Декан факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка Іван Крупський став «лауреатом» відзнаки «Академічна негідність 2019», яку вручають за академічну недоброчесність. Крупський розділив «перемогу» з директором Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Володимиром Різуном. Професорів визнали «Фальсифікаторами року».
Свої «звання» члени галузевої експертної ради з журналістики Різун і Крупський отримали «за випуск фальшивих фахівців та науковців». У цій номінації вони зі значним відривом обійшли ще двох претендентів на нагороду – Олександра Яцину (номінованого за лікування щурів від нетримання сечі тривіальними способами, викладеними в докторській дисертації) та Олену Зацерковну (її було номіновано за підміну назв антибіотиків у таблицях, переписаних з російських джерел).
Діяльність Різуна та Крупського в царині освіти журналістів і медійників негативно оцінив понад 41% аудиторії, яка взяла участь у голосуванні.
Як зазначили ініціатори антипремії, «переможці» продукували та сприяли продукуванню дуже великої кількості «дивних» дисертацій із використанням плагіату – текстових запозичень.
І Крупський, і Різун спіймалися на тому, що знали про наявність плагіату в кількох дисертаціях, проте однаково допустили їх до захисту. А під час пояснень мотивів таких дій намагалися самоусунутися від відповідальності. Про це йдеться в мотивувальному висновку Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. 1 жовтня Комітет запропонував Національному агентству достроково припинити повноваження членів галузевої експертної ради з журналістики професорів Крупського та Різуна. Серед міркувань, з яких це варто зробити, Комітет назвав, зокрема, те, що ці члени галузевої експертної ради не ставляться до порушень академічної доброчесності принципово.
Як пояснено в мотивувальному висновку, Комітет проаналізував скаргу доктора філологічних наук Елеонори Шестакової з приводу випадку академічної недоброчесності (академічного плагіату), пояснення з цього приводу професорів Різуна та Крупського, а також провів експертизу на плагіат низки дисертацій (Артамонової І.М., Демченка С.В., Ковальчук О.О., Гурчіані Х.Д.).
«У спеціалізованій вченій раді К 35.051.2, яку очолює проф. Крупський І.В., була захищена дисертація Ковальчук О.О., свого часу знята із захисту у спецраді, очолюваній проф. Різуном В.В., за плагіат. Проф. Крупський І.В. знав про це, оскільки був опонентом цього дисертаційного дослідження. У своєму поясненні стосовно однієї з причин допуску до захисту дисертації Ковальчук О.О. у спецраді К 35.051.2 він зазначає, що “дисертацію рекомендувала до захисту кафедра історії журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка” (тобто Інституту журналістики, очолюваного проф. Різуном В.В.). Виходить, що дисертація Ковальчук О.О., яка, за словами проф. Різуна В.В., була знята із захисту за плагіат з ініціативи та з причин принципової позиції спецради Д 26.001.34, була захищена у спецраді К 35.051.2. Причому проф. Крупський І.В. був в курсі всіх обставин справи. Комітет з етики вважає таку позицію проф. Крупського І.В. недоброчесною», – зазначено у висновку.
Окрім того, в Комітеті нагадали про те, що професор Крупський виступав першим опонентом дисертації Демченка С.В., яка містить плагіат (другий опонент – Артамонова І.М.). Він навів ті самі аргументи про свою непричетність до плагіату, що й професор Різун: «Щодо звинувачення мене при опонуванні докторської дисертації С. Демченка, захист якої відбувся ще в 2011 р., то дисертантові був виданий диплом доктора наук і жодних зауважень з боку Міністерства освіти та науки України до мене як опонента не було». Комітет із питань етики повважав такі аргументи «спробою усунутися від відповідальності, що також не відповідає принципам доброчесності».
На церемонії оголошення «переможців» антипремії, що відбулася 18 грудня, назвали імена антигероїв у восьми номінаціях. Найскандальнішим стало присвоєння звання «Плагіатор 2019» голові Комітету з питань науки, освіти та інновацій ВРУ Сергієві Бабаку – за текстові запозичення у публікаціях та докторській дисертації. Він здобув 34,3% голосів аудиторії, – повідомляє theБабель.
Звання «Псевдонауковець 2019» отримав Юрій Заспа – за нову «теорію всього», яка конкурує з «теорією несилової взаємодії» Юрія Теслі – понад 54% учасників голосування.
«Токсичним ректором 2019» визнали ректора НАУ Володимира Ісаєнка – за те, що призначив на посаду проректора відомого псевдонауковця Теслю, попри небажання студентів (майже 56,6% голосів).
У номінації «Мурзилка 2019» перемогло видання «Гілея: науковий вісник», яке не раз було причетне до скандалів із плагіатом і псевдонауковими статтями (38,5%).
У номінації «Спец(з)рада 2019» перемогла спеціалізована вчена рада Д 55.859.04, створена Сумським національним аграрним університетом (СНАУ). Було викрито академічний плагіат у кількох дисертаціях, захищених у спецраді Д 55.859.04 на базі Сумського національного аграрного університету (СНАУ) та Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів. До речі, за ініціативою керівництва СНАУ її роботу припинено.
«Скандалом 2019» визнано призначення Юрія Теслі – автора теорії несилової взаємодії – проректором з інноваційного навчання та інформатизації НАУ. За нього проголосувало 75% представників науково-освітньої громади.
«Посіпаками 2019» обрали членів комітету з питань етики НАЗЯВО за застосування подвійних стандартів і викривлене трактування недоброчесних практик при розгляді кейсів про академічний плагіат в роботах членів НАЗЯВО Бутенка та Длугопольського, що завдало шкоди репутації державної інституції.
19.12.2019Для довідки:
Академічна негідність – це громадська антипремія. «Відзначати» академічно недоброчесних науковців України розпочали 2016 року, після усвідомлення неможливості притягнути до відповідальності викриту на масових текстових запозиченнях Катерину Кириленко – дружину віце-прем'єр-міністра України. Щоб якось вплинути на ситуацію засилля академічного плагіату, псевдонауки та фальсифікацій в Україні, учені-фізики запропонували давати своєрідну «чорну мітку» негідним носіям наукових ступенів і вчених звань. Активісти громадської ініціативи «Дисергейт» запропонували публічно «нагороджувати» негідних науковців. Уперше вручення заслужених відзнак відбулося в грудні 2016 року.
Викритих в академічному плагіаті, поширенні псевдонаукових тверджень, корупційних та інших зловживаннях науковців України журналісти й активісти висувають протягом року в соцмережах. Зробити це може будь-який представник науково-освітньої спільноти України у fb-групах науковців та освітян (наприклад, у спільноті Академічна доброчесність і плагіат) за наявності підтверджених публікаціями фактів таких порушень.
Цього року термін подачі кандидатів на номінації відзнаки «Академічна негідність 2019» мав тривати до 2 грудня, проте його продовжили до 10 грудня включно. Народне голосування розпочалося 11 грудня і тривало до 17 грудня. А 18-го повідомили імена «переможців» у восьми номінаціях.