Справозданє краєвого видїлу в справі буджету на 1895 р. кінчить ся — як ми вже доносили — внесенєм обниженя додатків до податків на краєвий фонд о 4 кр., т. є. з 65 на 61 кр., а для оподаткованих міста Кракова і повітів краківского і хшанівского, користаючих з 14-крейцарової полекші, з 51 на 47 кр. Сей опуст в додатках до безпосередних податків наступає в наслїдок нового закона о краєвих консумційних оплатах, котрі принесуть 820.000 зр. а по відтрученю 20.000 зр. на кошти заряду, округло 800.000 зр., з котрої то суми після соймової ухвали половина має бути ужита на обниженє додатків до податків.
Цїлий буджет представляє ся в сумі 11,547.278 зр. в видатках і такою самою висотою доходів, числячи вже й доходи з додатків. Загальні позиції буджету такі:
А. Видатки: І. кошти репрезентації краю 108.446 зр ; II. кошти заряду 295.665 зр.; III. кошти лїченя убогих недужих 890.000 зр.; ІV. кошти щіпленя 72.000 зр.; V. видатки санітарні 22.000 зр.; VI. підмоги для добродїйних заведень 17.474 зр.; VII. видатки на образованє і просвіту 2,098.683 зр.; VIII. удержанє историчних памятників 17.020 зр.; IX. кватирункове жандармерії 205.210 зр.; X. видатки на комунікації 1,378.597 зр.; XI. дотації для краєвих заведень (шпиталї) 116.711 зр.; XII. видатки на шупасництво 24.000 зр.; XIII. водні будови і меліорації 589.675 зр.; XIV. амортизованє позичок 4,998.965 зр.; XV. на рільництво і гірництво 513.394 зр.; XVI. на піднесенє рукодїльництва і промислу 140.876 зр.; XVII. на різні инші видатки 58.380 зр. Сума видатків 11,547.278 зр.
Б. Доходи: І. Останки з рахунків за попередні лїта 1,671.828 зр.; II. відсотки від грошей хвилево льокованих 10.000 зр.; III. доходи з краєвих доріг 228.750 зр.; IV. надвижки доходів від дотованих заведень 5.382 зр.; V. звороти задатків з попередних лїт 43.347 зр.; VI. звороти позичок 60.785 зр.; VII. доходи школи лїсового господарства у Львові 6.340 зр.; VIII. доходи шкіл і фільварку в Дублянах 71.698 зр.; IX. доходи школи і фільварку в Чернихові 56.715 зр.; X. доходи инших краєвих шкіл рільничих 18.132 зр.; XI. звороти за справдженє аптикарских рахунків 600 зр.; XII. доходи з инкамерації фонду запомоги з 1866 року 1.482 зр.; XIII. доходи з кватирунку жандармерії 63.650 зр.; XIV. звороти з видатків шупасових 8.000 зр.; XV. доходи з краєвих складів збіжевих і спіритусових 38.260 зр.; XVI. доходи з краєвих оплат консумційних 800.000 зр.; XVII. різні доходи 1,870.889 зр.; сума власних доходів 4.955.858 зр.: XVIII. додатки до безпосередних податків 6.591.420 зр. — Сума всїх доходів 11,547.278 зр.
Переходячи до подробиць роздїлу видатків треба пояснити насамперед рубрику XIV. "амортизація позичок". В тій рубрицї становить найвисшу позицію сума 2,743.766 зр. на одноразову сплату давних довгів по мисли фінансової проґрами, уложеної в наслїдок конверсії индемнізаційного довгу. Крім квоти 2,748.766 зр., вставленої до буджету на 1895 рік на сплату давних довгів, преліміновано ще в тій рубрицї 345.000 зр. на сплату незголошених доси, а не задавнених ще обліґів і купонів бувших индемнізаційних фондів.
В рубрицї VII., "на образованє і просвіту", прелімінує краєвий видїл 2,098.683 зр., т. є. о 350.154 зр. більше, як в 1894 роцї. Найбільшу позицію в тій рубрицї становить видаток шкільного фонду краєвого, що збільшує ся в сїм роцї о 361.000 зр. Значний приріст представляє III. рубрика видатків — "кошти лїченя убогих недужих" — бо 40.000 зр. Дальша значнїйша звижка видатків єсть в рубрицї XIII. "водні будови меліорації", де видаток підносить ся о 137.922 зр. в наслїдок дальшого переведеня реґуляційної проґрами і втягненя до неї нових рік. Видатки на комунікації (рубр. X.) підносять ся о 38.326 зр., головно в наслїдок підвисшеня позиції на підмоги для повітів і громад на будову доріг. Також збільшили ся видатки на рільництво і гірництво о 15.673 зр. Взагалї приріст видатків виносить 3,047.775 зр., але від того треба відтягнути збільшенє в рубрицї XIV. о 1,430.943 зр., бо сей видаток, як вже сказано перехідний.
Різні доходи містять в собі між иншими субвенцію з державного скарбу з титулу бувших индемнізаційних фондів в квотї 1,488.935 зр. і різні доходи тих фондів, головно податкові залеглости в квотї 290.000 зр. Инші рубрики доходів збільшають ся постійно головно в наслїдок звороту різних позичок удїлюваних соймом (позички на засїв і т. ин.), та в наслїдок висших, як давнїйше, субвенцій з державного скарбу на різні продукційні цїли, школи рільничі і т. ин.
Дѣло
22.12.1894