Ві второк рано зачали ся в ратушевій сали львівскій ХХХ-ті збори ц. к. гал. Товариства господарского. Презес товариства кн. Адам Сапіга не прибув, тож отворив збори віцепрезес ґр. Стан. Стадницкій. На збори явилась численно відпоручники віддїлів повітових, а також деякі члени товариства, між иншим і кілька селян з Перемиского.
Дїяльність комітету товариства в 1894 р. представляєсь так:
Дві школи, удержувані товариством: хмелярска в Старім селї і огороднича у Львові, успішно розвивались, але годї було перевести проєктованого злученя тих обох шкіл.
Товариство виплатило зарядови "Кулок рільничих" 400 зр. субвенції, а заряд ужив єї на переведенє люстрацій господарств селяньских, при чім заразом поучано селян популярно о рільництві. Люстрації переводили теоретично і практично образовані аґрономи: В. Шибиньскій, Ж. Ґаварецкій, В. Король, К. Мілецкій і Ф. Найштайн. Люстрації відбулись в 260 громадах, по 23 повітах.
Товариство устроїло на виставі павільон рільництва а також перевело конкурс і преміованє плугів.
Що-до годівлї худоби, то минувшого року засновано дві нові обори розплодові, а то в Глинянах і Розвіници (разом 15) і 12 нових обор розплодових півкрови (разом 39). Комітет підпирав зі своєї сторони в першім рядї годівлю Сіменталєрів, бо та раса дає худобу невибагливу, скоро розвиваючу ся і добре поплатну.
Годівля безріг рівнож розвивала ся. До заснованих в 1893 р. 11 хлївів розплодових прибуло минувшого року нових 11 хлївів, так, що тепер єсть 22 хлївів розплодових. Прибули дві нові стації кнурів, так що всїх стацій єсть 7.
З статистики рільничої показує ся, що минувшого року було під управою 2,121.021 гектарів рілї, а полишено облогом 430.494 гектарів; з загального обширу 696.664 гектарів лук скошено 592.248 гектарів.
Ухвали торічних зборів що-до стацій розслїдних і контрольних не могли бути переведені, бо при школї рільничій в Дублянах отворено в 1894 р. стацію розслїдну для аналїзи сїмен, а хемічну стацію отворять аж 1895 р. Натомість комітет виготовив реґулямін, як мають устроюватись поля розслїдні в різних сторонах краю для проби з засївом збіжа і сїмен на різних навозах. До переведеня тих проб послужать щорічні субвенції міністерства.
Справозданє комітету принято без дискусії.
В справі заснованя музею рільничого і будови власного дому у Львові для товариства господарского ухвалено, що комітет може ужити фонд зелїзний товариства на купно грунту під будову того дому, але заразом мусить запевнити собі субвенцію з фондів державних і краєвих на удержанє музею рільничого. Сей музей має служити для практичних интересів рільників.
В справі торговлї безрогами ухвалено: Поручає ся комітетови зачати переговори з правительством і ґен. дирекцією зелїзниць державних, щоби необходимі для торговлї безрогами пільги як найскорше могли бути введені в житє.
Довша дискусія розвелась над внесенями віддїлу перемиского в справі ревізії катастру грунтового. Віддїл перемискій предложив до ухвали такі внесеня: 1. Взиває ся правительство, щоби поручило підчиненим властям — звернути увагу зверхностей громадских і обшарів двірских на наближаючу ся ревізію катастру і поучити популярно, яка співучасть припадає контрибуентам і зверхностям громадским при доходженю похибок в клясованю грунтів; відтак поучити их о прислугуючім податникам праві подаваня своїх жалоб, именно з причини хибного придїленя парцель до инших родів культури і кляс бонітаційних посредством зверхностей громадских до відомости властей політичних. 2. За-для ревізії приділеня грунтів до поодиноких кляс комітаційних, а також ревізії приходу катастрального, повинні бути зложені комісії повітові, до котрих могли би властителї, покривджені теперішним клясованєм, вносити реклямації. — П. Менциньскій не вдоволений тими внесенями, бо не піднесено потреб нашого рільництва. Треба виготовити меморіял до міністерства рільництва і кола польского та домагати ся в нїм зниженя загального континґенту податку грунтового. — П. Федорович жадав, щоби вислати меморіял ще й до міністерства скарбу а представити в нїм причини упадку рільництва та средства заради, а в першій лінії домагати ся зниженя контивґенту податку грунтового. Рівнож повинен комітет розіслати до видїлів повітових поученє що-до ревізії катастру грунтового. — Д-р Скалковскій внїс, щоби ухвалу в тій справі подати телєґрафічно до відомости кола польского. — Селяне з Перемиского підпирали внесеня віддїлу перемиского, але при голосованю принято лиш друге внесенє віддїлу перемиского (о комісіях повітових) і внесеня Менциньского, Федоровича і Скалковского.
