◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Після ухвали видїлу "Просвіти" відбув ся дня 25 н. ст. марта пополудни довірочний збір видатнїйших Русинів з львівского повіта, запрошених письменно людей з духовної і світскої интеліґенції, міщан і селян, для оговору справи розбудженя руху просвітного в львівскім повітї. На нараду явило ся звиж 50 людей з повіта і, під проводом члена видїлу д-ра К. Левицкого радили від години 2 до 5½. [Протокол наради списував другій урядник "Просвіти" п. Заремба.] З-між ухвал подаємо рішенє: Оснувати філію "Просвіти" в Щирци і філію а бодай читальню "Просвіти" в Винниках, около котрих зможе ґрупувати ся рух просвітний і економічний після статута "Просвіти".

На похорон крил. В. Литиньского їздили зі Львова з Впреосв. митрополитом крилошане Пюрко і Пакиж.

Нинї в полудне підписано формальний контракт Просвіти з пп. Леваковскими о купно наріжної трифронтової каменицї [від ринку і від улиць Рускої і Бляхарскої]. Зі сторони "Просвіти" підписали контакт пп. о. Ал. Тороньскій, яко найстаршій віком член видїлу і д-р К. Левицкій, яко директор канцелярії і дорадник правний, а зі сторони пп. Леваковских п. Альфред в имени своїм і брата Кароля, посла. "Просвіта" переймає нинї каменицю в посїданє з тим, що з днем 1 н. ст. цвітня с. р. переходять на ню всякі доходи і видатки.

В справі еміґрації довідує ся Gazeta Narodowa, що кромі еміґраційного руху до Бразилії проявляє ся між селянами в околицях Бродів, Бібрки і Глинян охота до еміґрації в Россію. "Селяне — пише Narodowa — висилають збірні поданя до Петербурга на руки приватних осіб, котрих адреси докладно знають, та просять о переселенє их на Кавказ або о роботу при будові сибірскої зелїзницї. Між селянами удержує ся поголоска, як кажуть, цїлком аутентична, що в Сибіри треба богато робітників, котрим по докінченю будови будуть роздавати безплатно грунти в полудневій Сибіри і відповідний инвентар. О тім, що на случай прихильної відповіди россійского правительства на их просьбу — они будуть мусїли приняти православіє, говорять селяне дуже свобідно і годять ся перейти на православіє без нїяких застережень." — Констатуємо, що те саме Narodowa доносила вже перед кількома місяцями, лише без додатку о православію, котре — сказавши мимоходом — перед кількома лїтами, коли то селяне утїкали з Поділя до Россії, приймали поперед усїх селяне латиньского обряду, котрих Narodowa все називає "kość z kości naszej"...

Митрополичі лїси в Перегиньску бере в аренду на двацять лїт властитель скільского ключа Нїмець Шмід. Правительство годить ся на сю аренду, бо господарка в лїсах буде правильна, а митрополит матиме доходу около 10.000 зр. річно. Для улекшеня перевозу дерева Шмід має провести шлях зелїзничій з Підлютого до стації в Креховичах.

Публичне насильство, помста, введенє власти в блуд. Львівска поліція вислала свого аґента Базюка до Борків Янівских для переведеня ревізії і слїдства в мешканю Л. Туха, котрого кельнер Туне обжалував о крадїж перел і діямантів. Аґент пійшов поперед всего до війта і показав єму урядовий наказ. Війт, прочитавши письмо, заявив з цїлою повагою, що арештує як аґента так і єго товариша М. Туха і завтра віддасть жандармерії. Замкнув двері, сховав папери аґента до скринї, поспускав пси і оголосив слїдуючій приказ: "Теперь дістанете соломи, віддайте палицю і лягайте спати! Як не пійдете спати, то бити буду". Аґент висадив двері і утїк на двір. За ним вибіг війт з криком: "Мойсею! Baсилю! давайте коли!" Люде позбігалися і побили аґента. Пси помагали при тій операції. Вкінци удало ся аґентови утечи. Заступник війта дав єму потрібну асистенцію і він перевів ревізію, однако не найшов нї перел нї брилянтів. Слїдство виказало що Л. Тух не міг их украсти, бо мнимі пошкодовані нїколи не мали нїяких брилянтів, а обжалували свого шурина лише з помсти за те, що він перейшов на католицку віру. Цїлу родину Тухів увязнево за введенє власти в блуд, а против війта заряджено слїдство о надужитє урядової власти і публичне насильство.

Против дволїтної служби войскових охотників запротестували також студенти львівскої політехніки на зборах устроєних дня 22 н. ст. марта в присутности ректора п. Туліє. Рівночасно рішали збори вислати від поручників на зїзд студентів австрійских політехнік в справі титулу і становища техніків.

Запомоги з фонда бл. п. Григорія Яхимовича. Як кождого року так і сего роздасть управляючій совіт Народного Дому у Львові 10 запомог по 5 зр. з "Фонда бл. п. митрополита Григорія Яхимовича", десятьом відзначним ученнкам середних львівских шкіл на памятку 32-их роковин смерти сего митрополита. Роздача тих премій наступить 4 н. ст. мая в канцелярії Народного Дому о 6-ій годинї вечером.

Повени. З Калущини доносять що ріки Липа і Сївка виступили з берегів. Між Середним а Сївкою води переливали ся через гостинець. — В Тисьменици виступила з берегів млинівка і залила кілька хат і огородів. Заряджено средства осторожности. — Велика повінь навістила столицю Хорватії Загреб. Ріка Сава залила в четвер рано загребскі передмістя, де в мешканях стоїть вода на метер високо. Цїла околиця виглядає як море. В місцевостях положених за Савою, видко лише дахи домів з-під води. Від 29 лїт не було в Загребі такої великої повени.

Дрібні вісти. Маршалок краєвий кн. Евст. Сангушко приїхав в четвер вечером з женою до Львова. — Д-ра Смольку обікрав єго льокай на суму кількасот зр. — Правительство, як доносить "Галичанин", рішило відписати Впр. митрополитови С. Сембратовичеви 13.000 зр. залеглого податку з причини повеней і неурожаїв в остатних роках.

Дѣло