Читателї наші певно з самого заголовку вже вгадують, що ми маємо на думцї не що инше, як ухвалений сими днями соймом проєкт нового закона о надзорчих місцевих і окружних властях шкільних в Галичинї. А що проєкт той, коли одержить санкцію, буде новим ударом для автономії громадскої і для русчини — се річ ясна як сонце.
Хто з людей, маючих очи на те, щоб видїти, не бачить у геґемонів наших тенденції — систематично підривати автономію громад, котра на Руси єдина — могла взглядно ще може давати русчинї опіку і захист! Ординації виборчі до сойму і до рад повітових, статут краєвої ради шкільної і орґанізація окружних рад шкільних — все те уложене так, що Русини на своїй земли не можуть рішати о собі, о своїх жизненних справах. Єдиним місцем, де Русини могли, взглядно й можуть ще нинї се чинити — то громада. Та від якогось часу постановили противники пускати атак за атаком на тото послїдне наше становище. Насамперед віднято громадам право презентованя учителїв, — тепер переобразовують місцеву раду шкільну очевидячки на підкопанє елєменту руского, — а послїдний атак, проєкт реформи громадскої в дусї внесень послів Рутовского і Пилята, лише відложено на найблизшу сесію — безперечно з оглядів опортуністичних [з огляду на сегорічні загальні вибори до сойму].
Ухвалений тепер соймом проєкт нового закона о надзорі шкільнім обчислений — кажемо — на підкопанє елєменту руского. Так єсть! — і тілько слїпий того не добачить а лицемір не признасть. Річ же така ясна і проста.
Тепер місцева рада шкільна складає ся з репрезентантів церкви, школи і громади [священик, взглядно священики обох обрядів, управитель школи і громадяне]; на будуще-ж, після ухваленого соймом проєкту, входять ще: репрезентат обшару двірского і делєґат именований видїлом ради повітової ["польским бецирком"]. Отже лишень запитати: чи оба ті чинники скріплять в громадї рускій елємент рускій чи польскій? Нам здаєсь, що хто не слїпий або не лицемір скаже і признасть, що і репрезентант обшару двірского і делєґат польского бецирку скріплять елємент польскій, а на скілько они єго скріплять, на стілько буде ослаблений елємент рускій, бо-ж що до заступництва Русинів в місцевій радї шкільній проєкт полишає status quo ante. Чи може тут бути що неясного або якій сумнїв? Нам здаєсь, що нї.
Тепер дальше запитаймо: з якого титулу мають увійти ті два нові чинники до місцевої ради шкільної. Що-до репрезентанта обшару двірского — ну, то ще бодай може де-хто навести той титул, що торік зрівнано шкільну престацію дворів з громадами [внесенє ґр. Станислава Баденього], отже на скілько двори тратять на тім матеріяльно, на стілько хотять зискати на впливі політичному. Але-ж нехай хто скаже: яким титулом може виказати ся видїл повітовий до наданого єму права установляти свого делєґата в місцевій радї шкільній?! На се чей-же инакшої відповіди не може бути, як тота, що тут иде єдино о підорванє автономії громадскої взагалї, а скріпленє елєменту польского в руских громадах ще з-окрема.
Ба на тім не конець. Після ухваленого соймом проєкту признано окружній радї шкільній можливо найширші права — усувати предсїдателя ради місцевої з єго уряду а навіть розвязати цїлу раду [чого доси не могло бути]. Здавалось би, що вже досить. Так нї! Проєкт постановляє ще, що рада шкільна окружна може — "де сего вимагають обставини" — заименувати з посеред членів ради місцевої "окремого надзорця" і на него перелити права предсїдателя. Поминаючи вже квестію значіня такої постанови супротив того, що окружна рада шкільна має прецїнь право усунути предсїдателя а на єго місце наказати вибрати другого — питаємо: кого в громадї рускій заименує окружна рада шкільна "окремим надзорцем", маючи в місцевій радї шкільній уже лише не священика руского з громадянами, але і репрезентанта обшару двірского і делєгата польского бецирку? На се питанє легка відповідь.
Уже з сего, що ми навели [а ще неодно дало би ся піднести] — чей-же легко осудити, що проєкт нового закона о надзорі шкільнім єсть обчислений на підкопанє елєменту руского, а коли так, то і становище руского народу і заступників єго в соймі супротив того рода постанов проєкту не може бути инше, як лиш опозиційне.
І справдї — наші посли Телишевскій, Окуневскій і Гурик [поминаємо Антоневича, котрий і тут виїхав з "фонетикою!!"] совістно сповнили в соймі свій обовязок яко заступника руского народу і селяньства. Честь им за те! Свідомість честно сповненого обовязку нехай им стане в нагороду за тоту зазнану від польскої більшости прикрість, що зневолила их аж до опущеня салї, а ще більше за той біль, якого зазнали з виступу заступника брідского селяньского округа — правда члена краєвої ради шкільної, але й голови руского товариства педаґоґічного, і голови наукового товариства имени Шевченка, і заступника голови товариства "Просвіти"...
Посол Барвіньскій виступив не лиш против д-ра Антоневича [котрий вмішав в дискусію "фонетику" нї пришивши нї прилатавши], але і против послів Телишевского і Окуневского, котрі прецїнь не мали на оцї нїчо иншого, як лиш добро свого народу. Посол Барвіньскій не лише зсолідаризував ся безусловно з проєктом нового закона о надзорі шкіл, не добачуючи в нїм нїчо некористного для автономії громад і для руского елєменту, але й відносини шкільництва в галицкій Руси представив в такім світлї, що красше не міг би був зробити і сам пан Бобжиньскій. Тому й не диво, що врадувані посли польскі оплескали виступ посла Барвіньского а сам пан Бобжиньскій поґратулював єму того виступу...
Сумно нинї на галицкій Руси! А чи схаменемо ся..!
Дѣло
30.01.1895