◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Про східні границі Польщі. "Тemps" доносять, що дня 25. вересня приступила рада пятьох в Парижі до визначення одних границь Польщі, які малиби відповідати границям конґресового Польського Королівства, визначеними на віденськім мировім конґресі в 1815 р. Ця границя біглаби вздовж давної сувальcькoї ґубернії бігом Німна і Нурця і бігом ріки Бугу аж до давної границі Росії і східної Галичини. Бересть і Холмщина малиби припасти Польщі. Замічаємо, що це є один з проєктів визначення східних границь Польщі. На всякий случай цей проєкт значно ріжниться від границь, які зачеркнув Польщі Дмовскі.

 

Пригадка! Тільки до 15. жовтня можна зголошувати письменно свої претенсії до бувшого австрійського скарбу, а то в реґістраційнім бюрі при вул. Баторого ч. 6. Зголошуйте всякі претенсії з перед 1. падолиста 1918 р., а саме воєнні шкоди в будинках і недвижимостях, невиплачені реквізиції за збіже, худобу, господарські знаряди і т. д., невиплачені евакуаційні належитости, відшкодування за неправне вязнення і інтернування в Талєргофі і инших місцевостях, дальше належитости для жовнірів за невідібрані військові цивільні убрання, за невиплачені військові причинки і всякі инші тим подібні претенсії. Зголошувати треба сейчас, бо реченець уходить, пізнійше все буде утрачене.

 

Нарешті на волі! Довідуємося, що нашого старого товариша Івана Жовніра, який від грудня 1918 року разом з иншими товаришами сидів в Баранові а опісля в Домбю, нарешті випущено на волю. Також випущено між иншими б. посла д-ра Вол. Загайкевича, Сидора Білинського, О. Ярему і Сабата. Всіх витаємо щиро на волі!

 

Тов. Володимир Винниченко у Відні. Камянецька "Робітнича Ґазета" доносить: Бувший голова директорії тов. Володимир Винниченко перебуває зі своєю дружиною тепер у Відні. Винниченко працює як белєтрист; написав кілька нових річей, доглядає за виданням повного зібрання своїм творів. Твори ті видає товариство "Дзвін" у Відні під управою Ю. Сірого. Цими днями вийшов останний том, який закінчився твором "Між двох сил".

 

Проф. Михайло Грушевський, який недавно вернув з люцернської конференції, був в Празі, занятий інформаційною роботою про українські справи. Тепер приїхав він до Відня.

 

"Ruski dziennikarz" redivivus. Ніяке слово не має мабуть у наших сусідів такої ціни, як "ruski". Ним можна жонґлювати на всі боки, тому вони так завзято держаться його і нізащо не хотять позбутися. Хотять назвати yсіх нас "прихильниками щизми і царославія", до цього найліпше надається слово "ruski" хотіть між нас упхати якогось контушівця в роді П. Костецького, Т. Меруновича, Т. Левицького — зараз виринає слово "ruski"; хотять назвати нас гайдамаками, большевиками і т. д., знов слово "ruski" вискакує; хотять доказати, що їх тут більше, а нас менше (пор. меморіял професорів львів. університету до мирової конференції), знов появляється слово "ruski", але цим разом у товаристві "rosyjski". Дня 4. жовтня гостили Поляки у себе американського журналіста й журналістку. З нагоди гостини появилася ось яка новинка в їх ґазетах: "W godzinach popołudniowych przyjęty został przez rech dziennikarz ruski p. Demianczuk, którego zaproszono w celu otrzymania informacyi o sprawach ruskich". Цікаво булоб знати, який дневник "ruski" репрезентує цей дневникар і яких "ruskich".

 

Віче учителів Поляків зi Львова і львівського повіту. В неділю, 5. ц. м., відбулося віче учителів (ьок) Поляків (Польок) в справах, що відносяться як до устрою Шкільництва, так і до матеріяльного положення учительства. Референтом був учитель посол тов. Юліян Смуліковскі. Резолюції віча змагають до того, щоби відділити шкільництво від адміністрації, щоби тим самим учитель почував себе лише вільним громадянином у виконуванню як своїх чинностей, так і в користуванню політичними правами. Віче жадає негайного усунення дотеперішної бюрократичної системи в Краєвій Раді шкільній і в Окружних Радах шкільних. Щоби це як найскорше осягнути, віче взиває послів змагати всіми способами усунути ворожі одиниці для учительства із обох тих інституцій. В ціли поправи матеріяльного стану учительства жадає він примінення всіх постанов польського сойму, що відносяться до учительства на области б. Королівства Польського. Замітним є це, що з ухвалених кредитів на відбудову шкіл в Королівстві і на мешкання для учителів не призначено нічого на Галичину, тому що справа приналежности Галичини не порішена досі по польській думці. Прибутний на вічу делєґат Собіньскі обіцяв бути речником потреб учительства. Учительське віче не могло здержатися від політичної заяви в справі східної Галичини, яка, розуміється, мусить бути приділена до Польщі, бо інакше в обороні цеї частини краю стане польське учительство в воюючих рядах, як того буде потреба. Крім цеї войовничої революції, яку ухвалено на вступі до обрад, ухвалено й другу, в якій на случай прилучення східної Галичини до Польщі запоручається "рускєй чилі украіньскєй" народности "повну рівноправність і широку автономію". За обома резолюціями голосували ті самі особи, забуваючи, що обі резолюції себе виключають.

 

Вперед!

10.10.1919

До теми