◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Поїзд блискавичний Львів-Відень переїздить свій шлях в несповна 13 годинах: зі Львова до Кракова за 5 годин 45 мінут, а з Кракова до Відня за 7 годин 8 мінут. Між Львовом а Краковом розклад їзди слїдуючій: зі Львова відїздить — paно: 8.40 год., до Перемишля приходить 10.40 год., до Ярослава 10.53 год., до Ланцута 11.30 год., до Ряшева 11.47 год., до Дембицї 12.35 год., до Тарнова 1.10 год., до Кракова 2.24 год., до Відня на 9.32 год. вечером. З Відня виїздить — рано: 7.40 год., приїздить: до Кракова 2.40 год., до Тарнова 3.52 год., до Дембицї 4.25 по полудни, до Ряшева 5.13 год., до Ланцута 5.34 год., до Ярослава 6.11 вечером, до Перемишля 6.54, до Львова 8.40 вечером. — Час рахує ся після годинника зелїзничого, пізнїйшого о 36 мінут від львівского. Поїзд затримує ся: в Перемишли 5 мінут, в Ланцутї і Ярославі 1 мінуту, в Ряшеві 4, в Дембици 3, а в Тарнові 1 мінуту. В напрямі з Відня до Львова затримує ся: в Тарнові 1 мінуту, в Дембици 4, в Ряшеві 3, в Ланцутї і Ярославі по 1 мінутї, а в Перемишли 6 мінут. Поїзд блискавичний має лишень І. і II клясу, але оплата така сама, як за поїзд поспішний.

Доктори наук технічних. Рада професорів політехніки львівскої виготовили проєкт приписів для испитів дипльомових і предложили єго міністерству просвіти, котре той проєкт розіслало по всїх инших політехніках. Важнїйші точки того проєкту ось які: На кождім видїлї політехнічнім мають відбувати ся клявзурові (дипльомові) испити, аби провірити висше наукове образованє кандидата в званю технічнім і удїлити єму академичний степень. За добрий успіх испиту виставляє ся кандидатови дипльом академичного доктора наук технічних. Испит складає ся з наукової працї технічної, кандидатом випечатаної або написаної, і з испиту устного. Испитова комісія складає ся з трох екзамінаторів, деканом вибраних з-поміж професорів, котрі викладають испитовані предмети, і з презеса: декана видїлу або продекана. Як би дотична катедра була опорожнена, або котрий професор не міг питати, декан вибирає на заступника професора спорідненого предмету. Испит устний відбуває ся публично і не може тревати довше, як три години. Испит з тих самих предметів науки технічної вільно лиш два рази повтаряти. Такса від оцїнки наукової працї виносить 60 зр. і така сама оплата від испиту устного. Промоція відбуваєсь під проводом ректора і в присутности деканів, а професор головного предмету, промотор, відбирає від кандидата приреченє докторске в звичайній формі. Такса від промоції виносить 30 зр.

В Перемискім проявив ся послїдними часами живійшій рух між селяньством. І так дня 16 цвітня відбули ся в Перемишли довірочні збори, на котрих явило ся 110 селян з 11 сїл. По нарадї ухвалено заложити селяньскій комітет виборчій з 40 людей, котрий буде старати ся, щоби послом до сойму вибрати або селянина або интеліґентного селянина, сприяючого селянам. Зборам проводив Стефан Новаковскій, знаний з виступів на радикальнім вічи у Львові, а секретарював Василь Павловскій. — А знов на довірочних зборах селян дня 21 марта в селї Торках ухвалено ось які постуляти селяньскі: 1) Має завести ся одинокій справедливий податок від доходу; 2) Заявляють ся однодушно против заведеня громад окружних, домагають ся скасованя виборчих кругів при голосованю до рад громадских, а хотять, щоби було загальне голосованє та вибирано війта і раду громадску лиш на три роки; 3) щоби шарварки були знесені, а край удержував дороги за відповідні додатки до податків, та щоби заплату за ті днї, котрих не можна відробити за для робіт в поли, не стягано примусом; 4) Щоби краєвий банк зичив гроші і селянам на такій самий процент, як дїдичам; 5) Щоби право польованя виарендовувати на ліцитації, але не в старостві, та щоби кождому було вільно польованє наймати, а властителї польованя мають нищити всяку звірину шкідливу; 6) Щоби знести право патронату, бо се-ж останки панщиняні а презенту повинні давати громади. Ті всї точки ухвалено одноголосно і заразом постановлено при недалеких виборах за всяку цїну переводити своїх селяньских кандидатів.

Голова промисна, але в грудех — нема серця у того пана, що дня 17 н. ст. цвітня привіз 9-лїтного хлопця до Львова, і пустив на улици, кажучи: — "Тепер иди просто себе, може тебе хто возьме на службу." Хлопчину, блукавшого по ринку, відставлено на поліцію, де він не умів більше про себе сказати, лиш що називає ся Антін, а єго небіжка мати, котра служила у того пана в дворі, називає ся Евдоха. Дома пас сирота безроги та носив часом на продаж покладки до арендаря Янкля. Бідолаху віддали тимчасом у арешт, поки — не дізнають ся, з-відки він родом.

В дорозї лихо посїло Ивана Дрогомирецкого, з Березова вижного, пов. коломийского, бо на двірци у Львові загубив вів необачно послїдну пятку. Щоби вернути у своє село, просив поліцію відставити єго шупасом до дому, де обіцяв звернути всї кошти.

Коршма — як кажуть властителї горалень — найлїпше средство ублагородняюче і образуюче селянина. І справдї — бо в Галичинї маємо коршем 21.876 а сїл, де не мають школи єсть 3000.

Дѣло