Одна орієнтація — українська держава!

 

З горизонту України щез найбільший її ворог — Денікін, а з ним щезла й концепція "єдиної і неділимої Росії".

 

До голосу повинен і мусить прийти тепер сам український народ. Він сам мусить вирішити передовсім справу закінчення війни, внутрішного свого державного устрою. Він врешті усталить з сусідами межі своєї держави і відносини до сусідів.

 

Для українського народу мусить бути тепер одна тільки орієнтація, а нею є українська державність!

 

З відкиненням всяких орієнтацій мусять пропасти всі українські льокальні, партійні, гуртові уряди, як на всій українській теріторії, так і за кордоном.

 

Український уряд в Варшаві, гетманський уряд в Празі, диктаторський уряд у Відні, якийсь неозначений блище уряд чи завязок уряду в Берліні — всі ці уряди in partibus inlidelium мусять розвязатися, а їх творці, як що хочуть взяти участь в будівництві української державности, мусять перенести свою роботу на теріторію України.

 

Також на самій Україні мусять розвязатися всякі льокальні уряди. Так як всі українські повстанчі відділи й ріжні українські військові формації мусять зіллятися в одну українську армію, так само всі тимчасові і льокальні уряди мусять зіллятися в один український уряд.

 

І уряд Макуха в Хмельнику і Ткаченка в Київі — мусять утворити один український уряд, що бувби центром всього українського державного життя. Центр цей створити не де инде, як у Київі.

 

Московський большевицький уряд, навчений дволітним досвідом на Україні, дійшов вкінці до переконання, що на Україні тревалий уряд і владу може створити тільки сам український народ. Троцький і Лєнін торжественно обовязалися, що не будуть вмішуватися у внутрішні справи України. Вони торжественно запевнили, що похід червоної армії на Україну не має ніякої иншої ціли, як згноблення Денікіна і що дальшу судьбу України має вирішити сам український народ.

 

І український народ мусить зробити це негайно, коли вдруге Україна не має стати тереном нової крівавої боротьби. Вістуни нової бурі вже заповідаються. У Парижі пало тверде слово про колючий дріт, а на варшавському бруку йдуть вісти, що коаліція позволила Польщі окупувати правобережну Україну.

 

Вперед!

10.01.1920

До теми