Що чувати в світі?
Париж 24. жовтня. Malin доносить, що сербський президент міністрів Пашіч вернув до Парижа з наміром підписати сан-жерменський мир, пробує одначе виторгувати ще для Сербії виключне право уживання на 5 лїт углевих копалень в Пятикостелах (Fünfkirchen).
Анґлійські літаки кидали бомби на Петербург, так доносить "Daily Maіl" зі Штокгольму.
Америка висилає для Европи 6 міліонів тон вугля.
Великий страйк в Сполучених державах північної Америки має вибухнути 1 листопада. До страйку стане правдоподібно 2 міліони робітників, в чім пів міліона гірників.
"Matin" доносить що Ліґа народів відбуде небавом перше засідання. Вістка це не дуже імовірна.
Фабрику Скода, яка вирабляла амуніцію як доносять ґазети застановлено. В pуxy тільки фабрика машин і льокомотив.
Франція має заграницею 30 міліярдів франків довгу, а 61 міліярдів франків у довжників.
Відкрито корабельний рух на лінії Лондон-Ґданьск.
Югославія зарядила у себе широку мобілізацію.
Німеччина має 200 міліярдів довгів. Перед війною мала вона тільки 5 міліярдів марок.
До Парижа наспіла 24. ц. м. вістка з Софії, що відповідь Болгарії, що до умов мира буде зредаґована в спокійнім тоні, уряд одначе жадати-ме звороту міст Сілістрії, Тутрукану і Балтику. Найвища Рада має відкинути ці бажання.
Московські політики кн. Львов, Чайковський і Савінков зажадали від Колчака, щоби він усунув Сазанова, наколиж ні, то вони самі уступлять.
Ще одна конституція в Росії, тимразом випрацьована Маклаковим спільно з Крамаржом появилася в Парижі. Після неї відновлена Росія малаби бути републикою з президентом і двопалатним парляментом.
8-годинний день праці на залізницях заводить Бельґія з днем 3. листопада ц. р.
Литовці хочуть заключити перемиря з большевиками і вислали до них делєґатів в справі переговорів.
Вибори до жидівської конституанти в Палестині, як доносять жидівські часописи, мали відбутися в неділю, 26. жовтня ц. р. Виборча аґітація між жидівськими партіями в Палестині мала бути бурлива.
Вперед!
30.10.1919