В доповненю до поданої нами вісти про збір Русинів зі Львова і з провінції, запрошений видїлом "Рускої Бесїди" на день 8 с. м. для вислуханя справозданя з теперішного стану нашої сцени і для наради над проґрамою на будуче, подаємо де-що важнїйше з ходу нарад.
З фінансового боку представляє ся теперішний стан театру користно; головно дякуючи патріотичній запопадливости директора з рамени видїлу п. Ґуляя цїлком покрито значнїйшій дефіцит з лїт минувших. Щодо артистичної сторони, то — як замітив театральний референт видїлу проф Ил. Огоновскій, відзивають ся голоси двоякі, собі противні: одні підносять добрі сторони теперішного стану, другі знов лихі; референт не хоче видавати в сїм дїлї рішучого суду, але думає, що правда буде по серединї. Треба памятати, що моральний рівень театру піднїс ся; дружина театральна стрічала і стрічає всюди на провінції щиру прихильність у рускої публики за-для примірного взагалї поведеня членів; на сценї чуємо що раз чистїйшу мову руску, а так само за кулісами. Репертуар богатий і все дальше доповняє ся. Що до сил артистичних, то видїл — о скілько се лише годилось з елєментарними вимогами і з повагою проводу й сцени — старав ся о задержанє і приєднанє вправних сил старших [анґажовано на пр. п. Ольшаньского]. Видїл старав ся також о добір і вправленє сил молодших; і справдї, в теперішній дружинї театральній єсть значне число надїйних сил молодших.
По вислуханю справозданя почалась дискусія. Опонував проф. Ром. Цеглиньскій; піднїс н. пр., що фінансова сторона поправилась тілько длятого, що п. Гуляй не брав нїякої платнї, і т. п. Однакож всї инші бесїдники, що забирали слово [з провінції адв. д-р Кормош і дир. Цеглиньскій з Перемишля, проф. О. Ґецїв з Ряшева і д-р Ол. Кульчицкій з Коломиї] прихилились до погляду п. референта, а дир. Григ. Цеглиньскій, колишний довголїтний референт театральний, висказав ся навіть, що театр наш нїколи доси не стояв так добре, як тепер під проводом "Бесїди"; що за послїдні два роки поступ єсть більшій, як за цїлий час аренди, та що можна безпечно глядїти в будуще; однак при тім ствердив, що й за аренди були деякі гарні лїта, а то за житя пок. Ив. Гриневецкого.
Що до веденя театру на будуче, то всї бесїдники як і всї присутні — вислухавши всяких проєктів, деяких надісланих і з провінції — майже одноголосно рішились против аренди, а за дальшим зарядом "Бесїди"; тілько що до переведеня сего заряду на дїлї ограничено ся на деяких висказах загальних, полишаючи рішенє одвічальному за заряд видїлови "Бесїди". Д-р Франко, зазначивши на вступі, що коротка проба "Бесїди" з власним зарядом показуєсь дуже користно, висказав гадку, щоби утворити спілку з трох акторів для веденя театру, з кавцією для "Бесїди", і одного з них именувати директором артистичним, а від "Бесїди" постановити платного секретаря [не актора]; відтак поклав вагу на фонд емеритальний, котрий повинно ся збільшувати не в тій мірі, як се до тепер було. Проф. В. Шухевич промавляв за тим, щоби заряд не віддавати тром членам дружини театральної, але дати адміністратора платного з рамени видїлу, а обовязки дирекції сповняти через референта; "Бесїда" назначувала би режісера і секретаря. — Гадцї проф. В. Шухевича що-до згаданої адміністрації противив ся д-р Кормош з тої причини, що такого адміністратора треба би порядно заплатити, а тогдї бракло би яких 1000 злр. — Проф. О. Ґецїв промовляв за тим, щоби з членів дружини театральної именувати одного директором, а до помочи додати єму секретаря, бо заряд з трох показує ся шкідливим і непрактичним. Також д-р Кульчицкій радив віддати заряд одиници але з по-за трупи, а з рамени "Бесїди". — Вкінци проф. Врецьона звернув увагу на важність фонду емеритального, котрий повинно ся збільшувати що року відповідною квотою в субвенції.
Дѣло
19.12.1894