◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В справі українських інтернованих. В варшавськім соймі внесли дня 3. жовтня посли тт. Морачевскі, Пужак і товариші інтерпеляцію до президента ради міністрів в справі загальної амнестії для інтернованих в таборах полонених, та закладників української народности. Ітерпеляція звучить:

В звязи з польсько-українською війною арештовано дуже богато українських працьовників, яких без доказаної їм вини відіслано до концентраційних таборів в Берестю, Дембліні, Стжалкові і т. д. Ці табори під оглядом риґору і гіґієни перечать всім засадам людськости. Полонені й взагалі закладники, не можуть переносити горендальних условин таборового життя, xоpiють на ріжні заразливі недуги і цілими масами вимирають.

Інтерновані не мають майже ніякої надії повороту до своєї вітчини, бо відповідні військово-цивільні власти не роблять майже нічого, щоби негайно увільнити увязнених без ніякої причини і інтернованих. Заява п. президента міністрів підчас експозе в справі міжнародньої політики в місяци липни про загальну амнестію для увязнених і інтернованих Українців, лишилася досі незреалізована. Супроти цего підписані запитуються п. президента міністрів:

1) Чи звісним є йому положення українських полонених і закладників?

2) Чи заява в справі амнестії для увязнених і інтернованих по ріжних концентраційних таборах буде здійснена і коли?

Чи склінним є він дати сейчас високій палаті звіт зі своїх в справі амнестії Українців заряджень?

Справа східної Галичини. Варшавський "Kurjer poranny", а за ним вся польська преса доносять, що децизія Ради пятьох є вже приготована і буде незадовго оголошена. Провізорія і плєбісцит має бути відкинений. Підкомісія має радити над статутом для автономії східної Галичини і над її границями.

"Gazeta Polska" доносить знов, що по Варшаві ходять вісти, будьтоби вшехполяки шукають порозуміння з Денікіном за ціну східної Галичини.

Натомість париські "Temps" доносять, що після внесення в комісії Тардіє східна границя Польщі має відповідати границі давного Польського Королівства після постанов віденського конґресу з 1815 р. Про приналежність земель на схід від цеї границі має рішити плєбісцит.

На всякий случай ні справа східної Галичини, ні східних границь Польщі досі ще не вирішена.

З італійського полону. Італійське пресове бюро повідомляє, що італійський уряд дозволив на утворення окремих таборів для полонених Українців.

"Dzień", новий польський щоденник почав виходити у Львові з днем 8. жовтня.

Нагінка на українську мову. Львівський митрополичий ординаріят в "Архіепархіяльних Відомостях" поручив духовенству, щоби воно в своїм урядуванню уживало, так як було й досі, української мови та щоби з польськими урядами переписувалося по українськи. Це не подобалося польській пресі. Вона називає цей розпорядок, а властиво пригадку, "bezczeln-ою prowokacy-єю". Нехай і так буде!

Нетерпимість. Один український робітник пише нам: "Від кількох неділь мої діти не можуть вийти з хати на вулицю ні на поле, бо мешкаючий при вулиці Кульпарківській робітник Л. і його діти викрикують дуже погані слова, бють дітей і кидають камінями, а моїй 5-літній дитині розбили каменем голову. До родичів не можна піти зі скаргою, бо вони ще гірше викрикують". Містимо отсе письмо і взиваємо громадянина Л., щоби змінив своє поступования і повчив своїх дітей, як мають заховуватися. Робітник з робітником (хоч один Поляк, а другий Українець) повинен жити в згоді, бо біда одному й другому дається в знаки.

Проєкт знесення максимальної тарифи у Львові. В суботу 4. жовтня відбулося засідання львівської апровізаційної комісії, на якій управитель міської апровізації Стобєцкі предложив проєкт продажі бараболь просто на залізниці. Крім цего комісія постановила видавати пекарям раньше муку, щоби хліб міг 24 години перед продажю полежати й не був липкий. На кінець принято ухвалу пробного знесення максимальної тарифи, за виїмком муки, хліба, опалу й цукру. Ухвала увійде в життя з хвилиною апробати міністерством апровізації і ґенеральною делєґатурою. До цего часу обовязувати-муть старі приписи. Американські товщі лишаються по старій ціні.

Вперед!