◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Засїданє старшини ґімнаст. товариства "Сокіл" відбуло ся дня 22 н. ст. грудня 1894 під проводом голови Василя Нагірного. На сїм засїданю друг В. Лаврівскій зложив уряд справника і господаря а на єго місце вибрано справником д. Кубика а господарем д. Євг. Спожарского. — Слїдуюче засїданє відбуде ся дня 3 н. ст. сїчня 1885 о годинї 8 вечером.

Вчерашний публичний виклад М. Грушевского з рускої исторії згромадив, як звичайно, в ІІІ-ій сали рускої ґімназії о годинї 6-ій вечером значне число слухачів і слухачок. Професор говорив сим разом о розвою княжого впливу на внутрішний лад, о зміцненю звязку підвладних народів до Кієва, о закінченю процесу утвореня держави рускої за Володимира, вкінци подав різні погляди на имя Русь. — Дальшій виклад відбудесь ві второк 3 (15) сїчня о годинї 6-ій вечером.

На вчерашнім засїданю исторично-фільософічної секції наукового товариства имени Шевченка, котре відбуло ся по 7 годинї вечером в комнатї засїдань товариства під проводом голови секції проф. Грушевского відчитав проф. Иван Матїїв свою студію "Спосіб представленя историчних подїй у Нестора". В дискусії на темат відчиту забирали слово пп. В. Коцовскій Копач, д-р Франко, В. Білецкій, автор студії і вкінци п. Грушевскій здав основно справу з надісланої для Записок товариства студії д-ра Величка, професора з Дрогобича, п. заг. "Політичні і торговельні взаємини Руси і Візантії в X. і XI. столїтю." — З причини спізненої пори реферат проф. В. Коцовского відложено на другій раз.

Панна Саломея Крушельницка, заанґажована дирекцією львівского театру на зимовий сезон оперовий, приїздить незабавом з Мевіоляну до Львова.

Похорон бл. п. крилошанина о. Сїнгалевича відбув ся нинї при численній участи публики. Походови похоронному проводив Впреосв. митрополит Сембратович в супроводї всїх крилошан львівскої капітули і відпоручників капітул: станиславівскої о. митрата Фацієвича та перемискої крилошан оо.: Чеховича, Волошиньского і Войтовича. Крім того взяло участь в похоронах велике число духовеньства руского й латиньского. З світских Русинів явили ся між иншими деякі посли член вид. кр. д-р Савчак і богато рускої публики. В часї служби Божої і походу похоронного співав хор питомцїв. Похорон скінчив ся о 4-ій годинї з полудня.

Огляд санітарний Долитавщини за послїдних пять лїт видало міністерство справ внутрішних. Виймаємо з него деякі дати: Віспа зменшилась о 60%, а смертельність на віспу о 55%; з випадків смерти на віспу припадала 13-та часть на щеплених а 3-тя часть занедужань на нещеплених. — Шкарлятина розмножилась особливо в Галичинї: в 1889 р. було 30.566 а в 1893 роцї 43.882 випадків занедужаня. — Діфтерії було з-між всїх країв найменше в Галичинї; в державі збільшило ся від року 1889-ого число занедужань з 21674 на 35.387. — Віспа постійно никне, за те розпаношив ся тиф з огнищем в Галичинї, Буковинї і Мораві. — Холєра навідувала також лиш Галичину з Буковиною. — Инфлюенцу сконстатовано урядово в 1892 роцї в 112.119, а в роцї 1893 вже лише в 26.227 випадках. — З цїлої статистики слабостей виходить, що Галичинї належить ся перше і то недостижиме місце між всїми коронними краями. — П—ин.

Сїчневий аванс на державних зелїзницях в Австрії так представляє ся: До висшої кляси перейшло 435 урядників, до висшого віддїлу тої самої кляси 786. Крім того авансувало 250 низших урядників, около 1200 служби і 3200 зелїзничих будників. — Міністер торговлї именував старшими инспекторами зелїзничими: Черного і Шлєсера для Львова, Косиньского для Станиславова, а инспекторами: Древновского для Львова і Брікнера для Кракова. Старшими инжинєрами именовані: Рибак і Домбровскій для Львова.

Дирекція державних зелїзниць оповіщує: Ґенеральна дирекція зелїзниць державних постановила побирати, почавши від 1 сїчня 1895 належитість маніпуляційну в сумі 50 кр. за кожду карту річну, часову, як також за кожду лєґітимацію на одноразову карту вільну або по зниженій цїнї. Від оплати тої належитости увільнені лише карти вільні і по знижених цїнах для функціонарів зелїзничих і их родин; карти удїлювані ц. к. урядникам, слугам державним і их родинам на підставі спеціяльних постанов; карти для осіб війскових в станї спочинку і карти видавані в силу спеціяльних умов підданим австро-угорским і чужих держав, повертаючим до своєї вітчини а позбавлених средств грошевих. Оплату маніпуляційну належить долучити в готівцї до поданя, а урядник видаючій карту має дотичну лєґітимацію заосмотрити маркою стемплевою (Werthmarke).

Намірене самоубійство. Властитель каменицї при ул. Ягайлоньскій у Львові, Любінґер, перетяв собі жили на руках в самоубійчім намірі. Причиною мала бути некористна продаж каменицї за 80.000 зр., котра вартувала 88.000 зр.

В справі загадочного убійства в Тернополи, про котре донесли ми за польскими часописями, a котра то вість появила ся і в урядовій Gazet-ї Lwowsk-ій, доносять тепер з Тернополя, що на цїлій тій исторії нема нї слова правди і все видумав якійсь несовістний кореспондент.

Помноженє числа староств. Ще за часів ґр. Таффого истнував проєкт побільшити число староств, а між иншими отворити староство в Буску, маєтности намістника ґр. Казим. Баденього. Сей проєкт має вже незабавом здїйстнити ся, а дотичні наради, які вела ся вже від довшого часу між міністерством внутрішних справ а міністерством скарбу покінчили ся сими днями. В цїлій Австрії має бути отворених 10 до 12 нових староств, а то в Галичинї, Чехії, Тироли, Країнї, Каринтії і Дальматії, по більшій-же части у всхідній Галичинї. Введенє в житє того пляну наступить вже в 1895 роцї, а видатки на сю цїль будуть вставлені додатково до буджету. Именованє нових старостів наступить в першій половинї слїдуючого року.

Дѣло