◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В окрузї старо-міском зрік ся кандидатури дїдич Аґопсович, отже остав ся зі сторони польскої кандидатом старенькій повстанець Бєляньскій, старо-міскій маршалок повітовий. Замітна річ, що таки побідила кандидатура сего маршалка, хотяй видїл краєвий викрив такі великі непорядки в повітї остаючім під єго маршалківством, що ухвалив аж навіть розвязати раду повітову! На всякій спосіб оно — signum temporis...

Ц. к. суд повітовий в Кіцмани на Буковинї перед кількома місяцями відкинув — як відомо нашим читателям — поданє внесене до него в имени В. Онуцкого з Серафинець адвокатом з Городенки д-ром Теофілем Окуневским в язицї рускім, бо — на погляд начальника кіцманецкого суду [Поляка] — рускій язик не має нїякого права в судах на Буковинї. Сторонї, тяжко покривдженій тою ухвалою судовою, треба було вносити відклик до краєвого суду висшого, а той — як довідуємо ся — рішив ухвалою з дня 19 вересня до ч. 21102, що рускій язик має право в судах на Буковинї. ["In Erwagung, dass in der Bukowina die ruthenische Sprache eine gesetzlich anerkannte Landessprache ist, sind Eingaben in dieser Sprache zu Gericht anzunehmen".] Ну, инакшого рішеня краєвого суду висшого і не могло бути, але дякуємо красненько, коли прийде ся за кожде руске поданє до суду в Буковинї переводити процес: чи язик найчисленнїйшого народу в краю має право в судї, чи нї?! А що найцїкавійше, то се, що такої пригоди дожила Русь буковиньска в добі пануючої планети "коаліція"...

З Болехова пишуть нам: Сего року в часї вакацій посвячено в Болехові мурований одноповерховий будинок шкільний, де тепер містить ся школа хлопцїв і дївчат. До здвигненя сего будинку причинив ся немало також міскій секретар п. Окорницкій. Отже провізоричний управитель тутешної школи п. Попович [Поляк], порозумівши ся з управителькою школи дївочої, задумали з нагоди именин п. Окорницкого зложити єму благожеланя з вдячности за єго дбалість о добро школи [п. Окорницкій тепер дуже старає ся о порядне урядженє шкільне]. І от дня 3 с. м. вечером зібрали ся хлопцї й дївчата в школї і разом з учителями й учительками при звуках капелї салінарної удали ся до дому п. Окорницкого. Там хлопцї під проводом учителя Доннерсберґа відспівали піснь польску на нуту "Z dymem pożarów", одна з дївчат виголосила промову до именинника по польски, а опісля хлопцї закончили піснію знов польскою. Все по польски а анї слівця по руски, анї одного звука руского! — хотяй в школї більше нїж три четвертини дїтей руских. П. Попович, аранжер тої маніфестації [під проводом нотаря п. Крупиньского котрий єсть тут мотором всїх польских маніфестацій], хоче неґацією русчини — як кажуть — піддобритись кому треба, аби скорше добив ся посади сталого управителя школи... Але нас дивує: чому учителї-Русини при подібних нагодах не обстануть рішучо й завзято за своїм? Не вже-ж би они мали налякатись доносів охотничої поліції тутешного звістного шовінізму? Бог батько!...

Руске Касино в Стрию уряджує в недїлю дня 18 н. ст. падолиста в сали "під Чорним орлом" [в ринку] вечерок з танцями. Стрій для пань вовняний. Видїл докладає всїх старань і робить вже приготовленя, щоби забава удала ся як найлїпше, отже належить надїяти ся, що як місцева так і доохрестна публика численно явить ся на вечерок. — Від Видїлу Руского Касина в Стрию.

