З перших же днів, як українські представники прибули до Чехо-Словаччини, нашим людям стало ясно, що поміж Чехами та українським громадянством можуть уложитися добрі взаємини і взаїмне порозуміння, як тільки чеська людність хоч трохи зазнайомиться з українським народом, з його історією, культурою і т. д. З огляду на це при місії відразу було засновано Інформаційний Відділ, завданням якого було поставити по змозі широке ознайомлення чеського громадянства з Україною взагалі. Відділ почав переводити свою роботу переважно в напрямі ознайомлення чеської преси з українськими справами, подавав їй матеріяли, що доходили до нього з рідного краю, заводив особисті знайомства з письменниками, громадськими й політичними діячами, входив у взаємини з так званим "чужинецьким урядом", який істнує в Празі й займається виключно справами чужинців, що прибувають до Чех, підготовляв ґрунт для концертів Української Капелі, українських театральних вистав, виставки образів українських артистів-малярів і т. д.
Одночасно з цим розпочалася видавнича робота. Представники товариства "Час" з Київа зорґанізували видавництво інформаційних книжок чеською мовою під назвою "Пізнаймо Україну", яке й почало випускати брошуру за шуру за брошурою, що в ідеї своїй мали дати, так сказати, зачатки української енцікльопедії для чужинців давали відповіді на питання біжучого моменту. Ця серія брошур, до утворення якої було запрошено чимало наших видатних письменників та вчених, що заїздили до Праги, виходить і до цього часу й складається з таких книжок: 1. "Українці — Чехам" проф. І. Дністровського; 2. "Львів — серце Західньої України" проф. С. Смаль-Стоцького; 3. "Щире слово про стосунки межи Чехами та Українцями" Яромира Нечаса; 4. "З історії України та українського відродження" І. Бочковського; 5. "Буковина" дра Кордуби; 6. "Угорська Україна"; 7. "Тарас Шевченко" проф. І. Махала; 8. "Міжнародня орієнтація Українців за час війни та революції" Д. Дорошенка; 9. "Росія та Україна" проф. М. Грушевського; 10. "Україна та Українці" з етноґрафічною мапою — І. Бочковського; 11. "Перспективи взаємних відносин між Чехами та Україною" проф. С. Смаль-Стоцького.
Разом з виданням зазначеної серії товариство "Час" видало ряд инших книжок в чеській мові, а саме: 1. "Іван Гус" Тараса Шевченка в перекладі знаного чеського поета проф. Ф. Тихого з передмовою проф. С. Смаль-Стоцького й з українським паралєльним текстом в чеській транскрипції для практичного ознайомлення Чехів з нашою мовою. Книжку видано на день пятьсотлітніх роковин смерти Івана Гуса; 2. "Український народній герой Симон Петлюра", спроба характеристики — В. Корольова-Старого з портретом-автотипією. Казки-ілюстрації в фарбах О. Судомори: "Війна грибів з жуками"; П. Лапина: "Дід та баба", "Лисичка, котик та півник", "Мати — кожа". Три альбоми для малювання дітьми О. Судомори (так само в фарбах). Всі ці книжки, окрім мови чеської, вийшли й в мові українській, а біоґрафія атамана С. Петлюри ще в мовах: французькій, анґлійській та італійській. Крім того ця книжка перекладається на мови сербську та хорватську. Ще в мові французькій вийшла брошура проф. Смаль-Стоцького "Львів" (в двох виданнях).
Поза всім згаданим товариство "Час" видало ще великий портрет Симона Петлюри і картки з його портретом та картки з портретом композитора О. Кошиця. В блищому часі тов. "Час" випускає кілька книжок, перекладів В. Старого, з чеської літератури про дітей меншого й старшого віку: "Ходські погадки" (рації в фарбах); [....]; відому працю Анатоля Франса "Сади Епикура" в перекладі М. С. і т. д. Де що видано й иншими видавництвами, наприклад, партією соціялістів-революціонерів в мові француській, Київським Видавництвом "День" випущено бронзові й срібні медалі Т. Шевченка, а цими днями мають вийти медалі з портретом Отамана Петлюри.
В липні у Празі Українцями було засновано видавництво "Всесвіт", яке жваво взялося за роботу й цими днями випустило свої перші книжки: дуже цінну працю Я. Нечаса "Східно-Европейська траґедія й Україна" (в мові чеській) та розвідку Дм. Дорошенка "Угорська Україна". В друку є вже чимало инших книжок цього видавництва, з яких в першу чергу підуть: "Словник чесько-український" Н. Ковалівської-Корольової; "Словник мадярсько-український" д-ра Стрипського; Народня читанка для Карпатської України; "Польське панування в Галичині"; калєндар на рік 1920. для Карпатської України; "Брехня" В. Винниченка в мові чеській (переклад П. Горбачевської); "Лісова Пісня" Лесі Українки (переклад на чеську Ф. Тихого). Намічено цілий ряд видань і роздано багато видатніщих творів красного письменства для перекладу на чеську мову.
Значним чинником в роботі того-ж напряму має стати давніше заложений у Празі Український Клюб, що роспочав уже робити прилюдні виклади та заснував школу української мови для Чехів, а в дальшому буде упорядковувати всякі концерти, вечірки й допомагати всякими иншими способами справі ближчого об'єднання між Чехами та Українцями. Клюб впорядкував святочний вечір на спомин двацятьох роковин смерти чеського етноґрафа Ґреґоржа, який багато працював на полі української етноґрафії в Галичині та Карпатській Україні. 6. серпня Клюб впорядкував першу "Живу Українську Ґазету", ряд інформаційних докладів про становище на Україні й в Галичині на підставі найновіших наших ґазет, що прийшли до Праги цими днями з України.
Нема чого тут згадувати про той кольосальний успіх, який мала в Чехії наша Капеля: про це протягом місяця писала вся чеська преса. Наслідки концертів неоцінимі: вони викликали величезне зацікавлення нашою музичною культурою й придбали поміж чеською інтеліґенцією велику силу приятелів нашого народу.
Ось в коротких рисах визначніші факти культурно-пропаґаційної української діяльности наших людей в дружній нам Чехо-Словацькій Републиці, яку певно Україна матиме й близькою політичною приятелькою в недалекому часі, що безперечно послужить на велику користь обох молодих Републик.
Вперед!
30.10.1919