◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

З Станиславова пишуть нам: Вечер з танцями і томболею, устроєний товариством Руских Женщин в Станиславові в сали Касиновій в четвер 11 н. ст. жовтня, на дохід проєктованого институту дївочого, зібрав майже цїлу руску интеліґенцію Станиславова з виїмкою кількох родин, котрі за для слабости або жалоби не могли прийти, відтак много руских родин як з Станиславівщини так і з подальших сторін прим. з Коломиї, Бережанщини, Рожнїтова, Львова (академики) і т. д., дальше кільканацять офіцирів а вкінци кільканацять мужчин Поляків. Піднести належить, що оо. крилошане станисл. капітули почтили всї вечер своєю присутностію. Коли ввійшло ся до середини вечеркових саль, то за серце хватало, на вид такого множества хорошого цвіту руского жіноцтва, саме добре свідомого народних цїлій. А сей цвіт ще красше відбивав від елєґантно прибраних саль, в котрих именно дуже мило вражало артистичне уґрупованє в видї піраміди, призначених на томболю фантів, а між ними загальну увагу звертав на себе своєю оріґінальностію і красотою великій кіш штучних цвітів, вельми пильно і з артистичним смаком вироблений і подарований паннами Ч. Супротив загального одушевленя і щиро радістного настрою не треба й підносити, що забава й танцї при звуках войскової музики ишли дуже весело, жваво і з житєм під аранжованєм пп. Тур. і Стах. До першого кадриля стануло около 50 пар, а забава тревала аж до білого дня. Гостї розходили ся в найлучшім настрою душевнім, з піднесеним чувством вдоволеня. Вечер своєю елєґантностію і щирою, невимушеною забавою зробив дуже миле вражінє, а именно така солідарна участь рускої интеліґенції з самого Станиславова була для членів польскої народности дїйстно импонуюча, що они виразно признали. Дохід з вечерка виносить, як зачуваємо, около 300 зр. brutto. — Гість.

 

На стіпендію имени Мих. Куземского в річній квотї 50 зр., призначену для учеників середних або висших шкіл рускої народности і греко-кат. обряду розписує конкурс совіт Народного Дому у Львові з речинцем до 15 н. ст. грудня.

 

В справі вибору бурмістра в Коломиї на місце пок. Аслана пишуть, що вже тепер появило ся там дуже богато кандидатів до сего достоїньства. Именно підносять такі кандидатури: віцебурмістра Іос. Функенштайна, давнїйше писаря і аґента; адвоката д-ра Трахтенберґа, адвоката д-ра Дудикевича, адвоката д-ра Дембицкого, кандидата адвокатури д-ра Кульчицкого та аптикаря Витославского. Крім тих згадують ще про аптикаря Стенцля і будівничого Клятецкого.

 

Дирекція зелїзниць доносить: Дня 14 с. м. виховзнув ся при поїздї ранішнім ч. 14. передпослїдний віз підчас виїзду зі Львова, при чім двох подорожних потерпіло легку контузію. Згаданий поїзд відїхав зі Львова з опізненєм одної години і 20 мінут.

 

В Успеньскій церкві у Львові буде відслужена дня 18 н. ст. жовтня торжественна служба Божа за здоровлє цїсаря Франц Іосифа I, яко основателя і добродїя Народного Дому і за всїх живучих членів тої-ж институції. Початок служби Божої о 9-ій годинї рано.

 

Віче державних урядників скликане на вчера до Львова зібрало дуже богато участників. Зібраних повитав промовою д-р Мархвицкій, віцепрезідент міста. Провідником віча вибрано совітника скарбової дирекції Балабана, а секретарями були Сальвицкій і Давидович (з Золочева). Наради вели ся дві години і обіймали лише справу заснованя товариства взаїмної помочи урядників з осїдком у Львові. Остаточно по довшій дискусії ухвалено завязати "самостійне краєве товариство взаїмної помочи ц. к. урядників" і поручено вічевому комітетови виготовити проєкт дотичних статутів і предложити єго на другім вічи, що має зібрати ся дня 1 н. ст. грудня. На сїм закінчено віче і участники удали ся пополудни громадно на виставу.

