◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В справі ставлених правительством перепон в видаваню паспортів еміґрантам був вчера посол д-р Леваковскій у намістника ґр. Баденього. Намістник заявив, що від тепер не будуть староства робити нїяких трудностей, єсли очевидно не заходять які правні перепони т. є. єсли еміґрант відбув войскову службу. — З д-ром Леваковским прийшла на авдієнцію до намістника також селяне з Білки шляхотскої, котрим львівске староство не хотїло видати паспортів до Бразилії. Намістник обіцяв дати староству приказ, щоби безпроволочно виставило паспорти.

Проф. Мих. Грушевскій на вівтірковім публичнім викладї в "Народнім Домі" говорив про становище Руси під властью татарскою і перейшов до огляду внутрішного устрою і побуту Руси в періодї давнім. Остатній виклад відбуде ся ві второк 19 н. ст. марта о годинї 6 вечером.

Случайно довідуємось, що п. Дмитра Дмитерка, недавно именованого учителя для рускої школи вправ при учительскій семинарії в Станиелавові, перенесла краєва рада шкільна — і то нагле, серед курсу — з Станиславова до Тернополя і п. Дмитерко опинив ся вже в Тернополи. Не розуміємо докладно, як могло наступити перенесенє п. Дмитерка в такій спосіб, коли учителя для школи вправ именує міністер — але нинї над тою справою компетенції не будемо голови собі ломити. Констатуємо лише сам факт того перенесеня, котре — як нам оповідано — навіть найярчі станиславівскі сторонники найновійшого курсу рускої політики назвали — єсли не милимо ся — 24-ою концесією...

Нещастні случаї при молотїльнях і сїчкарнях. Після тарифи з 1889 р. були сїчкарнї зачислені до IX. а молотїльнї до VII. кляси небезпечности і рільники після закона з 1887 р. по обезпеченю робітників від нещастних случаїв мали обовязок платити титулом обезпеченя робітників 2 зр. 72 кр. від кождих 100 зр. виплаченого зарібку при сїчкарнях а 1 зр. 76 кр. від 100 зр. зарібку при молотїльнях. Після статистики нещастних случаїв припадало в Австрії в 1892 р. на кождих 10.000 обезпечених робітників рільних 7 случаїв смерти, 72 случаїв, що потягали за собою довшу неспосібність до роботи, як 4 тижднї і 65 случаїв, потягаючих за собою цїлковиту неспосібність до роботи. Позаяк показало ся, що за три роки 1890—1892 побрано за сїчкарнї і молотїльнї титулом асекураційних оплат 115.112 зр., а нещастні случаї при тих машинах вимагали покритя 297.366 зр., то від 1 сїчня 1895 підвисшено оплату від обезпеченя робітників так, що она і при сїчкарнях і при молотїльнях виносить по 5 зр. 16 кр. від кождих 100 зр. виплаченого робітникам зарібку.

Чорт палій. Перед судом присяжних в Самборі відбула ся сими днями розправа против Федя Кисїля recte Лапки обжалованого о підпал. Кисїль служив у Николая Тишбора в Лисятичах і підложив огонь під оборіг з збіжем, в наслїдок чого згоріли також будинки і Тишбір потерпів тїлесну ушкоду. Виновник розповідав перед судом, що палїєм був — чорт, "хованець" Тишбора. В критичній хвили велїв він єму подати сїрник і підпалив оборіг. Лїкарі признали Кисїля здоровим на умі і суд засудив єго на кару 5-лїтної вязницї.

Композитор о. М. Копко — як нам пишуть — працює тепер над одноактовою оперою під заголовком "Дарина", до котрої лібрето написав артист руско-народного театру п. Лев Лопатиньскій, взявши темат з житя нашого підгірского люду. Перші чотири сцени композитор вже викінчив, проче наскицоване. Композитор наміряє по-при гармонізацію на цїлу орхестру зладити осібну гармонізацію в рамах скромного септету, як то нинї представляє ся наша театральна оркестра. Важне се тим, що твори ширшої гармонізації, як н. пр. Лисенкові опери, перепадають на нашій сценї за-для недостаточної гармонізації — і сю хибу має ся в сїм випадку оминути.

Комітет для обходу роковин унії Берестейскої оголосив уже в "Душпастири" обширну відозву до Русинів в справі того обходу, а в прилозї подав і проґраму обходу в роках 1895 і 1896. Зі змістом відозви і проґрами познакомимо наших читателїв в найкоротшім часї.

Дрібні вісти. Намістництво дозволило Володисл. Кузьмі, судовому дієтарієви в Жидачеві, змінити назвище на "Куминьскій". — Рух поїздів зелїзничих на шляху Львів Красне привернений. — В Білградї помер дня 12 н. ст. марта звістний з сербско-турецкої війни генерал Горватович. — З Тернополя доносять, що видїл краєвий обнявши заряд дібр пок. ґр. Віктора Баворовского, призначених — як звістно — на різні наукові цїли, виповів посади всїм офіціялістам. — В Дрогобичи помер сими днями адвокат д-р Г. Ґелєртер.

Дѣло