Невесело тепер живеться. Народ прибитий злиднями й важкими подіями не знає нераз у найзвичайнійших справах що діяти, що почати. А тут поради нівідки, бо нема кому її дати.
На це все ще ріжні людці ширять усякі вісти, щоб пригноблений нарід ще більше прибити.
І село виглядає, мов яка страшна змора налягла на його. Всякий рух, усяке життя притихло, а то й завмерло.
І в кого живіще серце бється, тому смуток стискає його, на саму згадку цього життя, що перед війною так кипіло в селі: в читальні, в Січи, чи в Соколі, в кружку "Сільського Господаря", чи по касах, молочарських спілках і т. п.
Невесело, важко стає людині! Та людина, чоловік, що здорово думає скаже собі: "Чого сумувати, чого роспачати, геть смуток, геть зневіра! Все що ми були здобули, здобули ми були працею, важкою працею серед перепон із усіх боків. Смутком, плачем ніщо не вдіємо".
Коли в господаря згорить хата, чи колиб він ніщо не робив, тільки сумував і нарікав, мав би він що з цього? Ніколи! Тільки тоді, буде він щось мати, коли засукає рукави й візьметь за відбудову.
Тож геть смуток, геть слези, геть зневіру. До діла, до праці!
Була в вас у селі читальня — відповіть її.
Був кружок "Сільського Господаря" — відновіть його.
Була крамниця, молочарська спілка, пожарка сторожа Січі чи Сокола — відновіть їх!
А не було їх — засновуйте. Хай важкі воєнні часи не будуть тільки відмовою старого, але й будовою нового.
Ще одно! Кожен із вас знає, як важко було вам в часі війни, коли ви не вміли читати й писати! Подумайте, що ще важче буде вашим дітям, коли остануть неграмотні.
Тож коли школа в вашім селі нечинна — пошукайте собі учителя й зложіться йому на платню та хай учить ваші діти. Важко вам це не прийде. "Громада по нитці, бідному сорочка", бож "Громада великий чоловік!"
Так громада великий чоловік, а ще більший чоловік увесь наш нарід.
Треба нам передусім народних шкіл по селах але й треба й инших шкіл висших. На ті школи треба гроша.
Та вони є, тілько треба їх до купи зібрати. Кожний господарь у селі нехай дасть тижнево приміром 2 короні. А є нас у Галичині чотири міліони. Нехай тілько міліон дасть по 2 короні, то вже буде на тиждень 2 міліони корон, а на місяць що найменьше 8 а то й 10 міліонів.
Гроші зібрати в селі, а відтак чи при нагоді відвезти до банку до "Дністра" чи почтою післати на адресу "Дністер" вул. Руська ч. 18. кн. 6800.
За ці гроші могтиме Педаґоґічне Товариство заснувати й тисячі народних шкіл і ґімназії й инші школи.
До діла, братя селяне!
Нова Рада
17.10.1919