 

В Станиславові, як пишуть польскі часописи, — аґітує ся гадка, щоби побільшити міску територію кількома сусїдними громадами, що стикають ся безпосередно з містом і становлять немов одну громаду. Именно мають на думцї полученє зі Станиславовом громад: Кнїгинина, Кольонії і Гірки.

 

Заведенє вісїмгодинного часу працї в робітнях зелїзниць державних. Недавно галицкі дирекції руху державних зелїзниць скоротили по части за для недостачі роботи, по части-ж за-для браку кредиту, час працї в своїх робітнях з 10 на 8 годин, в наслїдок чого і заробок робітників зменшив ся о 20%. Се зарядженє викликало велике невдоволенє між робітниками. Отже презідент Билиньскій поручив телєґрафічно знести єго а рівночасно зарядив, щоби установлено взагалї 8-годинний час працї за повною давнїйшою платнею робітникам, дальше дозволив поодиноким дирекціям на случай вичерпаня кредиту, кредит сей переступити, очевидно з задержанєм можливої ощадности і се переступленє кредиту оправдати відтак наведеним розпорядженєм. Однако щоби оминути надто великого переступленя кредиту, обовязана кожда поодинока дирекція складати справозданя о ходї робіт в своїх робітнях, щоби на случай недостачі роботи в одній робітни, можна до неї віддати роботу иншої робітнї, хвилево перетяженої роботою.

 

Глубоке верченє на площи краєвої вистави дійшло вчера до 474.70 метрів. Опоки доси ще не переверчено. Надїють ся дійти з кінцем будучого тиждня до 500 метрів. Видїл товариства польских природознавцїв им. Коперника рішив удати ся до краєвого видїлу і до правительства з просьбою о підмогу на дальше верченє. Щоби дійти до 600 метрів вистало би 5000 зр. Доси дало місто й край 5000 зр. на верченє, дирекція вистави 1000 зр., а нафтярі також 5000 зр.

 

Зміна власности. П. Софія Криштофовичива з Вижницї купила від п. Mиx. Страшевскої село Стрільче, в повітї городеньскім.

 

Копальнї нафти в Галичинї. Після Presse мав бути підписаний в середу у Львові контракт купна і продажі між кн. Любомирскою а анґльо-австрійским банком. Сим фактом продала кн. Любомирска свої копальнї нафти в Східници на власність товариства, на чолї котрого стоїть банк. Банк що вступає на місце п. Щепановского, купив перед півроком право аренди на території нафтовій в Східници за цїну одного міліона зр.; а тепер за таку саму цїну закупив сам терен нафтовий. Кн. Любомирска бере й дальше участь в синдикатї товариства з квотою 250.000 зр. Купно нафтових копалень улекшить консорції заміну свого підприємства на акційне товариство.

 

В заведеню Оссолиньских у Львові було сего року книжок 93.550, атлясів і мап 1892, рукописей 3601, автоґрафів 2851, дипльоматів 1174, рисунків 25.638, образів 879, медалїв штук 4237, монет старинних, середновічних і нових 17.513, крім збірки польских банкнотів, музеальних річей і з доби передисторичної. За цїлий 1893/4 рік користало з бібліотеки заведеня до 14.000 осіб, а оглянуло збори 4281 осіб.

 

Дрібні вісти. В минувшій понедїлок усунула ся земля при копаню каналу на подвірю судового будинку в Станиславові і убила на місци одного арештанта, а двох тяжко покалїчила. — Наш земляк д-р Икалович, надвірний лїкар кн. Фердинанда Кобургского, прислав маґістрови фармації С. Ґаєви у Львові письмо з признанєм за антісептичну пудру, уживану для болгарского наслїдника престола.

 

Дѣло

 

15.10.1894

До теми