Нагорода мира для цісаря. —Заговір на іспаньского короля. —Росийске шпигуньство в Німеччині. —Виборча реформа на Угорщині. —Яка буде дальша зима? — Цїкавий наслїдок одної катастрофи.— Весїлє з перешкодами.— —Нефортунний помисл. —Щедре завіщанє. —Україньска обструкция в комісиї водних шляхів. —Вибір посла. —Нечуваний злочин русофіла. —Нова лісова зелїзниця в Галичині. —Опришки у Львові. —Смерть під колесами трамваю. —Український кооперативний журнал. —Жовнїр убитий поліциянтом
.
.
Нагорода мира для цісаря. Член швайцарского мирового комітету Кецмени прислав комітетови нагороди Нобля внесок, щоби мирову нагороду фундациї ім. Нобля признано австрийскому цісареви Франц Йосифови І. за єго стремлїня до задержаня мира у всій Европі. „Руслан“ 2.01.1913
.
Заговір на іспаньского короля. З Мадрита доносять, що там викрито заговір на жит. короля. Пляноваво єго підчас загального страйку зелїзничників, що має зачати ся з початком січня. Цїлию заговору було здетронїзувати короля і проголосити републику. Арештовано много осіб і звернено увагу на північну границю.„Руслан“ 2.01.1913
.
Росийске шпигуньство в Німеччині. З Вроцлава доносять: В руки властий впала велика ватага, зложена з 80 осіб, росийских шпигунів. яка мала на цїли, як видно із сконфіскованої кореспонденциї, на випадок вибуху війни і оголошеня в Нїмеччині мобілїзациї, висадити у воздух мости в околицї Вроцлава, Від часів нїмецкого цїсарства судівництво не мало до дїла з таким великим шпигуньским материялом. Слідство веде директор суду Коваль, а оборони обжалованих підняли ся адвоката Сімон і Мамрош. „Руслан“ 2.01.1913
.
Виборча реформа на Угорщині. , Угорский премієр др. Лукач вніс вчера в угорскім соймі предлогу в справі виборчої реформи Переказано єї окремій комісиї, зложеній з 40 членів. На основі сего найновійшого начерка число виборців доходить що найменше до 1.900.000, т. є 10 прц. всего населеня Угорщини, підчас коли доси число виборцїв виносило всего лише 5-9 прц. Під зглядом народних відносин представляє ся сей начерк для угорскої мови найкористнїйшим із всїх дотенерішних. В справі виборчого права жінок стверджено, що їх не легковажить ся, що було би однак не на місця побільшувати ще потрясеня, які викликав перехід від дотеперішного виборчого права до нового, вводженєм ще права голосованя жінок.
Усталенє виборчих округів буде предметом окремого закона, який буде небавом предложений. Рівночасно з виборчою реформою видасть ся нові закови: в справі кари-достойних вчинків проти виборчого права і судівництва в справі важности соймового вибору. „Руслан“ 2.01.1913
.
Яка буде дальша зима? В метеорольоґічнім місячнику „Das Wetter“ заповідає Ф. Штендер-Сімерн морози, мимо віщовань инших метеорольоґів, як Гельман, який каже, що по теплім літі в 74 випадках на 100 приходить теплий грудень, а в 65 випадках теплий сїчевь і лютий. Штендер-Сімерн віщує на основі цикльонів, а властиво на основі успокоєня температури по цикльонах, які шалїли черев 4 і пів місяців над Атлянтийским океаном і спричинили обильні дощі в осени і в першій половині грудня. Чим довше однак тревають такі атмосферичні несунокої, тим більший вигляд, що они перестануть, а тодї мусить температура остудити ся. Прийдуть морози. Середуща Европа може їх надіяти ся в кождим днем. „Руслан“ 2.01.1913
.
Цїкавий наслїдок одної катастрофи. В Суливан, Віс., помер якийсь М. Скофілд, якого зложено в домовину і везено в караванї на кладовище. По дорозі коні від каравану наполохали ся надїзджаючого трену і вивернули караван в придорожний рів. Візник покалїчив ся, караван розбив ся, а домовина (розлетїла ся на куснї. На мерця се потрисенє подїлало так, що він ожив. Прийшовши до себе, Скофілд розглянув ся здивовано довкола, а відтак зловив конї, посадив на одного з них покалїченою візника і завіз його домів. „Руслан“ 2.01.1913
.