Залізниця Станиславів-Вороненка. Отворенє нового шляху державних залїзниць наступить дня 19 н. ст. падолиста. Довжина сего шляху виносить 95 кільометрів і обіймає такі стації: Станиславів, Братківцї, Тисьменичани, Тернавиця лїсна, Надвірна, Лоєва, Делятин, Дора, Яремче, Микуличин, Тартарів, Ворохта і Вороненка. Після нового розкладу їзди будуть на тім шляху ходити лише мішані поїзди. Зі Станиславова до Вороненки будуть відходити на добу два поїзди: перед полуднем о годинї 9.46 і вечером о годині 7.15 (після середно-европейского часу). Першій поїзд буде приїздити до Микуличина о годинї 12.52 в полудне, другій о годинї 10.35 в ночи. З Микуличина до Тартарова, Ворохти і Вороненки буде відходити поки-що лише один поїзд на тиждень, а то в недїлю о годинї 11.14 в ночи. Так само з Вороненки в напрямі до Станиславова аж до Делятина буде відїздити лише один поїзд кождої недїлї о годинї 6.50 рано. Правильний рух на тій зелїзници в напрямі до Станиславова буде розпочинати ся аж від Микуличина, з-відки один поїзд буде відходити о годинї 2.42 пополудни і приїздити до Станиславова о годинї 5.41 пополудни, а другій виїде о годинї 4.23 над раном і приїде до Станиславова о годинї 7.32 рано. Правильний рух на цїлім шляху розпічне ся аж по викінченю будови угорскої части зелїзницї. Реставрації з зимними перекусками і напитками будуть на стаціях в Надвірній, Делятинї і Микуличинї. В дни отвореня зелїзницї, т. є. в понедїлок 19 н. ст. падолиста виїде зі Станиславова спеціяльний поїзд о годинї 8.30 рано, приїде до Вороненки о годинї 12.30 в полудне, а з-відтам виїде назад о годинї 12.56 пополудни і поверне до Станиславова о годинї 3.52 пополудни. Отже час їзди поїзду до Вороненки разом з перестанками винесе 3 години і 46 мінут, а з Вороненки 3 години 14 мінут. На отворенє прибуде міністер торговлї ґр. Вурмбранд, міністер Яворскій, презідент д-р Билиньскій і намістник ґр. Бадені.

Холєра. З Роздолу доносять, що там панує вже від двох місяцїв холєра і до 2 н. ст. падолиста занедужало 62 осіб, а померло 33. Властитель Роздолу ґр. Кароль Лянцкороньскій поручив зарядови своїх дібр заложити в двірскім будинку чайню і від кількох днїв видають там рано і пополудни около 1000 порцій горячого чаю з хлїбом. Чай приладжують і роздають сестри милосердія.

Міліоновий скарб. Kurjer Stanisławowski доносить, що в селї Трійци під Заболотовом в повітї снятиньскім викопав якійсь селянин на своїм грунтї сїм чверток турецких дукатів. Як згадана ґазета пише, має сей скарб походити з часів турецких війн; він становив воєнну касу Турків і они в небезпечности закопали єго.

Дрібні вісти. Рада міста Теребовлї надала на своїм засїданю дня 29 н. ст. жовтня почетне горожаньство намістникови ґр. Каз. Баденьому, маршалкови кн. Евст. Сангушкови і кн. Ад. Сапізї. — Бурмістр міста Львова Мохнацкій, перебуває тепер у Відни в справі 10-міліонової позички, яку наміряє Львів затягнути, а також в справі проєктованого горівчаного монополю. — Архикнязь Франц Фердинанд д'Есте має приїхати сеї осени на лови до ґр. Романа Потоцкого. — Видїл каси ощадности міста Кракова призначив 500 зр. на переведенє досвідів з сировицею крови в шпитали св. Людвика в Кракові під управою д-ра Якубовского. — В Коломиї — як доносить тамошна ґазета — виринула по-при кандидатури на бурмістра пп. Витославского і Функенштайна ще кандидатура тамошного нотаря п. Прашіля.

Дѣло