На вчерашнім засїданю палати послів лучила ся подїя, в котрій головна роля припала Полякам, а взглядно послови міста Львова Лєваковскому.
По відкритю засїданя презідент палати бар. Хлюмецкій зачав виголошувати посмертну згадку про покійного царя Александра III. В палатї було досить значне число послів, а навіть 18 членів кола польского. Всї посли вислухали стоячи слів презідента, а лиш один пос. Лєваковскій сидїв. При послїдних словах бар. Хлюмецкого сказав пос. Лєваковскій піднесеним голосом: "Протестую против тої маніфестації в имени народу польского, тяжко гнобленого покійним царем!" і зажадав, щоби презідія удїлила єму голосу. В палатї настав заколот. Зі сторони молодо-Чехів понеслись протести; пос. Вашатий кликнув: "Гірші від варварів!" а пос. Бжезновскій: "Варвари, навіть покійному не дають спокою!" — Презідент Хлюмецкій відповів Лєваковскому: Ви не маєте голосу, я не можу вам удїлити голосу — і приступив до порядку дневного.
Сейчас по тій афері, о 12-ій год. в полудне зібрало ся коло польске на нараду, котрої результатом був отсей урядовий комунікат, розісланий до всїх ґазет: "Коло польске сейчас по жалібній маніфестації презідента палати відбуло засїданє. Презес Залескій висказав жаль, що посол Лєваковскій, за для свого живого темпераменту (idąc za popędem swego wzburzonego usposobienia), без огляду на публичні интереси і народне добро по маніфестації жалібній без уповажненя кола польского і против постанов статутів кола забрав в палатї слово і тим способом нарушив солідарність кола. Се заявленє приняло коло польске без дискусії до відомости. Секретаріят кола польского: д-р Витовт Левицкій."
Так представляє ся сам факт демонстрації посла Лєваковского і дипльоматичного протесту кола польского. Близші подробицї сеї цїлої подїї подибуємо в львівских ґазетах польских.
Коло польске мало зійти ся на нараду в недїлю і як говорено, деякі члени кола хотїли отворити дискусію над квестією, чи Хлюмецкій має взагалї виголосити посмертну згадку про царя. Однак несподївано се засїданє було відкликане і не було ухвали, яке становиско має заняти коло польске супротив посмертної згадки.
Тимчасом в кругах парляментарних говорено, що в недїлю відбуло ся засїданє ради міністрів і на нїм — на виразне жаданє цїсаря — уложено текст промови, яка має виголоситись в Австрії і Угорщинї. Промова мала зазначити особисті прикмети царя і єго миролюбність. Здаєсь в наслїдок тої вісти відкликали дипльомати кола (як висказуєсь Kurjer Lw.) засїданє кола польского, щоби в цїлій афері, яка висїла у воздусї, викрутити ся сїном: се значить, не замикати собі дороги до льояльного протесту на случай, єсли би ухвала кола випала в хосен завзятих членів.
На початку засїданя палати послів зачали проводирі кола польского — як доносить Kurjer Lw. — аґітувати між членами, щоби всї були присутні на посмертній згадцї. Лєваковскій заявив, що єсли всї Поляки підчас маніфестації Хлюмецкого не будуть присутні в палатї, то він не зробить нїякого кроку в тій справі, в противнім же случаю запротестує. Старано ся вговорити Лєваковского, щоби залишив той протест. Він ще раз повторив свої услівя. Коли-ж на початку засїданя було присутних в палатї 18 польских послів, війшов Лєваковскій і зробив своє.
Як річ стоїть з присутностію членів кола польского підчас посмертної згадки, не знати. Czas пише: Підчас промови кондолєнційної були присутні майже всї пробуваючі у Відни польскі посли; зібрало ся их по-над 30. Прочі ґазети подають число польских послів на 15—18. Dziennik Polski доносить: Позаяк надїяно ся посмертної згадки, порішили польскі посли по зрілій розвазї, що частина кола польского мала лишитись в сали. Патріоти без змази, як Щепановскій, Хшановскій і инші рішили ся потерпіти ту тяжку жертву і полишитись в сали.
По демонстрації Леваковского вела ся між членами кола жива дискусія. Одні жадали, щоби виключити єго з кола польского за се, що против статутів, без попередного порозуміня і без ухвали кола, відозвав ся в повній палатї. Инші були тої гадки, що Лєваковскій не переступив статутів кола, бо не було ухвали. Деякі знов добачали в тій карі (виключенє з кола) небезпечність, бо опінія загальна в народї могла би звернути ся против кола польского. Dziennik Pol. доносить, що всї члени кола, між ними мужі, котрих патріотизм висшій по-над всякі підозріня, осуджують особисте виступленє Леваковского. Результатом тих поглядів єсть комунікат секретаріяту кола польского.
Праса польска ще не виявила свого погляду на цїлу справу. Один лиш Dziennik Polski зазначив, що цїла афера єсть вельми немила, а то з тої причини, що — як каже — "хоч в нашім положеню і поведенє супротив Австрії а Россії мусить прінципіяльно різнити ся, то ще з того не виходить, щоби мусїло або мало бути надто ярко виявлюване. Именно в тім послїднім напрямі мовчанє нераз більше говорить як слово."
Натомість опінія публична зачинає вже виявляти свої симпатії для пос. Леваковского а початок дала львівска молодїж польска. Вчера вислано до пос. Леваковского кілька телєґрам зі Львова. І так польска молодїж торговельна зателєґрафувала: "Солідаризуємо ся з вашою промовою. Стоїмо завсїгди при тім прапорі, якого бороните. Честь вам. Суспільність польска запише, ваші заслуги золотими буквами на картинах исторії порозбірної." — Польска молодїж рукодїльнича вислала телєґраму: "Послови Лєваковскому за мужну оборону гонору народу польского супротив маніфестації царскої в радї державній честь і слава." — Польска молодїж академічна, зібрана на комерсї, ухвалила вислати телєґраму того змісту: "За протест против обиди, нанесеної колом польским народови польскому на засїданю ради державної, жалїючої над смертію царя, польска молодїж університетска зі Львова засилає тобі вискази чести." Крім того підчас дискусії над тою справою осуджено поведенє кола польского окликом "ганьба!" а пос. Леваковского почтено повстанєм з місць. — Польки зі Львова вислали телєґраму: "За виповненє обовязку правдивого представителя народу польского засилають тобі, достойний мужу, висказ щирої подяки Польки зі Львова." — Крім того — як доносить Kurjer Lw. — Поляки мешкаючі у Відни складали Лєваковскому свої білєти візитні.
Дѣло