Двоє чоловіків з ВІЛ могли позбутися вірусу, коли їм пересадили стовбурові клітини для лікування лейкемії. Про це сьогодні оголосили їхні лікарі на Міжнародній конференції, присвяченій СНІДу в Куала-Лумпурі (Малайзія).
Одному з пацієнтів стовбурові клітини пересадили 3 роки тому, а іншому – 5 років тому. Відтоді їхнє лікування було аналогічним лікуванню Тімоті Рея Брауна, який відомий як «берлінський пацієнт». Браун на цей момент є єдиною дорослою людиною, в якої підтвердили одужання від ВІЛ. Минулого року лікарі оголосили, що обидва чоловіки, які відомі як «бостонські пацієнти», живуть без видимих ознак вірусу, однак на той час вони все ще приймали антиретровірусні препарати.
Тімоті Генріх, вірусолог Бостона, який брав участь у лікуванні пацієнтів, оголосив, що 7 та 15 тижнів тому вони обидва припинили антиретровірусну терапію і в їхній крові не виявили ДНК чи РНК ВІЛу.
Якщо «бостонські пацієнти» й надалі залишатимуться здоровими, вони можуть стати третьою і четвертою людиною, що позбулися ВІЛу (після Брауна та дитини з долини Міссісіпі, яка пройшла активне антиретровірусне лікування відразу після народження).
Водночас Генріх та його колега Деніел Куріцкес застерігають від передчасного оптимізму й очікують остаточного підтвердження факту одужання не раніше як через рік, адже вірус може ховатися у «резервуарах» тіла, таких як головний мозок, де його виявити практично неможливо. «Ми свідомо не кажемо, що пацієнти одужали. Втім результати на цей момент дуже обнадійливі», – заявляє Куріцкес.
Деніел Куріцкес оголошує про результати терапії на конференції в Куала-Лумпурі
Оптимізму медикам додає ще й те, що стовбурові клітини, які пересадили «бостонським пацієнтам», істотно відрізнялися від тих, які отримав Тімоті Рей Браун. «Берлінському пацієнту» пересадили клітини з мутованою версією білка ССR5, що посилює опірність клітин до вірусу. Його лікування, отже, нагадувало цілеспрямовану терапію ВІЛу стійкими до вірусу клітинами. А «бостонські пацієнти» отримали звичайні стовбурові клітини без захисної мутації, з чого випливає те, що від ураження вірусом їх захистили антиретровірусні препарати, які вони приймали паралельно з курсом ліування від лейкемії. На думку медиків, донорські клітини спричинили відторгнення власних клітин організму (одна з можливих реакцій на трансплантацію), і це зруйнувало резервуари вірусу й вилікувало чоловіків.
Як зазначає Крістін Дюран, трансплантолог з Медичного університету ім. Джона Гопкінса у Балтиморі (Мериленд), випадок «бостонських пацієнтів» показує, що антиретровірусні препарати самі по собі досить ефективні, щоб захистити трансплантовані клітини. «Якщо вони одужують, то причиною цього буде антиретровірусна терапія, а не генна», – стверджує Дюран.
Результати лікування обнадійливі для ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які одночасно хворі на рак й потребують пересадження кісткового мозку. Водночас, як стверджують лікарі, вони важливі й в ширшому контексті, адже ілюструють, як ефективно боротися з резервуарами вірусу в тілі.
«Ми ще дуже далеко від створення ефективного методу лікування ВІЛу, проте кожен успішний крок у цьому напрямі багато чого вчить і додає оптимізму», – каже Крістін Дюран. Медики з нетерпінням чекають остаточного підтвердження одужання «бостонських пацієнтів».
03.07.2013