В справі монополю спірітусового відчитано меморіял комітету, внесений до міністрів: рільництва, скарбу, Галичини і до кола польского. В меморіялї сказано, що підвисшенє податку від спірітусу мусїло би необходимо принести шкоду рільництву і причинити ся до зубоженя населеня, котре консумує той продукт.
В дискусії над тою справою порушено ще другу справу, а то причини теперішного лихого стану рільництва. Именно ґр. Стан. Дїдушицкій піднїс, що треба старатись о зміну системи монетарної в напрямі біметалізму, о зниженє стопи процентової при кредитї рільничім, о зміну тариф зелїзничих для збіжа, о орґанізацію торговлї рільничої, о зміну закона що-до винагороди шкід елєментарних, о зниженє податку від рільничих горалень, о полагодженє квестій парцеляції і комасації, о орґанізацію сил робучих, о переведенє закона меліораційного і т. п. — Д-р В. Козловскій дав деякі поясненя в тих справах. I так міністер скарбу не заявив польскій делєґації у Відни рішучо, що буде заведений монополь спірітусовий, але заповів підвисшенє податку від спірітусу. Справу тариф зелїзничих повинно пильнувати бюро зелїзниче при видїлї краєвім. Причина, що для войска в Галичинї спроваджаюгь воли з Угорщини, лежить в тім, що посередні торговельники в нашім краю хотїли придбати собі великі зиски від скарбу войскового. Треба постаратись, щоби завязала ся у нас поважна спілка продуцентів і постарала cя о достави войскові. Міністерство війни хотїло утворити комітет дорадчій з властителїв більшої посїлости для справи войскових достав, але показало ся, що ті комітети на нїчо не здали ся. — Вкінци остерігав, що надто велике улекшенє кредиту рільничого могло би стати ся небезпечним для Галичини, як се стало ся в Познанщинї.
Ухвалено виготовити меморіял до правительства в справі лихого стану рільництва, а колу польскому поручити, щоби не забувало на справу тариф зелїзничих, достави для войска і субвенції державної на меліорації рільничі і дренованє. Так само не можна спускати з очей справ монополю спірітусового або підвисшеня податку від спірітусу.
Вибрано презідію: презес кн. Ад. Сапіга, а віцепрезеси: ґр. Ст. Стадницкій, д-р Пілят і Ст. Брикчиньскій. В склад комітету входять: д-р Вол. Козловскій, Т. Лянґе, кн. Вит. Чарторийскій і Оск. Шнель.
Поручено комітетови полагодити після своєї гадки внесеня поодиноких віддїлів в тих справах: виданя закона робітничого і службового, опусту податку грунтового від залїсених парцель і виєднаня субвенції на залїсенє, видаваня книжочок службових разом з пашпортом войсковим, ухиленя визисків і секатур при поборі краєвого податку консумційного по броварах, і що-до спорів о означенє межі посїлостей грунтових.
Принято буджет товариства на 1895 р. Видатки преліміновано в квотї 9563 зр. 94 кр. Фонд зелїзний виносить 13.287 зр. а фонд стіпендійний 73.702 зр.
В справі піднесеня садівництва і управи ярин ухвалено резолюцію: 1. Розслїдити, чи нема у нас околиць продукуючих лїпші роди овочів і де сїльске населенє заявляє охоту до плеканя дерев овочевих. 2. По відповідних околицях устроювати періодичні курси о садівництві. 3. Старати ся, щоби закладано шкілки овочеві, з виключенєм благородних родів овочевих дерев француских, бельґійских і тирольских, бо ті дерева не дорівнають ориґінальним. 4. Плекати в дотичних околицях на більші розміри лиш два а найбільше три роди. 5. Не лиш в семинаріях учительских але і в низших школах рільничих завести практичну науку садівництва, в той спосіб, щоби ученики могли діставати якусь скількість ублагороднених щіп. 6. Просити видїл краєвий, щоби заопікував ся садівництвом. — Ухвалено додатково, щоби комітет постарав ся о закон щодо примусового нищеня хрущів маєвих і саранчи.
Збори товариства тревали два днї, а за той час були три публичні а два довірочні засїданя. Крім повисших справ вислухано ще відчит п. Лянґого о досвідах і пробах практичних управ в різних околицях краю. Вкінци наспіла від презеса кола польского, п. Залєского, така телєґрама: "Коло ухвалило рішучо домагати ся обниженя континґенту податку грунтового независимо від реформи податків особистих".
Дѣло
07.03.1895