Відчит протомедика міста Львова д-ра Лєґежинського на тему пошестних недуг, а головно тифу, спеціяльно для української громади міста Львова, відбув ся після оголошення в пятницю 16 с. м. в викладовій салі Промислового Музею, при численній участи українського громадянства. Д-р Лєґежинський завдав собі труду до теоретичного вияснення всіх пошестних недуг, а головно пануючого тепер у нас тифу, вияснив в чім полягає сила сеї недуги, в якій спосіб переносить ся, та як його вистерігати ся. Цікаві свої виводи і пояснення закінчив ще цікавійшими маґічними образками з царини бактеріольоґії, за що авдіторія була прелєґентови дуже вдячна.
При тій нагоді сміємо запитати шановного прелєґента, чи не мігби він своїм фаховим авторітетом вплинути, щоби замкнули найстрашнійше гніздо тифних бацилів — табор інтернованих і полонених на Ялівци? Думаємо, що сим ще більше причинив ся би до уздоровлення міста Львова.
Заява. З найбільшим вдоволенням і незвичайною приємністю констатую факт, що ріжниця поглядів між Вп. Д-р Левком Ганкевичем а мною вповні усунена. До суперечки прийшло на літературно-публіцистичнім тлі; суперечка покінчена і я одно ще мушу конче зазначити: Инші завдання має нині (бодай хоч повинен мати) фейлєтоніст-дебютант, а инші публіцист, що щодня бореть ся зі злобою хвилі, що скоро минає. Се і признав мені Вп. Д-р Лев Ганкевич. — Маріян Колодій.
Нова Рада
19.01.1920