань. Длятого остерігає ся кождого перед тим обманником і єго прелестними словами. Инші часописи зволять помістити сю пересторогу. — С. Д. парох Нанови.

Огнї. В Новици коло Калуша погоріло 15 н. ст. цвітня сїмох господарів; шкода вийшла на суму 3464 зр., однак з де-більшого убезпечена. — Дня 21 н. ст. цвітня займив ся бровар т. зв. Ґрунда, власність гіпотечного банку, на Личаківскім передмістю Львова. Огонь схопив ся так наприкро, що навіть не можна було сикавок добути з возівнї; огонь зльокалізувала пожарна сторожа зі Львова. Шкода виносить близько 50.000 зр., а погоріли будинок броварний, стайня, смолярня, ледівня, сушарня, варстат боднарскій і трохи худоби рогатої і коней. Всї будинки були асекуровані. — В Провідну недїлю вечером згоріло в Давидові під Львовом 8 селяньских загород з 32 будинками і зі збіжем на обсїв призначеним. Шкода виносить до 10.000 зр. — В Старім-містї під Підгайцями погоріли 18 н. ст. цвітня 4 обійстя господарскі. Пожар зльокалізувала сторожа пожарна з Підгаєць.

На зелїзници гусятиньскій поміж Пишківцями а Джурином займив ся в дорозї поїзд. На алярм здержано їзду і огонь придушено. Причиною випадку була необережність подорожних.

Нервовість нашого столїтя. Невідрадний обяв показує статистика, бо свідчить, що н. пр. в Прусах приріст людности за остатних десять років виносить 10%, а число божевільних так само 10%. Більшій ще процент показав ся в Анґлії і Північній Америцї, але вже дуже сумно випав в Альзації: там був в роцї 1854 оден божевільний на 609 людей а тепер оден на 389.

Дрібні вісти. Холєра — як доносить Fremdenblatt — знов появила ся в конґресовій Польщи. — Черновецкі Поляки засновують задаткове товариство. Орґанізують ся на всїх полях.

Дѣло