◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Нововибраний видїл "Рускої Бесїди" у Львoві уконституував ся як слїдує: голова сов. Т. Бережницкій, заст. голови проф. Ил. Огоновскій, господар о. Темницкій, касієр проф. Ив. Матїїв, секретар проф. В. Коцовскій. Реферат театру поручено заступникови голови проф. Ил. Огоновскому, а кореферентом вибрано заступника видїлового д-ра Ив. Франка. Крім того заявили члени видїлу проф. В. Шухевич і Єрон. Калитовскій свою готовість бути на случай потреби помічними референтови театру. Заступниками видїлових окрім д-ра Ив. Франка суть п. Іос. Дрималик і о. Лежогубскій. З уваги, що послїдні загальні збори не вибрали нової контрольної комісій, буде функціонувати давна (проф. Гр. Врецьона а проф. Ив. Бічай), а на місце третого члена сеї комісії, що перестав бути членом "Бесїди", упросив видїл проф. П. Огоновского.

 

Кружок черновецких москвофілів загадав завязати товариство "Русское общество братняго вспоможенія и русская чатальня въ Черновцах " і дотичні статути предложив презідії буковиньского краєвого правительства. Статути і просьба написані була россійщиною. З тої причини правительство відкинуло внесені статути і зажадало від оснувателїв щоби их предложили в однім з краєвих язиків, уживаних на Буковинї [отже і в язицї рускім]. Як "Православная Буковина" доносить, оснувателї рішили ужати всїх законних средств против згаданого рішеня а також віднестись до краєвої презідії в Чернівцях з просьбою, щоби она подала им взорець краєвого руского язика. [Розумієсь, краєвій презідії прийде се дуже легко: она оснувателям пішле Букварь рускій!] Рівночасно і москвофільске "политическое общество Народна Рада" в Чернівцях має виступити против того "гоненія"... Чи сміятись, чи плакати?!

 

Нові староства. Перед кількома дняма донесли ми за нїмецками і польскими часописами [між иншими а за урядовою Gazet-ою Lwowsk-ою], що правительство наміряє утворити кілька нових староств в альпейских краях а у всхідній Галичинї. Ся вість показала ся фальшивою і Gazeta Lwowska простуючи назвала єї видумкою.

 

Рух поїздів зелїзничих на шляху Рава руска-Сокаль привернено з вчерашним днем.

 

Самоубійство. В Селисках коло Перемишля відобрав собі оногди житє вистрілом з карабіна вояк 45 полку піх. Вілюш. Причина самоубійства незвістна.

 

Різьбарско-каменарска школа в Тернополи. На послїднім засїданю тернопільскої ради повітової внесено проєкт заснованя різьбарско-каменарскої школи в Тернополи. В повітї суть дуже богаті поклади каменя, що помимо занедбаня каменарского промислу, приносять значні доходи. Заснованє школи піднесло би значно сей промисл а підвисшило би доходи каменоломів. Рішено внести в тій справі петицію до сойму. З охрестностей Тернополя визозять річно до 800 ваґонів, т. є. 35.000 кубічних метрів каменя.

 

Зміна власности. Маєтність Стрільче, в повітї городеньскім, купали сими днями від Mиx. Страшевскої за 155.000 зр. п-нї Кшиштофовичева а п. Айвас.

 

Самоубійства у Відни. Число самоубійств росте в наддунайскій столици в міру зросту єї населеня. В 1892 роцї було там 330 випадків самоубійств, в 1893 роцї 356, а в минувшім роцї уже 389.

 

Дрібні вісти. Намістництво дозволило урядникови галицкої каси ощадности у Львові Винк. Зїнчукови змінити назвище на Зенєвскій. — Испит кваліфікаційний для учителїв шкіл народних в Ряшеві розпічне ся дня 14 н. ст. лютого. — Юл. Кончиньскій, д-р прав, властитель більшої посїлости і бувшій презес ради повітової в Збаражи, помер в Розношинцях. — Дня 15 н. ст. сїчня стане в Перемишли виходити гумористична часопись п. з. Kropidło. — Доповняючій вибір одного члена ради повітової в Збаражи з ґрупи більшої посїлости відбуде ся дня 13 н. ст. грудня. — Кінні омнібуси у Львові перестали від кількох днїв курсувати не могучи удержати ся супротив конкуренції, яку им робили оба трамваї. — В Варшаві помер сими днями спосібний польскій артист-маляр Володислав Подковиньскій в 30-тім роцї житя. — В Лукавици коло Стрия померла Софія з Гадзиньских Бараньска, жена властителя більшої посїлости. — Директор руху у Львові Альфр. Дейма виїхав на кілька днїв до Відня і поверне в суботу. — В Микулинцях помер сими днями Тад. Ляхман, довголїтний управитель тамошних дібр, в 85-ім роцї житя. — У Львові арештовано шайку злодїїв, що обкрадали трафіки на провінції. — Сими днями відбуде ся зїзд лїкарів подільскої ґубернії для виготовленя плану дальшої борби з холєрою. — Сими днями прибуде до Львова депутація стрийских учителїв, щоби підперти свою петицію до сойму о перенесенє Стрия з III-ої до II-ої кляси платнї, до котрої придїлено менші міста як Самбір або Дрогобич. — У Львові помер вчера Ив. Фридрих, директор народної школи им. св. Мартина. — Рада міста Збаража надала почетне горожаньство кн. Адамови Сапізї, кн. Евст. Сангушкови і ґр. Казим. Баденьому.

 

Дѣло

10.01.1895

До теми