◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Італія і самостійність України. В наслідок резолюції ухваленої італійською палатою послів, щоби навязати зносини з державами, які потворилися на землях і давної Росії, посол Корте з демократичної партії поставив внесеннє, щоби визнати самостійність України та инших держав, що повстали на звалищах давньої Росії. Внесення прийде небавком під наради.

Америка не признає самостійної Литви. По вісткам з Ковна литовський міністер закордонних діл Вальдемар заявив, що Анґлія і Франція визнали независимість Литви, але Америка противиться цему, бо вона прямує до відбудови великої Росії і Німеччини.

Італійсько-югославянський конфлікт. З Вашінґтону доносять за нюйорським Геральдом: Італійський премієр Нітті заявив, що Італія не може розпочати переговорів з Югославянами в справі Адрійській, та що переговори з Югославією вести-муть тільки за посередництвом латиської конференції.

Поширення компетенцій сенату. Варшава. Польські дневники довідуються з добре поінформованих жерел, що правительство задумує внести поправки до зголошеного проєкту конституції. Поправка ця дотичити-ме передовсім сенату, якого компетенції будуть поширені в подібній мірі як анґлійська палата льордів Сенат може здержувати ухвали та без права вета. Сенат має брати участь у виборі начальника держави. В сенаті будуть засідати представники самоуправи, деякі конституцією визначені суспільні орґанізації та представники вищих наукових заведень.

Страйк залізничників у Німеччині. Як доносить німецька преса — в Німеччині має вибухнути страйк залізничників на політичному тлі. Метою страйку унеможливлення перевозу коаліційних військ на Горішний Шлеск, де має відбутися плєбісцит.

Антантські кораблі під Одесою. Бюро Райтера доносить з Одеси: Антантські воєнні кораблі причалили під Одесу. Не має ніяких заряджень в справі евакуації міста, отже мабуть буде боронене.

Німецькі приготовання до плєбісциту. "Gazeta Wieczorna" доносить, що німецьке правительство розпочало будову бараків коло Вроцлавя, в яких найдуть приміщення німецькі урядники Горішного Шлезка на час плєбісциту. Німецьке правительство поробило заходи, щоби задержати своїх урядників на Шлеску підчас плєбісциту, одначе коаліція на се не згодилася. Тому німецькі урядники будуть приміщені в бараках коло Вроцлавя.

Австрійсько-чеські переговори. Прага. Австрійський канцлєр Реннер виїхав до Праги. В середу мав вернути до Відня і Національному зборови дати звіт про вислід пражських переговорів. "Venkov" пише, що мимо свого господарського характеру ся подорож не без політичних цілий, бо вона порішить, чи др. Реннер лишиться на своїм становищи.

Проголошення самостійної чехословацької церкви. 8. І. відбувся у Празі великий зїзд зреформованого чеського духовенства. Обговорювано справу відокремлення від римо-кат. церкви та утворення самостійної чехословацької церкви. В голосованню подано 211 важних голосів. З сього за внесенням голосувало 140, проти 66. Отже проголошено відокремлення від Риму і утворення самостійної церкви. Тимчасову управу церкви поручено церковному виділови з 12 членів. На зїзді вибрано 6 членів виділу.

Мадяри приготовляються до війни з Чехією. В будапештенських політичних кругах утримується поголоска, що мадярське правительство після реорґанізації армії розпічне війну з Чехами за Словаччину.

Чехи побільшають воєнний буджет. "Nоwa Reforma" доносить на основі вісток із Праги, що на засіданню комісії національних зборів мотивовано потребу побільшення видатків на чеську армію до висоти 1. міліярда 200 міліонів. Робиться се з огляду на положення на Шлеску та Словаччині. Це викликало в комісії бурю, бо воєнний буджет і так переступлено о пів міліярда і то без відома міністра скарбу.

Страх перед большевизмом. Париж. Характеризуючи Росію "Temps" пише, що нинішна ситуація пригадує часи Івана Грізного і Бориса Ґодунова. Ріжниця лише в доґматичній формулі большевиків. Треба числитися з тим, що большевики в найблизшій будучности займуться реалізацією своїх стремлінь до територіяльної експанзії, замість реалізації комуністичної програми. Є небезпека, що експанзія большевиків дійде до Малої Азії і до Туреччини.

Конець Колчака. Бюро Райтера доносить: Армія Колчака як війсковий чинник вже не істнує. Чехи й инші війскові відділи, що подавалися назад здовж транссибірської залізниці, мусіли боронитися перед наступаючими большевицькими військами.

Большевики наступають! З Москви доносять іскрово: На всіх фронтах йдемо вперед. Число полонених та скількість добичі при зайняттю Красноярська прямо не обчислимі. До сеї пори начислено 60.000 бранців.

Японці йдуть на Іркуцьк. (Радіо з Навен) Численні відділи японських військ машерують на Іркуцьк.

Громадська думка