Нефортунний помисл. По Львові розійшла ся поголоска, що наші фінансові інституциї субскрибовали триста тисяч корон безпроцентової пожички на будову салї і приміщеня для „Висшого Музичного Інститута", „Львівского Бояна" і дешевої кухнї на тім місци, де мав станути сукурсальний будинок для руского театру. Як кождий з нас радби, щоби вгадані інституциї мали вже свою власну хату і як певно кождий з нас відчував брак власної салї на збори, концерти і т. п., то всеж таки треба сей помисл назвати що найменше не-фортунним. Поперід всего проєктована саля буде значно менша, як в „Народнім Домі“, а тим самим не буде придатною на більші концерти, до яких Львів привик. Окрім сего час недалекий, що головний будинок львівского „Народного Дому" опинить ся в руках Русинів, а тим самим буде своя саля, а що теперішний совіт „Народного Дому“ вже ухвалив перенесенє бібліотеки до бурси при улицї Курковій, тож салї, в яках доси приміщувала ся бібліотека, могли би бути ужиті на ріжні народні товариства, між иншими на згадані висше інституциї. Однак є ще инші причини що промовляють против наміреної будови салї, а се крайно невідновідне місце, бо в закутинї, в улицї до будови такої салї непригожій. А чи не найважнійшою причиною, що промовить против такої будови, є се, що через неї спинить ся, або відложить ся ad calendas graecas будову великої театральної салї, де також найдуть приміщене „Музичний Інститут" і „Боян“. Знаємо, що сї замітки викличуть в деяких кругах негодованє, але почуваємо ся до обовязку їх піднести. Коли вже львівскі, рускі, фінансові інституциї такі щедрі, то чи не красше було би, якби за ті гроші вибудовано в чотирох частих Львова доми „Просьвіти“ з невеликими салями, де могли би приміщувати ся товариства, як прим. захоронки і де сходило би ся наше міщаньство, слуги, робітники, так сильно виставлені на винародовленє? Над тим нехай подумають фінансові інституциї та всї люди доброї волі. „Руслан“ 2.01.1913
.
Щедре завіщанє. Онодї померла у Львові Мария Волос, власничка реальности у Львові і в Підбірцях. Покійна лишила ось які записи на україньскі цїли: на будову церкви в Підбірцях 12.000 К, на украївьску бурсу ім. митр. ґр. А. Шептицкого у Львові 5.000 К, на будову церкви на городецкім передмісті 2.000 К, на церкву в Бібрцї 400 К, на відновленє Волоскої церкви 200 К, а около 40.000 К записала на стипендиї для родини і кагалом для україньскої ґімназияльноі і унїверситетскої молодїжи. „Руслан“2.01.1913
.
Україньска обструкция в комісиї водних шляхів. Віденьска „Reichspost“ оголошує вістку зукраїньских парламентарних кругів, що Українцї зачнуть дня 17. сїчня 1913, р. обструкцию в комісиї водних шляхів, коли з резолюций ухвали польского кола не буде усунене твердженє, що теперішний унїверситет у Львові мав польский характер і коли польске коло не пристане на се, щоби studium ruthenum було у Львові і коли цїсарске відручне письмо скоро не появить ся. „Руслан“ 2.01.1913
.
Вибір посла. Намісництво розписало до-повняючий вибір одного посла до сойму з виборчого округа міста Львова на день 11. лютого 1913. р. „Руслан“ 2.01.1913
.
Нечуваний злочин русофіла. Війт села Рудавка, горячий сторонній; Дудикевича викинув з салї засідань громади портрет цісаря, а хотів помістити портрет росийского царя. Про се пише краківский „Głos Narod-у“. „Руслан“ 2.01.1913
.
Нова лісова зелїзниця в Галичині. В 1913 р. має бутв вибудована величезна лісова зелїзниця з затварницких лїсів до Устрик. Ся зелїзниця, одна з найбільших лісових зелїзниць в Европі, буде довга разом з притоками на 60 клм. „Руслан“ 2.01.1913
.
Опришки у Львові. Великий переполох викликала онодї в околиці у лиці св. Зофії стрілянина і ловленє опришків. Перебіг справи був такий: Коло одного із склепів при згаданій улицї замічено з вікна полїцийної експозитури двох підозрілих людий і вислано до них двох полїциянтів. Ледви полїциянти при ступили до них на кільканайцять кроків, оба незнайомі почали утікати. Оден з них утїкав в сторону улицї Яблоновских і на відлюднім місци стрілив чотири рази до доганяючого єго полїциянта, а побачивши, що всї стріли хибили, бо полїциянт не уступав, кинув револьвер в корчі і сховав ся до недалекого шинку. Ту єго придержено. Зізнав він, що зове ся Йосиф Нушка, є росийским горожани-ном, уроджений в 3иґмунтові в люблиньскій ґубернїї. При нїм найдено 600 К в банкнотах. Другого опришка придержано на недалекій будові. Найдено при нїм набитий револьвер, електричну лїхтарку, долота і дрібну монету. Зізнав він, що зове ся Й. Рідль, мав 19 лїт, перебуває постійно у Львові і що в останних часах сповнив кілька крадежий, переважно склепових. „Руслан“ 2.01.1913
