В днях 14 і 15 с. м. відбуло ся в ратуши львівскім віче 30 міст, в котрім взяли участь бурмістри або делєґати 23 більших міст Галичини кромі Львова.

 

Збори відкрив бурмістр Перемишля д-р Дворскій, зазначуючи цїль зїзду а именно, що від пяти лїт введено в житє нову уставу о злученю 30 більших міст в природну звязь а тая устава вимагає чи то зміни чи доповненя. На міста упали нові обовязки і тягари, як поручений круг дїланя, тягар кватерунковий, обовязок принятя зголошуючих ся ополченцїв, намір правительства завести горівчаний монополь і т. п.

 

По славословію для краєвої вистави а єї иніціяторів, котрі саме явили ся на зборах, вибрано презідію зїзду, почім віце-презідент Львова Мархвицкій і кн. Ад. Сапіга в патріотичних бесїдах вказали членам зїзду ще й другу цїль, а именно утворити з міст тую фалянґу, котрої "ojczyzna" за часів свого панованя не мала.

 

Опісля рішено устроювати такі зїзди що року а до приготовленя матеріялів для будучого зїзду вибрано комісію з пятьох членів, межи котрими находить ся також один Русин — д-р Конкольняк зі Станиславова.

 

З порядку дневного наступив реферат члена видїлу краєвого д-ра Савчака о краєвих оплатах консумційних, котрі мають завести ся від сїчня 1895 р. Дискусія над сим рефератом прийшла на порядок дневний другого дня зїзду і зібрані рішили з огляду на необчислені страти, які потерпіли би міста через видержавленє консумційної оплати — просити видїл краєвий о відложенє терміну ліцитації, о переведенє умов з містами для видержавленя им права побору оплат, о переданє маґістратам більших міст в заряд доходів консумційних бодай на один рік в цїли оцїнки правдивої вартости тих доходів.

 

З инших рішень зїзду зазначуємо ось-такі: щоби зрівнано бурмістрів і маґістратских урядників з урядниками державними в праві зниженої їзди на зелїзницях, щоби заведено спільні відзнаки для бурмістрів і однакове умундурованє для міскої поліції; щоби скликати зїзд 30 міст сейчас по оголошеню проєкту закона о горівчанім монополю; щоби віднестись до союза огневих сторожей о основанє в краю фабрики сикавок і пожарного знадібя.

 

Кромі тих заслугують ще на увагу от сі рішеня: 1) Внести петицію до сойму о виєднанє в дорозї законодавчій зміни §§.73 і 74 будовельної устави в тім напрямі, що від ореченя маґістрату має ити рекурс до повітового видїлу, а не до міскої ради. 2) Вибрати осібну комісію, котра має розглянути проєкт нової ординації виборчої, внесений до сойму, і виготовити реферат о тім проєктї а взглядно скликати ще перед сесією соймовою віче міст для сеї справи. 3) Внести петицію до сойму о побільшенє числа послів з міст. 4) Передати внесенє о зміну §.16. шкільної устави з цвітня 1894 ч.49. В. з. кр. постійній комісії для обдуманя, що чинити належить, щоби той несправедливий уступ змінено.

 

Були ще й инші рішеня а після числа висше наведених можна вже змірковати, що зїзд міст не жалував слів і часу, щоби их передискутувати й ухвалити. Тому-то справедливо належала ся єму і відповідна трапеза, сполучена з патріотичним відсвіженєм сил фізичних і моральних. Пир сей відбув ся справдї в сали балевій міского касина а на нїм лунали прекрасні бесїди репрезентантів Львова, міст і вистави краєвої о "idei łączności", o "pracy organicznej" і т. п. переплїтані музикою "Jeszcze nie zginęła!"

 

Дѣло

16.10.1894